Постанова

від 05.07.2012 по справі 11/238

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2012 р. справа №11/238

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Москальової І.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

при секретарі Чергинець І.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Овчаров О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «РОС І Я», м. Луганськ

на ухвалу господарського Луганської області від 29.05.2012 р. по справі № 11/238 (суддя Москаленко М.О.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «РОС І Я», м. Луганськ

на дії Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортні перевезення - 2003», м. Лугутино Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «РОС І Я», м. Луганськ

про стягнення 35 880,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «РОС І Я», м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою від 31.03.2012 р. (а.с.1-5 тому копій) на дії Ленінського Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ, за якою, просить:

- визнати постанову про арешт майна боржника ВП № 30030320 від 06.03.2012 р., якою накладено арешт на кошти ТОВ «ТЦ «РОС І Я», що містяться на розрахункових рахунках в ЛОД АТ «Райффайзен банк «Аваль»недійсною з моменту винесення;

- зняти арешт з коштів ТОВ «ТЦ «РОС І Я», на які відповідно до постанови про арешт коштів боржника ВП № 30030320 від 06.03.2012 р. було накладено арешт.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 29.05.2012 р. по справі № 11/238 відмовлено ТОВ «Торговий центр «РОС І Я»у задоволенні скарги надії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ.

Не погодившись з такою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «РОС І Я»звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду від 29.05.2012 р. по справі № 11/238 та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки, викладені в ухвалі не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, винесення державним виконавцем процесуального документу, як то постанови про арешт коштів боржника, повторно через допущені у попередньому процесуальному документі помилки не передбачено ані ЗУ «Про виконавче провадження», ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Також судом не бралось до уваги те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена в порушення ст.. 25 ЗУ «Про виконавче провадження»лише в останній 7-денний строк, тому боржник не мав змоги отримати її вчасно. Заяви боржника про відкладення виконавчих дій виконавцем залишені без відповіді. Зазначив, що постанова про арешт коштів боржника від 06.03.2012 р. також направлена с порушенням строку.

Позивач та ВДВС до судового засідання не з»явились, відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає на наступне.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.04.2011 р. у справі № 11/238 позовні вимоги ТОВ "Автотранспортні перевезення -2003" до ТОВ "Торговий центр "РОС І Я" про стягнення 35880 грн. 93 коп. задоволені частково. З ТОВ "Торговий центр "РОС І Я" на користь ТОВ "Автотранспортні перевезення -2003" стягнуто заборгованість за надані послуги в сумі 29867 грн. 82 коп., витрати на демонтаж рекламних засобів у розмірі 2500 грн. 00 коп., пеню у розмірі 2471 грн. 83 коп., 3 % річних у розмірі 375 грн. 37 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 514 грн. 87 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 357 грн. 30 коп. та 235 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2011 р. рішення господарського суду Луганської області від 20.04.2011 р. у справі № 11/238 змінено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги в сумі 29867 грн. 82 коп., витрати на демонтаж рекламних засобів у розмірі 2500 грн. 00 коп., пеня у розмірі 2471 грн. 83 коп., 3 % річних у розмірі 393 грн. 87 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 514 грн. 87 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 357 грн. 67 коп. та 235 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.11.2011 року на виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду виданий судовий наказ № 11/238.

25.11.2011 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Луганського МУЮ прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 30030320 та боржнику наданий 7-денний строк для добровільного виконання судового рішення. Вказану постанову направлено сторонам супровідним листом № 20797 від 30.11.2011 р., та отримано боржником 12.12.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення відправлення. (а.с.15-16 тому копій)

09.02.2012 року державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника у сумі 40 008,03 грн., що містяться на його рахунках.(а.с.6 тому копій)

06.03.2012 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника у сумі 40 008,03 грн., що містяться на його рахунках. (а.с.7-8 тому копій)

Заявник оскаржуючи дії Ленінського ВДВС Луганського МУЮ, посилається на те, що законодавством не передбачено повторного прийняття постанови про арешт коштів боржника через допущення у попередньому процесуальному документі, який в свою чергу був направлений державним виконавцем з порушення строків, помилки. До того ж, державним виконавцем не було дотримано встановленого приписами ст.. 25 Закону України «Про виконавче провадження»строку направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, що позбавило скаржника як боржника можливості добровільно виконати судове рішення. Заяви боржника про відкладення виконавчих дій виконавцем залишені без відповіді

Згідно з п. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження»у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення .

Огляд матеріалів справи доводить, що постанова Ленінського ВДВС Луганського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2011 р. отримана боржником 12.12.2011 р., про що свідчить повідомлення про вручення відправлення. (а.с.16 тому копій)

У семиденний строк з моменту фактичного отримання (12.12.2011р.) постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження, боржник заборгованість не сплатив, у зв'язку з чим здійснення виконавчих дій шляхом прийняття органом ДВС постанов про арешт коштів боржника не суперечить приписам статті 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач та орган ВДВ у письмових поясненнях по справі наполягають, що і на цей час заборгованість за судовим рішенням не погашена боржником.

Матеріали справи доводять, що постанова про арешт коштів боржника від 09.02.2012 року направлена для виконання до АТ «»Раффайзен банк Аваль». (а.с.6 тому копій), який повернув її без виконання у зв'язку з тим, що найменування боржника у постанові не відповідає найменуванню, зазначеному у картці із зразками підписів боржника, та найменуванню, зазначеному в установчих документах. (лист від 29.02.2012 р.) (а.с.24 тому копій). В результаті чого, 06.03.2012 р. Ленінським ВДВС Луганського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника у сумі 40 008,03 грн., що містяться на його рахунках. (а.с.7-8 тому копій). Вказана постанова прийнята банком до виконання та на грошові кошти боржника накладено арешт саме за постановою від 06.03.2012 р.

Винесення постанов про накладення арешту на майно боржника є виконавчими діями, які передбачені ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»та які направленні на реальне виконання судового рішення, тому винесення постанови про арешт коштів від 06.03.2012р., яка фактично прийнята до виконання банком, ґрунтується на приписах Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення скарги на неправомірні дії державного виконавця Ленінського ВДВС Луганського МУЮ. Ухвала місцевого господарського суду відповідає встановленим фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду Луганської області від 29.05.2012 р. по справі № 17/238 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий центр «РОС І Я», м. Луганськ - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий І.В. Москальова

Судді В.В.Манжур

А.М. М??ясищев

Всього надруковано 6 прим.:

2 -сторонам по справі,

1 -ВДВС,

1 -у справу,

1 -господ. суду,

1- апеляц. господ. суду