Постанова

від 08.07.2008 по справі 36/225

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.07.2008                                                                                          

№ 36/225

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від прокурора -                     ТанцюраО.В.

від позивача -                    не з'явились

від відповідача -         ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1

 на рішення Господарського суду м.Києва від

16.04.2008

 у справі № 36/225 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Заступника

прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі

територіальної громади міста в особі її представницького органу Київської

міської ради

 до                                                   Фізичної

особи - підприємеця ОСОБА_1

 про                                                 

звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду містаКиєва від

16.04.2008 позов задоволено повністю. Зобов'язано Фізичну особу - підприємця

ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 174 кв.м., яка

розташована по вулиці Вербицького, 15 у Дарницькому районі м. Києва. Стягнуто з

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 85,00

грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним

рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (відповідач) звернувся з

апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій

просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в позові

повністю. Відповідач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції без

повного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та з

порушенням норм матеріального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу

не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України,

апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності

представника позивача за наявними матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд у

процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами

повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з

доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення

місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної

скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши прокурора та представника

відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи

правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства,

апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Серед основних завдань державного

контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами

державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними

особами земельного законодавства України відповідно до ст. 2 Закону України

”Про державний контроль за використанням та охороною земель”.

Статтею 5 Закону України ”Про

державний контроль за використанням та охороною земель” передбачено, що

державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально

уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

25.01.2008 було складено акт

перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 58/02 інспектором

Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної

адміністрації. Як було встановлено актом, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1без

правовстановлюючих документів, відповідно до яких право власності та право

постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її

власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право

постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, а

право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і

його державної реєстрації, використовує земельну ділянку площею 174 кв.м., яка

розташована за адресою вулиця Вербицького, 15 у Дарницькому районі м. Києва під

розміщення малої архітектурної форми (павільйон), з порушенням вимог ст.ст.

125, 126 Земельного кодексу України - відсутністю документів, що посвідчують

право користування земельною ділянкою

Відповідно до ст. 60 Закону України

”Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ,

міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і

нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси,

підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства,

а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові

приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки,

соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі

об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності,

а також кошти, отримані від їх відчуження.

Статтею 9 Земельного кодексу

України передбачено, що визначені повноваження Київської і Севастопольської

міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження

землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної

власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у

користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із

земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних

відносин.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону

України ”Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах

територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють

відповідні ради.

Згідно ст. 116 Земельного кодексу

України, підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого

самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно до ст. 125 Земельного

кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну

ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що

посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його

державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення

договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання

земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання

документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного

кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного

користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди

землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи,

доказів, що підтверджують право відповідача на користування земельною ділянкою

площею близько 174 кв.м., яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Вербицького,

15 відповідачем не надано.

Також, підвереджується факт

безпідставного користування земельною ділянкою відповідачем актом перевірки

дотримання вимог земельного законодавства № 58/02 від 25.01.2008 року.

Таким чином апеляційний

господарський суд враховуючи вище викладене, погоджується з висновком суду

першої інстанції, що відповідач, не набувши у встановленому Земельним кодексом

України порядку права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно ст. 212 Земельного

кодексу України, самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню

власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час

незаконного користування ними.

Обов'язок доказування та подання

доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи

з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги

та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести

наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої

інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що

судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи,

винесено рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права,

тому підстави для задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2008 -

відсутні.

Відповідно до викладеного,

керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський

суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від

16.04.2008 - без змін.

Матеріали справи № 36/225 повернути

до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                     

Моторний О.А.

 Судді                                                                                         

Кошіль В.В.

                                         Шапран

В.В.