Рішення

від 05.07.2012 по справі 5009/1988/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/60/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.12 Справа № 5009/1988/12

За позовом : Управління комунальної власності Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор-Е", м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 01-08-716 від 23.06.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про розірвання договору купівлі-продажу № 1/08 від 14.01.2008р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст.ст. 525, 610, 611 ЦК України, вказуючи на те, що відповідач не виконав умови договору з розбирання об'єкту незавершеного будівництва. Крім того, 15.10.09 ТОВ «Сектор-Е»продало, а ТОВ «Заготметпром 2009»придбало об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, розташоване за адресою: м. Слов'янськ, вул. Карла Маркса, 38 (Іскри), чим було грубо порушено п.5.8 договору №1/08 від 14.01.08, укладеного між позивачем та відповідачем, який прямо забороняє відчуження об'єкту на термін розбирання, який становить п'ять років та обчислюється від дати підписання акту приймання - передачі об'єктів. Натомість, при належному виконанні п.5.4. та 5.8. договору № 1/08 від 14.01.08 правомірною є лише така продаж об'єкта незавершеного будівництва, при якій об'єкт передається іншому власнику лише після завершення його розбирання в обумовлений договором термін, та неодмінно після спливу цього терміну. В дійсності ж, за договором, укладеним між відповідачем та ТОВ «Заготметпром 2009»від 15.10.2009 року, об'єкт незавершеного будівництва реалізовано просто як об'єкт нерухомого майна у тому ж стані, в якому він був приватизований відповідачем, і до того ж, без вказівок на обов'язок його розбирання новим власником, що в сукупності спричинило порушення визначеного способу приватизації. Факт невиконання відповідачем умов договору купівлі - продажу №1/08 від 14.01.08р. підтверджується актом поточної перевірки від 21.12.2011 року виконання умов договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - фундаменту секцій № 4-6 частини житлового будинку, розташованого за адресою: вул.Карла Маркса (Іскри), м. Слов'янськ, Донецької області.

В той же час, ТОВ «Сектор-Е»своїм зверненням на адресу Слов'янського міського голови (за вих.. №72 від 01.08.2008р.) ставить питання про надання дозволу на розробку проекту землевпорядкування для відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: вул.Карла Маркса, 38 (Іскри), м. Слов'янськ, Донецької області, для будівництва торговельного центру площею 0,500 га в оренду строком на десять років. Відповідно до ст.15 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва», покупець, який придбав об'єкт незавершеного будівництва під розбирання, за бажанням, може придбати земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, тільки під забудову. Проте відповідач, як вбачається з його бездіяльності, має намір отримати земельну ділянку під об'єктом, не маючи на меті її забудову, оскільки не вчиняє жодних дій, направлених на здійснення забудови: не виконує фіксованих умов продажу об'єкта незавершеного будівництва щодо його розбирання та приведення земельної ділянки у належний стан. Тож будівництво торговельного центру відбуватиметься на базі об'єкта незавершеного будівництва, що вже за своєю суттю не може бути забудовою і порушує як спосіб приватизації, так і правомірність надання земельної - ділянки під об'єктом незавершеного будівництва, що є незаконним. На підставі викладеного позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу № 1/08 від 14.01.2008р.

Ухвалою суду від 30.05.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/60/12, судове засідання призначено на 27.06.2012р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві. Адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Представник відповідача в судове засідання 27.06.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 27.06.2012р. судове засідання відкладалось до 05.07.2012р.

В продовжене 05.07.2012р. судове засідання представник відповідача не з'явився повторно. Про будь-які поважні причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив, без поважних причин не виконав вимоги суду, не надав суду витребувані матеріали.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник позивача, в продовженому 05.07.2012р. судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судовий процес ведеться без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу за клопотання представника позивача.

Розгляд справи закінчено 05.07.2012р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані позивачем докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав:

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього кодексу, інших законодавчих акті міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю , у тому числі це стосується і нерухомого майна.

За приписами ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист не тільки свого цивільного права, а й цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому, охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Рішенням Слов'янської міської ради Донецької області № 29-ХХІІ-5 від 05.09.07 був встановлений спосіб продажу об'єкту незавершеного будівництва - фундаменту секцій № 4-6 частини житлового будинку, який розташований за адресою: м. Слов'янськ, Донецька область, вул. Карла Маркса, 38 (Іскри) - продаж під розбирання через аукціон.

На підставі протоколу аукціону від 11.01.08 та наказу № 3 від 11.01.08 між Управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради та переможцем аукціону ТОВ «Сектор - Е»укладено договір № 1/08 від 14.01.08 (далі Договір) купівлі - продажу під розбирання об'єкта незавершеного будівництва - фундаменту секцій № 4-6 частини житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Карла Маркса ,38 (Іскри), м. Слов'янськ , Донецької області.

В позовній заяві, позивач зазначає, що відповідачем порушені умови договору купівлі-продажу, а саме п. п.5.4, 5.5, 5.8 договору.

Позивач вказує на те, що за умовами пункту 5.4 договору (із змінами внесеними 11.02.2009р.) покупець (ТОВ «Сектор-Е») зобов'язався розібрати об'єкт незавершеного будівництва та привести будівельний майданчик в належний санітарний стан протягом одного року від дати підписання акту приймання - передачі об'єкта та письмово повідомити про це Управління комунальної власності Слов'янської міської ради, проте зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконав.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим школи друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до приписів ч.1 ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов : 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Позивач не надав належних доказів істотних змін обставин, наявності одночасно чотирьох умов, встановлених ст.652 ЦК України.

Відповідно до п. 1.2 договору, право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення та підписання акту приймання -передачі об'єкта незавершеного будівництва.

Даний договір посвідчено 29.01.2008р . приватним нотаріусом ОСОБА_3

Слід зазначити, що п. 5. 8 договору купівлі -продажу, що передбачає заборону відчуження об'єкту, право власності на яке перейшло до відповідача з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу № 1/08 від 14.01.2008р., суперечить нормам діючого законодавства та порушує права відповідача щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном .

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. №3477-ІV закріплено обов'язок судів застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. і протоколами до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., ратифікованих Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР, кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном .

Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, слід зазначити, що твердження позивача щодо неправомірності надання відповідачу земельної ділянки судом до уваги не приймається, поскільки рішенням господарського суду Донецької області № 8/57пд від 15.05.2008р. було розглянуто вимоги ТОВ «Сектор-Е»до Управління комунальної власності Слов'янської міської ради про внесення змін до договору купівлі - продажу щодо можливості набуття відповідачем права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, що придбаний у власність особою на підставі договору купівлі-продажу № 1/08 від 14.01.2008р.

За висновками господарського суду Донецької області, положення п. 1.1 договору купівлі-продажу № 1/08 від 14.01.2008р. в частині неможливості оформлення позивачем права власності або права користування земельною ділянкою, порушує гарантоване Законом України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва»право ТОВ «Сектор-Е»на придбання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Донецької області № 8/57пд від 15.05.2008р. було внесено зміни до п. 1.1. договору купівлі-продажу № 1/08 від 14.01.2008р.

Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами ст.ст.33,34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що доводи позивача не підтверджують істотного порушення відповідачем договору купівлі - продажу в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України та настання істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, ґрунтуючись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, в позові слід відмовити.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Суд в ухвалах від 30.05.2012р., 27.06.2012р. попереджав сторони, що у разі невиконання вимог суду, викладених в ухвалі, згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України, суд має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Відповідач порушив ч. 3 ст.22, ст. ст. 28, 33 ГПК України, не виконав вимоги суду, викладені в ухвалах від 30.05.2012р., 27.06.2012р., чим проявив неповагу, як до іншої сторони по справі так і до суду, внаслідок чого, суд вважає за необхідне застосувати до відповідача штраф в розмірі по 500 грн. 00 коп. за ухилення без поважних причин від виконання законних вимог суду.

Керуючись ст. ст. 316, 317, 319, 321, 328, 391, 651, 652 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, п. 5 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Управління комунальної власності Слов'янської міської ради, м.Слов'янськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сектор-Е", м. Запоріжжя відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сектор-Е», юридична адреса: вул.Анголенко, 22 офіс. 27, м. Запоріжжя, (ЄДРПОУ 30571661, р/р 2600230534211, МФО 334011 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Донецьк), фактична адреса: 81105, м.Слов'янськ, вул.Краматорська, 81, на користь Державного бюджету України (р/р №31215206783007, отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) 500 (п'ятсот ) грн. 00коп. штрафу за ухилення від виконання вимог суду.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет