Постанова

від 11.07.2012 по справі 28/28

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 28/28

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Хрипуна О.О., суддів:Барицької Т.Л., Євсікова О.О., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.02.2012 та на рішеннягосподарського суду Донецької області від 05.12.2011 у справі№28/28 господарського суду Донецької області за позовомТовариства з обмежено відповідальністю "Транс Логістик" доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії простягнення 45 129,86 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Пилипенко А.О., - відповідача Сватанов Є.О., Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 10.07.2012 №03.07-05/514а змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа, та сформовано наступний склад суддів: головуючий суддя -Хрипун О.О., судді -Барицька Т.Л., Євсіков О.О.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Логістик" (надалі позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" в особі Київської філії (надалі відповідач) про стягнення збитків в сумі 45 129,86 грн. та пені в сумі 29 748,30 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2011 (суддя Курило Г.Є.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011 (судді: Діброва Г.І., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.), вказаний позов задоволений частково; вирішено стягнути з відповідача пеню в сумі 27 998,40 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2011р у справі №28/28 рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011 скасовано частково, а справу в частині вимог про стягнення 45 129,86 грн. збитків передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.12.2011 у справі №28/28 (суддя: Сгара Е.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду України (судді: О.І. Склярук, Є.І. Мєзєнцев, В.М. Татенко), позовні вимоги про стягнення 45 129,86грн. збитків задоволено; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 45 129, 86 грн.

Відповідач, не погоджуючись із прийнятими судами попередніх інстанцій судовими актами, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 45 129,86 грн. збитків.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем (банк) та позивачем (клієнт) 11.06.2008 був укладений договір банківського рахунку №9327/т (далі договір банківського рахунку), відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний рахунок №26003000009327 у гривнях, доларах США, євро та російських рублів, та здійснює його обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та внутрішніх правил і документів банку. До отримання банком від клієнта повідомлення про відкриття рахунку з відмовою податкового органу про взяття рахунку на облік, операції за цим рахунком здійснюється лише із зарахуванням коштів.

Згідно з приписами пункту 2.3.2. договору банківського рахунку, банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до нормативних актів НБУ щодо ведення безготівкових розрахунків у господарському обороті України.

Пунктом 3.5. договору банківського рахунку передбачено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

При здійсненні розрахунків використовуються платіжні інструменти визначені Інструкцією НБУ „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (п. 4.1 договору банківського рахунку).

Розрахункові документи клієнта банк приймає протягом операційного часу, а супровідні документи та оформлені клієнтом розрахункові документи, у разі їх невиконання, повертаються клієнтові наступного робочого дня із зазначенням причин (п.п.4.4, 4.5 договору банківського рахунку).

Предметом спору (під час нового розгляду) є вимога позивача про стягнення з відповідача завданих йому збитків у розмірі 45 129,86 грн. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору банківського рахунку №9327/т від 11.06.2008.

Розглядаючи даний спір, суди попередніх інстанцій встановили що: ? 25.06.2010 позивачем було подано до банку платіжне доручення №149 від 25.06.2010 на суму 1 749 900,00 грн. на переказ коштів з поточного рахунку № 26003000009327 на свій рахунок №26005001040667, відкритий в ПАТ КБ „УФС", з метою подальшого придбання іноземної валюти для розрахунку за контрактом №Р2-09 від 02.10.2009, укладеним з ТОВ "Ждон Крей-Іскра" (іноземний контрагент, Росія); ? того ж дня ним була подана заява про закриття поточного рахунку №26003000009327 в КФ ВАТ КБ „Промекономбанк" та про перерахування залишку коштів на рахунок №26005001040667; ? з метою виконання зобов'язань за договором №Р2-09 від 02.10.2009 позивачем 25.06.2010 також укладено договір кредитування для оплати покупки валюти -договір овердрафту №008/1046-О, в забезпечення зобов'язань за яким була придбана валюта згідно з договором застави майнових прав № 008/1046-О/З; ? платіжне доручення №149 від 25.06.2010 в порушення умов договору та законодавства було виконано відповідачем лише 12.07.2010.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що за умови своєчасного перерахування відповідачем грошових коштів за платіжним дорученням №149 від 25.06.2010, кредитний договір №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту був би закритий в той же день, а валюта була б перерахована ТОВ "Джон Крей-Іскра" на виконання контрактних зобов'язань та в подальшому позивач не поніс би збитків, що полягають у сплаті відсотків за кредитним договором №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту, курсовій різниці та банківській комісії, коливанні курсу валют.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо перерахування коштів позивача на вказаний рахунок у встановлені договором банківського рахунку строки (платіжне доручення №149 від 25.06.2010 виконано відповідачем лише 12.07.2010 ) у зв'язку з чим позивач зазнав додаткових витрат, а саме:

- сплачені за договором овердрафту (який був би закритий в день його відкриття у разі належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського рахунку) відсотки в сумі 6 101,00 грн.;

- оскільки термін договору овердрафту спливав 30.06.2010, грошові кошти у валюті, які були в забезпеченні кредиту, банком було переведено у національну валюту та погашено кредит, що підтверджено меморіальним ордером №129_34 від 30.06.2010, в результаті чого збитки курсової різниці та банківських комісій становлять 35 969,47 грн.

- позивачем були понесені збитки, що становлять різницю між коливанням курсу валюти (російські рублі) з моменту ініціювання платежу та до моменту фактичного виконання відповідачем своїх зобов'язань по перерахуванню коштів, а саме: 3 059,39 грн.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

У відповідності до статі 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492).

Отже, враховуючи, що судами попередніх інстанцій встановлено: порушення відповідачем зобов'язань за договором банківського рахунку внаслідок чого позивач зазнав шкоди, завданої у вигляді витрат зі сплати відсотків за кредитним договором №008/1046-О про надання кредиту на умовах овердрафту, курсовій різниці та банківській комісі,ї а також коливанні курсу валют; наявність вини банку, що підтверджується матеріалами справи, місцевий та апеляційний господарські суди прийшли до правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними посилання скаржника на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та збитками, оскільки укладаючи договір банківського рахунку, позивач розраховував на належне виконання своїх договірних зобов'язань, в тому числі і в частині здійснення операції по переказу коштів на відповідний банківський рахунок в іншій банківській установі, а подаючи заяву про закриття поточного рахунку небезпідставно розраховував на отримання вказаних коштів на зазначеному рахунку саме 25.06.2010. Таким чином, за відсутності факту порушення зобов'язання з боку відповідача та за умови своєчасного отримання власних коштів на вказаний у платіжному дорученні №149 від 25.06.2010 рахунок, позивач не зазнав би вище вказаних витрат, що спростовує відсутність причинно-наслідкового зв'язку.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий та апеляційний господарські суди в порядку ст. ст. 4 7 43, ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин судами попередніх інстанцій з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій, що покладені в основу прийнятих у даній справі судових рішень, а тому не є підставою для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Промекономбанк" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2012 та рішення господарського суду Донецької області від 05.12.2011 у справі № 28/28 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді: Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков