Постанова

від 13.02.2013 по справі 5011-19/1061-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа № 5011-19/1061-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура і будівництво" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 у справігосподарського суду м. Києва за позовомприватного підприємства "Спецавтотранс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Архітектура і будівництво" простягнення 16 993, 59 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:Андрійчук Р.Б. - дов. №99 від 15.02.2012;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 20.06.2012 господарського суду м. Києва (судді: Шантала Є.Ю.- головуючий, Спичак О.М., Івченко А.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ТОВ "Архітектура і будівництво" на користь ПП "Спецавтотранс" 13783,00 грн. - основного боргу, 310,12 грн. - 3% річних, 330,35 грн. - інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою від 17.10.2012 Київського апеляційного господарського суду (судді: Рєпіна Л.О. - головуючий, Сулім В.В., Тарасенко К.В.) рішення від 20.06.2012 господарського суду м. Києва залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем не надано доказів оплати наданих позивачем послуг з транспортного перевезення вантажу.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Архітектура і будівництво" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 208, 638 Цивільного кодексу України та ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 25.02.2011 ТОВ "Архітектура і будівництво" направило позивачу транспортне замовлення на перевезення вантажу - будівельної суміші в кількості 40 тонн за маршрутом: м. Маріуполь - м. Київ. В замовленні сторони обумовили місце розвантаження - м. Київ, вул. Промислова, 7, фрахтову суму - 14 000,00 грн., автомобіль - марка DAF, державний номер АЕ 7657 АН. Зазначене транспортне замовлення погоджено сторонами та скріплено печатками.

За накладною № 248716 від 28.02.2011ВАТ "МК "Азовсталь" відвантажило ТОВ "Архітектура і будівництво" будівельну суміш в кількості 39,38 тонни. Факт завантаження автомобіля ДАФ державний номер № АЕ 7657 АН за вказаною накладною № 248716 від 28.02.2011 підтверджується і листом вантажовідправника ПАТ "МК "Азовсталь" № 0104-1/868 від 27.05.2011.

Господарськими судами також встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу - доставив будівельну суміш до місця призначення, визначеного транспортним замовленням. Податковою накладною № 10 від 01.03.2011 також підтверджується факт надання позивачем автотранспортних послуг.

Рахунок-фактуру № СФ - 0000019 від 01.03.2011за автотранспортні послуги на суму 13 783,00 грн. ТОВ "Архітектура і будівництво" не оплатило.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції відповідач не надав докази оплати наданих позивачем послуг з транспортного перевезення вантажу, тому господарські суди обґрунтовано дійшли висновку, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню, принагідно, вимоги позивача щодо стягнення 330,35 грн. інфляційних втрат та 310,15 грн. 3% річних також є правомірними відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті, зокрема, з оплати послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи, тому господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення оплати за юридичні послуги за договором про надання юридичних послуг, укладеним позивачем з підприємцем Колесніковим О.В., який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серія В01 №159104 від 19.10.2005, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає відшкодування таких витрат.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111 5 , п.1 ст. 111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 17.10.2012 Київського апеляційного господарського суду зі справи №5011-19/1061-2012 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга