Постанова

від 04.07.2012 по справі 5020-1838/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р. Справа № 5020-1838/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали касаційної скаргиМалого приватного підприємства "Сербов" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. у справігосподарського суду м. Севастополя за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юреко" доМалого приватного підприємства "Сербов" провизнання угоди недійсною, в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явились,

відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 26.01.12 господарського суду м. Севастополя позов задоволено, визнано недійсною, з моменту укладення, угоду від 19 листопада 2001 року про доповнення та зміни до договору про спільну діяльність з інвестування в житлове будівництво об'єктів Чорноморського флоту від 02 листопада 1994 року.

Постановою від 09.04.2012 Севастопольського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, МПП "Сербов" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

ТОВ "Юреко" подало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, відповідно до умов договору від 02.11.94 про спільну діяльність з інвестування в житлове будівництво об'єктів Чорноморського флоту, укладеного між МПП "Юреко" (правонаступником якого є ТОВ "Юреко") та МПП "Сербов", предметом якого є спільна діяльність з організації інвестування та фінансування будівництва житлових будинків по вул. Генерала Лебедя у м. Севастополі, відповідач як інвестор набув права подальшого отримання у власність його частки - двох двокімнатних квартир на перших поверхах з окремим входом у блоці А (шифр 8/7-825, 8/7-826), загальна площа кожної - 56,0 м 2 .

19 листопада 2001 року між сторонами укладено угоду про доповнення та зміни до вказаного вище договору, підписану з боку МПП "Юреко" його власником - ОСОБА_4, а з боку МПП "Сербов" - директором Прокопчук Ю.О., якою уточнено розмір частки відповідача, а також зазначено, що останнім вартість квартир повністю виплачена.

Звертаючись з позовом у даній справі, ТОВ "Юреко", просило визнати недійсною вказану вище угоду як таку, що укладена в порушення вимог закону.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку обґрунтовано зауважено, що виходячи з мети спільної (сумісної) діяльності, однією з підстав для припинення зобов'язань за договором про спільну діяльність є досягнення мети їх спільної діяльності, передбаченої таким договором.

При цьому судами враховано, що згідно з актами державної приймальної комісії від 30 червня 1994 року, затвердженими розпорядженням Представника Президента України № 832 від 06 липня 1994 року, будівельний об'єкт шифр 8/7-825 (АДРЕСА_2) та будівельний об'єкт шифр 8/7-826 (АДРЕСА_3) були прийняті до експлуатації як закінчені будівництвом 30 червня 1994 року, а будинок АДРЕСА_4 (шифр 8/7-575) - відповідно 13 січня 2000 року.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що зобов'язання сторін у справі за договором про спільну діяльність від 02 листопада 1994 року припинились у зв'язку з досягненням мети спільної діяльності його сторін до дати укладення спірної угоди (19 листопада 2001 року), у зв'язку з чим внесення спірною угодою змін до вже неіснуючих (припинених) зобов'язань було об'єктивно неможливим.

З врахуванням зазначеного вище, спірна угода має ознаки мнимої угоди, недійсність якої прямо передбачалась ст. 58 ЦК УРСР, чинного на момент укладення останньої.

В частині застосування строку позовної давності, судами з'ясовано, що про факт існування та зміст спірної угоди позивачу стало відомо 16 серпня 2010 року під час розгляду Гагарінським районним судом міста Севастополя цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ТОВ "Юреко", за участю третьої особи: СПП "Сербов" про визнання права власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яким було встановлено факт укладення вказаної вище угоди від імені МПП "Юреко" його власником ОСОБА_4 При цьому судами враховано, що доказів, які б підтверджували передачу власником малого приватного підприємства „Юреко" ОСОБА_4 спірної угоди генеральному директору ТОВ "Юреко" ОСОБА_7, матеріали справи не містять.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано також і те, що відповідно до п. 8.1 Статуту МПП "Юреко" власник даного підприємства здійснює свої права з управління підприємством через орган управління - дирекцію, яку очолює Генеральний директор, що відповідає ст.ст. 14, 16 Закону України "Про підприємства в Україні", чинного в той період.

З врахуванням зазначеного вище, приписів ст. 48, 58 ЦК УРСР, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову від 09.04.12 Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5020-1838/2011 залишити без змін.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.