Рішення

від 20.06.2012 по справі 5011-19/1061-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/1061-2012 20.06.12

За позовом Приватного підприємства "Спецавтотранс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура і будівництво"

про стягнення 16 993,59 грн.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю.

суддя Спичак О.М.

суддя Івченко А.М.

Представники :

від позивача: не з»явився

від відповідача: ОСОБА_1 за дов. № 99 від 15.02.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Архітектура і будівництво" про стягнення 16 993,59 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2012 року порушено провадження у справі № 5011-19/1061-2012, розгляд справи призначено на 22.02.2012 року.

21.02.2012 року представник відповідача подав до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 16.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року розгляд справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 11.04.2012 року в зв"язку з необхідністю отримання нових доказів.

11.04.2012 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України для витребування нових доказів на 14.05.2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 11.04.2012 року призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Шаптала Є.Ю., судді Спичак О.М., судді Івченко А.М..

18.04.2012 року від ПАТ "МК "Азовсталь" до відділу діловодства суду надійшли документи на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 16.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 року розгляд справи відкладено на 06.06.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2012 року подав клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України та клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 року продовжено строк вирішення спору по справі, розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 20.06.2012 року.

20.06.2012 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду письмові пояснення по справі.

Представник позивача в судове засідання 20.06.2012 року не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав наведених у відзиві та поясненнях на позовну заяву.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.06.2012 р. та за відсутністю представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 20.06.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до транспортного замовлення від 25.02.2011 року, Приватним підприємством «Спецавтотранс»було отримано замовлення від Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектура і будівництво» на виконання перевезення будівельної суміші за фрахтовою сумою 14 000,00 грн. за 40 тонн по маршруту м. Маріуполь -м. Київ. Транспортне замовлення від 25.02.2011 року погоджено сторонами, підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень.

25.02.2011 року ПП «Спецавтотранс»було видано завдання водієві, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля.

З накладної № 248716 від 28.02.2011 р. на відпуск матеріалів на сторону, вбачається, що ВАТ «МК «Азовсталь»м. Маріуполь відпущено ТОВ «Архітектура і будівництво»будівельну суміш в кількості 39,38 тонни.

Згідно листа ПАТ «МК «Азовсталь»№ 0104-1/868 від 27.05.2011 р. ПП «Спецавтотранс»повідомлено, що автомобіль ДАФ № АЕ 7657 АН державний номерний знак № АЕ 3187 був завантажений ПАТ «МК «Азовсталь»01.03.2011 року за накладною № 248716 від 28.02.2011 р..

01.03.2011 року Приватним підприємством «Спецавтотранс»було виставлено ТОВ «Архітектура і будівництво»рахунок-фактуру № СФ -0000019 від 01.03.2011 р. за автотранспортні послуги Маріуполь -Київ на суму 11 485,83 грн., ПДВ 20% - 2 297,17 грн., разом 13 783,00 грн..

Податковою накладною від 01.03.2011 року № 10, підтверджується факт надання послуг, зазначених у накладній.

Фінансово-господарські взаємовідносини між ПАТ «МК «Азовсталь»та «ТОВ «Архітектура та будівництво»з купівлі-продажу будівельної суміші підтверджується Договором поставки № 012/10-11 від 01.07.2010 року, специфікаціями №№ 1-7, додатковими угодами № 1 від 30.12.2010 року, № 2 від 29.04.2011 р., № 3 від 01.07.2011 р., № 4 від 01.12.2011 р.; замовленням-нарядом № 246259 від 01.02.2011 р., матеріальною перепусткою № 76057131, накладною на відпущення матеріалів № 248716 від 28.02.2011 р., рахунком № 90839084 від 01.03.2011 р., посвідченням якості № 80 від 01.03.2011 р., довіреністю № 09-18/2338 від 26.12.2011 р..

Акт виконання робіт, податкова накладна та рахунок -фактури від 01.03.2011 року були направлені відповідачу 30.06.2011 р., про що свідчить поштове повідомлення з відміткою поштового відділення. Зазначені документи отримано 05.07.2011 року уповноваженою особою Забіжко, що також підтверджується поштвоим повідомленням від 30.06.2011 р.

15.07.2011 року позивачем направлено відповідачу претензію на суму 14 466,00 грн. з проханням погасити заборгованість протягом 7 днів після отримання претензії. Факт направлення претензії підтверджується поштовим повідомленням, реєстром листів.

Позивач зазначає, що відповідачем кошти за надані послуги не сплачено на суму 14 423,47 грн..

Станом на дату подання цієї позовної заяви заборгованість відповідача щодо оплати наданих послуг згідно зазначеної заявки становить 14 423,47 грн. -основного боргу, 310,12 грн. -3% річних.

Проаналізувавши матеріали справи, з»ясувавши позицію представника позивача, представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, зазначення позивачем, що між сторонами мав факт укладання правочину на перевезення вантажу автомобільним транспортом на підставі транспортної заявки від 25.02.2011 року, ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки заявка підписана обома сторонами, скріплена печатками, містить найменування та відомості про кількість вантажу; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13 783,00 грн., індекс інфляції -330,35 грн., 3% річних -310,12 грн., а всього в сумі 14 423,47 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення витрат на оплату юридичних послуг в розмірі 2 200,00 грн. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та підприємцем ОСОБА_2 11.08.2011 року був укладений Договір про надання юридичних послуг №11/08.

Відповідно до п.п 1.1, 2.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу (готує всі необхідні документи для витребування в судовому порядку з ТОВ «Архітектура і будівництво»суми боргу -16 893,17 грн., що виникла внаслідок несплати за надані послуги та приймає участь в судових засіданнях тощо) в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволені позову -на відповідача, при відмові від позову - на позивача, при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З Договору про надання юридичних послуг № 11/08 від 11.08.2011 р., вбачається, що позивачем було укладено договір з підприємцем ОСОБА_2, який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію серія НОМЕР_1 від 19.10.2005 року, що суперечить ст. 44 ГПК України.

Крім того, позивачем не надано доказів, в розумінні ст. 33 ГПК України, підтверджуючих факт проведення оплати за роботу, виконану виконавцем за договором (платіжне доручення тощо).

За таких обставин, сума витрат, пов'язана з оплатою юридичних послуг у розмірі 2 200,00 грн., не підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 207,909,527,599,610,625 ЦК України, ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектура і будівництво»(02090, м. Київ, вул.. Харківське шосе, 5/14; код ЄДРПОУ 37035374) на користь Приватного підприємства «Спецавтотранс»(52030, Дніпропетровська область, смт. Кіровське, вул.. Шмідта, 44, код ЄДРПОУ 32781193) суму основного боргу в розмірі 13 783 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 310 (триста десять) грн. 12 коп., інфляційні втрати в розмірі 330 (триста тридцять) грн.. 35 коп., судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев»ять) грн.. 50 коп..

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Суддя О.М. Спичак

Суддя А.М. Івченко

Дата складання повного рішення: 25.06.12 р.