Рішення

від 29.09.2008 по справі 29/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»

до                     Закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»

про                   стягнення 3 089,07 грн.                                                                                                   

                                                                                                     Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача:       Піліпенко Д.Л.- представник (дов. у справі)  

від відповідача:   не з'явились      

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»3 089,07 грн., в тому числі 2 488,12 грн. сума основного боргу (з урахуванням індексу інфляції) за Договором поставки № 92-1РF від 19.12.2005, 380,95 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань, та судових витрат: 102, 00 грн. – державного мита, 118,00 грн. –витрат на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

08.09.2008 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог (вих. № 17/08-юр від 08.09.2008) відповідно до якої просить стягнути з відповідача  суму основного боргу за Договором поставки № 92-1РF від 19.12.2005 з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2 540,663 грн., 167,87 грн. пені за неналежне виконання грошового зобов'язання та витрати пов'язані із поданням позову –102,00 грн. державного мита,  118,00 грн. витрат на оплату  інформаційно – технічного забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання Договору поставки № 92-1РF від 19.12.2005 за видатковою накладною № 30058 від 03.08.2007 позивачем поставлено відповідачу товар (косметичну продукцію) на загальну суму 3 839,64 грн.,  зобов'язання по оплаті  отриманого товару товариство виконало частково, заборгованість у сумі 2 000,47 грн. не погашена. Вказані обставини стали підставою для нарахування штрафних санкцій та звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач у відзові на позовну заяву зазначає, що товар отриманий за видатковою накладною № 30058 від 03.08.2007 був оплачений ним на суму 2 000,00 грн., в тому числі 1 000,00 грн. платіжним дорученням № 2713 від 01.10.2007 та 1 000 00 грн. платіжним дорученням № 2733 від 02.10.2007, сума боргу за отриманий товар становить 1 839,64 грн. В ході розгляду справи представником відповідача подана заява про визнання позовних вимог в частині 1 839,64 грн. –суми основного боргу, 157,02 грн. пені та 406,69 грн. інфляційних витрат.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва  -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»- Постачальник  та Закритим акціонерним товариством «Аптечні склади «Фарма Київ»- Покупець укладено Договір поставки товару № 92-1РF, відповідно до якого Постачальник передає продукцію фірми Pierre Fabre Dermo-Cosmetigue , а Покупець приймає у власність зазначений у накладній Товар і сплачує його вартість на умовах, обумовлених у даному договорі (п. 1.2 Договору). Копія договору у матеріалах справи, оригінал оглянуто в судовому засіданні.

За умовами Договору поставки № 92-1РF ціна на Товари, кількість і загальна вартість Товарів, що продаються в період дії даного договору визначаються накладними, які є його невід'ємною частиною (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 зазначеного Договору покупець здійснює оплату Товару шляхом прямих банківських переказів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно із сумами, визначеними в накладних або рахунках фактури у випадку попередньої оплати. Постачальник надає Покупцеві відстрочку по оплаті товару на протязі 15 (п'ятнадцяті) календарних днів від дня отримання Товару (підписання накладної Покупцем) - п.4.3 Договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до п. 1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні  положення про договір купівлі-продажу , якщо інше не встановлено договором , законодавством або не впливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до п.1 ст. 693 ЦК України  договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу,

Згідно ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що за видатковою накладною № 30058 від 03.08.2007 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 3 839,64 грн.

Оплата отриманого товару здійснена відповідачем з порушенням п.4.3 Договору поставки та не в повному обсязі, зокрема станом на час розгляду справи сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 2 000,47 грн. (про часткову сплату вартості товару свідчать виписки з банківського рахунку позивача, що надані до матеріалів справи).

Факт несвоєчасної та не повної оплати отриманого за видатковою накладною          № 30058 від 03.08.2007 товару відповідачем не оспорюється, але  відповідач зазначає, що сума боргу за вказаною накладною становить 1 839,64 грн., оскільки отриманий товар ним був оплачений на суму 2 000,00 грн. платіжними дорученнями № 2713 від 01.10.2007 на суму 1 000,00 грн. та № 2733 від 02.10.2007 на суму 1 000,00 грн. Доводи відповідача судом не приймаються, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту звіряння взаєморозрахунків станом на 30.06.2008 за Договором поставки товару № 92-1РF від 19.12.2005 за період з 31.12.2006 по 30.06.2008 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 28 013,26 грн., оплата проведена відповідачем на суму 26 012,79 грн., в тому числі: 31.12.2006 поставлено товару  на суму 3 313,03 грн. якій  оплачено  16.01.2007 на суму 3 312,56 грн., поставлено 18.01.2007 на суму 2 350,81 грн. –оплачено 23.02.2007 на суму 2 350,81 грн., поставлено 24.01.2007 на суму 892,72 грн. – оплачено 23.02.2007 на суму 892,72 грн., поставлено 25.01.2007 на суму 180,29 грн. –оплачено 23.02.2007 на суму 180,29 грн., поставлено 01.02.2007 на суму 599,83 грн. –оплачено 23.02.2007 на суму 599,88 грн., поставлено 26.02.2007 на суму 1064,10грн. –оплачено 02.04.2007 на суму 1 064,10 грн., поставлено 02.03.2007 на суму 940,56 грн. –оплачено 02.04.2007 на суму 940,56 грн.,  поставлено 15.03.2007 на суму 611,16 грн. –оплачено 16.04.2007 на суму 611,16 грн., поставлено 03.04.2007 на суму 1 671,05 грн. –оплачено 24.04.2007 на суму 1 671,05 грн., поставлено 16.04.2007 на суму 1 192,48 грн. –оплачено 05.05.2007 на суму 1 192,48 грн., поставлено 24.04.2007 на суму 862,51 грн. –оплачено 17.05.2007 на суму 862,51 грн., поставлено 08.05.2007 на суму 1 197,61 грн. –оплачено 04.06.2007 на суму 1 197,81 грн., поставлено 24.05.2007 на суму 1 732,74 грн. –оплачено 13.06.2007 на суму 1 732,74 грн., поставлено 07.06.2007 на суму 1 442,40 грн. –оплачено 27.06.2007 на суму 1 442,40 грн., поставлено 12.06.2007 на суму 1 033,37 грн. –оплачено 05.07.2007 на суму 1 033,37 грн., поставлено 19.06.2007 на суму 1 256,11 грн. – оплачено 26.07.2007 на суму 506,11 грн., 03.08.2007 на суму 200,00 грн., 07.08.2007 на суму 400,00 грн. та 20.08.2007 на суму 150,00 грн., поставлено 05.07.2007 на суму 3 326,41 грн. –оплачено 20.08.2007 на суму 476,41 грн., 25.09.2007 на суму 506,44 грн., 25.09.2007 на суму 493,56 грн., 01.10.2007 на суму 1 000,00 грн., 02.10.2007 на суму 850,00 грн., поставлено 10.07.2007 на суму 506,44. –оплачено 150,00 грн. 02.10.2007, 356,91 грн. 07.11.2007, поставлено 03.08.2007 на суму 3 839,64 грн. –оплачено 07.11.2007 на суму 343,09 грн., 04.12.2007 на суму 1 000,00 грн. та 05.02.2008 на суму 496,08 грн.

Таким чином, платіжним дорученням № 2713 від 01.10.2007 на суму 1 000,00 грн. № 2733 від 02.10.2007 на суму 1 000,00 грн. відповідачем оплачена частина вартості товару поставленого позивачем 05.07.2007 всього на суму 1 850,00 грн. (поставлено на суму 3 326,41грн.) та 150,00 грн. за поставлений 10.07.2007 товар на загальну суму 506,44 грн. Сума боргу за отриманий товар становить 2 000,47 грн.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

Статтю 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  неналежне виконання.

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 2 000,47 грн. визнаються судом  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання

Частиною 4 статті  231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.6 Договору поставки № 92-1РF від 19.12.2005в разі несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% несплаченої суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи те, що штрафні санкцій у розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочки перевищує розмір санкцій встановлених законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним

Таким чином, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки в розмірі 167,87 грн. за невиконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 92-1РF від 19.12.2005 визнається судом правомірною та такою, що підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу, що  з урахуванням індексу інфляції становить 2 540,63 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України покладаються на відповідача

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,18-а, 04080, м. Київ, вул. О.Терьохіна,4, код ЄДРПОУ 23512228, р/р 2600001125 в АБ «АЖІО», МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»(04107, м. Київ, вул. Нагорна, 24/1, код ЄДРПОУ 20029129, р/р 26004012824857 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313) суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2 540 (дві тисячі п'ятсот сорок)  грн. 63 коп.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,18-а, 04080, м. Київ, вул. О.Терьохіна,4, код ЄДРПОУ 23512228, р/р 2600001125 в АБ «АЖІО», МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»(04107, м. Київ, вул. Нагорна, 24/1, код ЄДРПОУ 20029129, р/р 26004012824857 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313) пеню у розмірі 167 (сто шістдесят сім) грн. 87 коп.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аптечні склади Фарма Київ»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,18-а, 04080, м. Київ, вул. О.Терьохіна,4, код ЄДРПОУ 23512228, р/р 2600001125 в АБ «АЖІО», МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Марко Фарм ЛТД»(04107, м. Київ, вул. Нагорна, 24/1, код ЄДРПОУ 20029129, р/р 26004012824857 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                            І.В. Усатенко

Дата підписання. 07.10.08