Постанова

від 04.07.2012 по справі 19/5009/3516/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р. Справа № 19/5009/3516/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. -головуючого (доповідач у справі), Короткевича О.Є., Хандуріна М.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків на постанову та постановувід 30.11.2011 р. Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2011 р. господарського суду Запорізької області у справі№ 19/5009/3516/11 господарського суду Запорізької області

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя до боржникаприватного підприємства "Антіс", м. Запоріжжя провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Короленко І.М. представники сторін в судове засідання не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.06.2011 року порушено провадження у справі № 19/5009/3516/11 про банкрутство приватного підприємства "Антіс" (далі -Боржник, Підприємство) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі -Кредитор, ПФУ) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Запорізької області від 01.07.2011 року (суддя -Л.І. Даценко) Боржника визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором Боржника призначено арбітражного керуючого Короленко І.М.

Не погоджуючись із цією постановою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -Банк) звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 01.07.2011 року та припинити провадження у справі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року (головуючий суддя -Геза Т.Д., судді: Колодова О.В., Малашкевич С.А.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 01.07.2011 -без змін.

Не погоджуючись з вказаними постановами судів попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 01.07.2011 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011 року та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 6, 9, 52 Закону про банкрутство, ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а також норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Визнаючи Боржника банкрутом, суд першої інстанції встановив, що безспірна заборгованість Боржника перед ініціюючим кредитором підтверджується виконавчими документами, податкові органи надали інформацію стосовно недоїмки по податках (зборах) та обов'язкових платежах, остання звітність була надана Боржником цим органам у листопаді 2009 року, арбітражним керуючим слід призначити особу, яка надала згоду на участь у даній справі, а тому є підстави для визнання Підприємства банкрутом в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство. Апеляційним судом вказані висновки були підтримані.

Заперечуючи такі висновки судів, скаржник зазначає, що вимоги ПФУ про сплату збору не відносяться до виконавчих документів згідно законодавства про виконавче провадження, а тому кредиторські вимоги ініціюючого кредитора не є безспірними. Також скаржник вказав, що суди не дослідили обставини щодо відсутності у Підприємства земельної ділянки та рухомого майна -лише щодо відсутності нерухомого майна, а тому було звужено коло обставин, що підлягають дослідженню при встановленні неплатоспроможності. Наявна ж у справі довідка спростовує факт відсутності керівних органів Боржника за місцезнаходженням, у зв'язку із чим провадження у справі про банкрутство Підприємства підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями апеляційного суду, оскільки вони викладені із невірним застосуванням норм Закону про банкрутство, норм Закону України "Про виконавче провадження" та не відповідають обставинам справи.

Так, приписами норм ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство встановлено декілька спеціальних ознак відсутнього боржника, а також загальних підстав, за умови підтвердженності яких, щодо такого боржника може бути порушена справа про банкрутство в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство, а боржник визнаний банкрутом в порядку норм цієї статті.

Загальними підставами, відповідно до норм ч. 3 ст. 6 цього ж закону, є дотримання норм щодо безспірності кредиторських вимог до відсутнього боржника незалежно від розміру таких вимог та строку їх незадоволення. Спеціальними -відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності , а також наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Отже наявність та підтвердженність доказами у справі вказаних спеціальних ознак відсутнього боржника носить альтернативний характер та достатнім є підтвердженість однієї із вказаних ознак.

Щодо оспорювання скаржником безспірності вимог ініціюючого кредитора колегія суддів зазначає про таке.

Згідно пп. 8 п. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади , якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

З цією нормою узгоджуються положення пп. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.03.2003 року № 21-1, відповідно до яких вимога органів пенсійного фонду про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Отже, у разі надіслання органами пенсійного фонду вимоги про сплату платником недоїмки по страхових внесках до органів виконавчої служби, останні відкривають виконавче провадження на підставі цих документів, що є виконавчими, та здійснюють дії у відповідному виконавчому провадженні.

Суд першої інстанції, з посиланням на наявні в справі на момент її порушення докази (вимоги про сплату недоїмки по сплаті страхових внесків, постанови про повернення виконавчого документи стягувачеві - ПФУ, без виконання - т. 1 а.с. 40-49), правомірно, з дотриманням вказаних норм законодавства та у відповідності до обставин справи встановив безспірність вимог ініціюючого кредитора до Боржника, вказаних в заяві про порушення справи про банкрутство.

Щодо відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомостей про відсутність юридичної особи Боржника за місцезнаходженням, суд касаційної інстанції наголошує на наступному.

Суди попередніх інстанцій на підставі наявних доказів у справі встановили факт ненадання Боржником до органів податкової служби більш ніж протягом року податкової звітності, оскільки остання звітність була подана у листопаді 2009 року, тоді як провадження у даній справі про банкрутство було порушено ухвалою від 22.06.2011 року -тобто більш ніж через півтора року після подання Підприємством до податкових органів останньої звітності (довідка ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 24.05.2011 року № 13714/10/15016 - т. 1 а.с. 22). Довідка ж з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.05.2011 року містить інформацію щодо останньої поданої Боржником фінансової звітності у лютому 2009 року (т. 1 а.с. 9-12). Отже, спростовуються доводи скаржника щодо необхідності внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ще й відомостей про відсутність юридичної особи Боржника за місцезнаходженням, як передумови для визнання Боржника банкрутом в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство.

У зв'язку із викладеним висновок судів про наявність підстав для порушення справи та визнання Підприємства банкрутом в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство є правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи.

Поряд з викладеним, суд касаційної інстанції звертає увагу, що після прийняття постанови про визнання Підприємства банкрутом Банк звернувся із кредиторськими вимогами, які наступно були розглянуті, визнані та включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів Боржника (т. 1 а.с. 79-82, 86-91). У зв'язку із цим скаржником не вказано, на що звертає увагу суд касаційної інстанції, яким чином оскаржувана постанова про визнання Підприємства банкрутом порушує права та законні інтереси Банку у даній справі.

За таких обставин справи, касаційні вимоги публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" щодо неправомірності визнання Підприємства банкрутом та необхідності припинення провадження у даній справі не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувані постанови цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 6, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 32, 34, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 01.07.2011 р. у справі № 19/5009/3516/11 залишити без змін.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

М.І. Хандурін

Постанову виготовлено та підписано 06.07.2012 року.