Постанова

від 05.07.2012 по справі 21/7-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2012 р. Справа № 21/7-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" від позивача: 1. ОСОБА_3 2. ОСОБА_4 від відповідача: Галагур З.А. на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року у справі№ 21/7-11 за позовомФізичної особи підприємця - ОСОБА_3 доПублічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" простягнення 161 805,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець - ОСОБА_3 (далі позивач) звернулась з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" (далі відповідач) про стягнення неустойки в розмірі 336 512, 10 грн. за період з грудня 2009 року по лютий 2011 року (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України від 10.02.2011 року, т.2 а.с.19-20).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що суд прийшов до висновку про те, що в діях відповідача відсутня вина.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.2012 року апеляційну скаргу позивача задоволено. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2011 року скасовано, позов задоволено повністю. З відповідача стягнуто 336 512,10 грн. неустойки.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2010 року було залишено без змін рішення суду першої інстанції у справі № 17/15-10, яким договір оренди між сторонами у справі було розірвано та після цього позивач звертався з відповідними вимогами про повернення орендованого приміщення та вимогами виправити всі недоліки для його повернення, зазначені в відправлених листах. Разом з цим, позивачем не отримано належного йому майна.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу на наступні обставини: судами не розглянуто доводів та доказів відповідача про, те, що після розірвання договору оренди, орендар не користувався об'єктом оренди, в той час як відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України передбачено стягнення неустойки саме за користування річчю за час прострочення повернення майна з оренди. Саме відповідач у справі подав позов про розірвання договору оренди, який був задоволений судом. Відповідач розірвав договори з постачальниками комунальних послуг, а користування приміщенням для здійснення будь - якої діяльності без означених послуг неможливе. Неустойка стягнута з відповідача з 07.12.2009 року за період коли рішення суду про розірвання договору не набрало законної сили, а також поза межами встановленими ч.6 ст.232 ГК України та ст.256 ЦК України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

07.03.2007 року між сторонами у справі укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/03-07 (далі Договір), згідно умов якого позивач (орендодавець) надає, а відповідач (орендар) приймає в оренду (користування) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить орендодавцю на праві власності.

Строк дії Договору встановлено з 12.03.2007 року по 12.03.2012 року (п.9.1 Договору).

12.03.2007 року між сторонами у справі було підписано акт прийому - передачі нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому до договору оренди було укладено декілька додаткових договорів, згідно з якими було переглянуто розмір орендної плати, а саме: Додатковим договором від 23.01.2009 року, орендна плата за місяць визначена в розмірі 8 500 грн., Додатковим договором від 06 липня 2009 року орендна плата за місяць визначена в розмірі 5 500 грн.

28.07.2010 року постановою Вищого господарського суду України залишено без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2010 року у справі № 17/15-10, яким Договір розірвано та встановлено час розірвання, а саме 07.12.2009 року (т.1 а.с.30-32). В постанові Вищого господарського суду України, у справі № 17/15-10 зазначено, що у грудні 2009 року АКБ "Експрес -Банк", в особі Дніпропетровської філії звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору оренди № 01/03-07 від 07.03.2007 року з 01.11.2009 року посилаючись на фактичне припинення позивачем з 27.10.2009 року, в орендованому приміщенні, банківської діяльності та належне повідомлення про цей факт ФОП ОСОБА_3, згідно п.4.2. даного договору.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку розірвання (закінчення, припинення дії) даного Договору орендар (відповідач) зобов'язується повернути позивачу об'єкт оренди, виконавши косметичний ремонт, у стані не гіршому чим на момент передачі його в оренду з урахуванням фізичного зношування.

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ, у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані якій було обумовлено в договорі.

У даному випадку строк дії договору припинився з 07.12.2009 року в зв'язку з його розірванням за рішенням суду у справі № 17/15-10.

До матеріалів даної справи (т.3 а.с.107) залучено оригінал акту прийму -передачі нежитлового приміщення з оренди, якій підписано сторонами 16.11.2011 року і якій свідчить про те, що орендоване майно було повернуто позивачу фактично 16.11.2011 року.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 1/5005/5719/2011 від 19.07.2011 року (у подальшому справі присвоєно № 13/5005/4042/2012) за позовом ПАТ АБ "Експрес Банк", в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес Банк" до ФОП ОСОБА_3 про виконання обов'язку прийняти майно з оренди та за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_3 до ПАТ АБ "Експрес Банк", в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес Банк" про виконання обов'язку передачі майна з оренди (т.3 а.с. 38-43) в задоволенні первісного позову було відмовлено, зустрічний позов задоволено частково, а саме зобов'язано ПАТ АБ "Експрес Банк", в особі Дніпропетровської філії АБ "Експрес Банк" повернути з оренди незаконно утримане майно (приміщення), розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 судом було встановлено, що стан приміщення, що підлягає поверненню з оренди, не відповідає вимогам Договору та приписам ст.785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані якій було обумовлено в Договорі.

Рішенням суду встановлено, що з матеріалів справи, долучених позивачем за зустрічним позовом (ФОП ОСОБА_3), вбачається що до теперішнього часу (19.07.2011 року) спірне приміщення знаходиться у користуванні банку, акти передачі орендованого приміщення із оренди відсутні, а також зазначено, що надані позивачем за зустрічним позовом докази, спростовують доводи відповідача за зустрічним позовом про його намір повернути спірне майно за актом -передачі № 2 відповідно до умов договору оренди № 01/03-07.

У подальшому, рішення суду у справі № 1/5005/5719/2011 в частині зустрічних позовних вимог щодо повернення з оренди незаконно утриманого майна було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 20.03.2012 року у справі № 1/5005/5719/2011 було частково задоволено заяву ПАТ АБ "Експрес Банк" постанову Вищого господарського суду України від 16.11.2011 року у справі № 1/5005/5719/2011 було скасовано, в частині залишення без змін постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 року щодо відмови у задоволенні вимог за первісним позовом про виконання обов'язку прийняти майно з оренди та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2012 року у справі № 1/5005/5719/2011 касаційну скаргу ПАТ "Експрес Банк" задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 року у справі № 1/5005/5719/2011, в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ АБ "Експрес Банк" про виконання суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 обов'язку прийняти майно з оренди було скасовано, а справу в цій частині було передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 року у справі № 13/5005/4042/2012 (попередній номер 1/5005/5719/2011) провадження у справі припинено в зв'язку з відсутністю предмету спору у відповідності до п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки сторонами 16.11.2011 року підписано акту прийму - передачі нежитлового приміщення з оренди.

В зв'язку з тим, що зустрічні позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 у справі № 1/5005/5719/2011 були задоволені та у подальшому рішення в цій частині залишено без змін, факти встановлені судом (у справі №1/5005/5719/2011), щодо повернення з оренди незаконно утриманого майна є, у відповідності до ч.2 ст.35 ГПК України, фактами, які не доводяться знову при вирішенні даного спору.

Оскільки відповідачем по даній справі затримано повернення орендованого майна позивачу, судом апеляційної інстанції обґрунтовано задоволені позовні вимоги позивача у даній справі.

Посилання відповідача на ч.6 ст.232 ГК України та ст. 256 ЦК України не можуть бути прийняті до уваги, оскільки: позивач звернувся з позовом до суду 06.12.2010 року про, що свідчить поштовий штемпель на конверті (т.1 а.с. 39), період за який заявлені позовні вимоги про стягнення неустойки з грудня 2009 року по лютий 2011 року; ч.2 ст.785 ЦК України передбачає, що неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю сплачується за весь час прострочення.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 21/7-11 від 17.01.2012 року повинна бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Експрес Банк" відмовити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 21/7-11 від 17.01.2012 року залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек