Рішення

від 05.07.2012 по справі 10/5014/1367/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.12 Справа № 10/5014/1367/2012

За позовом Комунального підприємства "Алчевське будівельне управління",

м. Стаханов Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Алчевськкокс", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 1 794 254 грн. 05 коп.

Суддя Т.М. Мінська

Представники сторін:

від позивача - ліквідатор ОСОБА_1, постанова ГСЛО по справі № 13/37б/2011 від 07.05.2012; ОСОБА_2, директор, розпорядження № 654к від 16.08.2011; ОСОБА_3, довіреність № 50 від 05.07.2012.

від відповідача - ОСОБА_4, провідний юрисконсульт, довіреність № 10-16 від 13.02.2012.

У судовому засіданні 02.07.2012 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 05.07.2012

Суть спору : заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на виконання підрядних робіт від 16.01.2008 №22-113ю у розмірі 1794254 грн. 05 коп., яка складається з основного боргу - 1 064 199 грн. 15 коп., інфляційних втрат - 569438 грн. 93 коп., 3% річних - 160615 грн. 97 коп.

Позивач в судове засідання 18.06.2012 надав розрахунок основного боргу, згідно якого сума основного боргу становить 1 039 833 грн. 95 коп. (зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України не здійснювалось).

На обґрунтування позову Позивач посилається на те, згідно з договором на виконання підрядних робіт від 16.01.2008 №22-113ю за період з вересня 2008 року по лютий 2010 року виконано підрядні роботи на загальну суму 2 661 940 грн. 80 коп. Відповідачем проведено оплату (в тому числі шляхом взаємозаліку) на загальну суму 1 622 106 грн. 85 коп. Позивач просить борг, а також інфляційні нарахування та 3 % річних. За розрахунком Позивача, ним нараховано інфляційні втрати та 3 % річних на суми зобов'язань по оплаті за виконані роботи, які сплачені відповідачем на час подання позову, але сплачені із простроченням.

Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позов від 18.06.2012 №10-4780 та просить відмовити у зв'язку із спливом позовної давності в позовних вимогах в частині стягнення заборгованості у сумі 752 497 грн. 20 коп., а також в позовних вимогах в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних

Дослідивши матеріали справи, додатково надані документи, суд

в с т а н о в и в:

16.01.2008 між ВАТ «Алчевський коксохімічний завод»- Замовником (Відповідачем) та КП «Алчевське будівельне управління»- Підрядником (Позивачем) укладений договір № 22-113ю на виконання підрядних робіт (надалі - Договір). Згідно даного договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання будівельно-монтажних робіт по капітальному будівництву на об'єктах, перелічених в п. 1.1. договору, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вищевказані роботи на умовах, передбачених даним договором. Згідно п. 8.4. Договору оплата за виконані роботи здійснюється Замовником протягом 20 банківських днів з моменту пред'явлення Підрядником платіжних вимог - доручень з доданими до них оформленими актами на виконані роботи.

За період з вересня 2008 року по лютий 2010 року згідно даного договору виконано підрядні роботи на загальну суму 2 661 940 грн. 80 коп. Факт виконання робіт на вказану суму підтверджується наданими суду актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних обома сторонами і скріпленими печатками, та не заперечується Відповідачем. Позивачем були пред'явлені платіжні вимоги -доручення на вищевказану суму, що також не заперечується Відповідачем.

Відповідачем проведено оплату (в тому числі шляхом взаємозаліку) на загальну суму 1 622 106 грн. 85 коп.

Як вбачається з розрахунку не всі платіжні доручення - вимоги Позивача оплачувались Відповідачем своєчасно. А платіжне доручення - вимога № 467 від 31.10.2008, строк оплати якої за умовами договору до 21.11.2008 та наступні платіжні доручення - вимоги не повністю оплачені на даний час, тобто з 22.11.2008 виникла заборгованість в загальній сумі 1 039 833 грн. 95 коп.

01.07.2012 між сторонами проведено звіреня розрахунків по даній справі, про що складено акт звірення.

За даним актом звірення сума несплачених рахунків за виконані підрядні роботи становить 1 039 833 грн. 95 коп. При цьому у сторін немає розбіжностей щодо первинних документів на виконані роботи та оплату виконаних робіт. При цьому кожна сторона зазначила свої дані за розрахунками 3 % річних і інфляційних втрат.

Після звірення розрахунків Відповідач надав додаткове пояснення по справі, яким визнає позов частково в сумі 355553 грн. 62 коп., яка складається з основної заборгованості - 287066 грн. 75 коп., інфляційних нарахувань - 44864 грн. 21 коп., 3% річних - 23622 грн. 66 коп., зазначивши, що визнає суму основної заборгованості з урахуванням строку позовної давності (період з 01.06.2009 по 01.06.2012 (момент подачі позовної заяви).

Зокрема Відповідач зазначає, що в межах строку позовної давності заявлена сума боргу, що виникла по строку оплати після 01.06.2009, а саме за платіжними дорученнями -вимогами:

№ 467 від 31.10.2008 (строк позовної давності перервався та розпочався знову 30.06.2011), № 488 від 28.11.2008 (строк позовної давності перервався та розпочався знову 29.06.2010), № 25 від 29.05.2009, № 31 від 30.06.2009, № 34 від 30.06.2009, № 33 від 30.06.2009, № 35 від 30.06.2009, № 32 від 30.06.2009, № 50 від 31.07.2009, № 57 від 31.08.2009, № 58 від 31.08.2009, всього на суму 287066 грн. 75 коп.

Розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань визнається Відповідачем по рахункам, які були сплачені, але несвоєчасно, при цьому період нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань з 01.06.2009 по день сплати кожного рахунку, а при перериванні строку позовної давності, індивідуально по кожному рахунку.

Позивач щодо перебігу строку позовної давності зазначає, що у відповідності до п. 9.5. Договору всі спори по даному Договору розглядаються в господарському суді, але до звернення з позовом до суду спір в обов'язковому порядку повинен бути врегульованим у відповідності до ст.ст. 5-8 ГПК України.

Згідно ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Тому Позивач звернувся з претензією №95 від 18.10.2011 про сплату боргу, 3% річних та інфляційних сум. Претензія отримана Відповідачем 21.10.2011. Відповіді на претензію до моменту пред'явлення позову не надійшло, тому Позивач вважає, що перебіг строку позовної давності починається з закінчення місячного строку з дня отримання претензії (ч. 1 ст. 7 ГПК України). Також, Позивач стверджує, що строк позовної давності щодо всієї заборгованості за договором з урахуванням індексу інфляції та річних відсотків в силу ст. 264 ЦК України переривався визнанням Відповідачем боргу. Таким визнанням боргу за договором є проведення взаємозаліків та часткова оплата заборгованості в період після 01.06.2009.

Відповідач вважає, що кожний окремий рахунок, це окреме фінансове зобов'язання, яке розраховується Повивачем окремо. Тому переривання строку позовної давності частковою оплатою та проведенням взаємозаліків стосується лише конкретних платіжних доручень -вимог на оплату виконаних робіт за певні періоди.

Пункт 9.5 Договору № 22-113ю не суперечить ГПК України та не врегулювання у досудовому порядку спору зобов'язує Позивача звернутися до суду в межах строку позовної давності за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Укладений між сторонами у справі Договір є договором підряду. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Договором встановлений строк оплати, отже зобов'язання по оплаті в силу ст. 530 ЦК України має бути виконано в цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що сума несплачених рахунків за виконані підрядні роботи за договором на виконання підрядних робіт від 16.01.2008 №22-113ю становить 1 039 833 грн. 95 коп., а також не всі платіжні доручення - вимоги Позивача оплачувались Відповідачем своєчасно, тобто Відповідачем порушувались строки оплати.

Але згідно ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позові. Відповідач просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Отже, в силу вищевказаних перебіг позовної давності за вимогами позивача починається після 20 банківських днів з моменту пред'явлення Підрядником платіжних вимог -доручень. Суд не приймає до уваги доводи Позивача, що у відповідності до п. 9.5. Договору всі спори по даному Договору розглядаються в господарському суді, тому перебіг строку позовної давності починається з закінчення місячного строку з дня отримання претензії оскільки. Оскільки строк виконання зобов'язань по оплаті встановлений договором, зобов'язання має бути виконаним в цей строк. А претензія в силу ст. 6 ГПК України є формою врегулювання спору при порушенні права. Тобто право Позивача на час звернення з претензією вже було порушено в зв'язку з простроченням оплати.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Часткова оплата та проведення взаємозаліків між сторонами дійсно є діями, що свідчать про визнання Відповідачем свого боргу перед Позивачем. Твердження Позивача, що строк позовної давності щодо всієї заборгованості за договором з урахуванням індексу інфляції та річних відсотків в силу ст. 264 ЦК України переривався визнанням Відповідачем боргу, не відповідає умовам договору про оплату виконаних робіт на підставі пред'явлених платіжних вимог -доручень з доданими до них оформленими актами на виконані роботи. Отже переривання строку позовної давності згідно ст. 264 ЦК України стосується конкретних зобов'язань на підставі пред'явлених платіжних вимог -доручень, що враховано Відповідачем. Відтак, суд погоджується з тим, що в межах строку позовної давності заявлено вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості - 287066 грн. 75 коп.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи, викладені стосовно основної заборгованості, стосуються і вимог позивача про стягнення інфляційних нарахувань і 3% річних. Вимоги про стягнення інфляційних нарахувань (за період з 01.06.2009) заявлені в межах строку позовної давності. Розрахунок Відповідача 3% річних - 23622 грн. 66 коп. здійснено вірно. За розрахунком Відповідача інфляційні нарахування з період з 01.06.2009 становлять 44864 грн. 21 коп., при цьому інфляційні нарахування за прострочення оплати платіжного доручення -вимоги № 467 від 31.10.2008 мають від'ємне значення (- 569 грн. 78 коп.), що суперечить ст. 625 ЦК України, тому інфляційні нарахування з період з 01.06.2009 становлять 45 433 грн. 99 коп.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає такими, що підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення основної заборгованості - 287066 грн. 75 коп., 3% річних - 23622 грн. 66 коп., інфляційних нарахувань 45 433 грн. 99 коп., всього - 356123 грн. 40 коп. В решті вимог слід відмовити в зв'язку з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено Відповідачем.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", 94200 м. Алчевськ Луганської області, вул. Красних партизан, 1, код 00190816 на користь Комунального підприємства "Алчевське будівельне управління", 94013, м. Стаханов Луганської області, пр. Леніна, 67, код 01240261 заборгованість в сумі 287066 грн. 75 коп., 3% річних в сумі 23622 грн. 66 коп., інфляційні нарахування в сумі 45 433 грн. 99 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 7122 грн. 47 коп.

3. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 10.07.2012.

Суддя Т.М.Мінська