Постанова

від 11.07.2012 по справі 5023/10202/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 5023/10202/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Боровик Є.А. директор; Адаменко О.Г., з належно оформленою довіреністю б/н від 25.03.2011 р.; Окара І.Л., з належно оформленою довіреністю б/н від 17.10.2011 р.

відповідача - ОСОБА_3, з належно оформленою довіреністю № 576 від 18.05.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1925 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2012 р. по справі № 5023/10202/11

за позовом Підприємства "Біон" ЛТД у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про заборону виробництва товарів та стягнення 53368,00 грн. збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року позивач - Підприємство "Біон" ЛТД у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив суд заборонити відповідачу - ФОП ОСОБА_2 виробництво товарів, які виготовлені з використанням патенту України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року та стягнути з відповідача збитки, які понесені позивачем з 11.04.2007 року в сумі 53368,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, посиланням на ст. ст. 423, 424, 426, 432 ЦК України, ст. ст. 154-156 ГК України, ст. ст. 28, 34, 35 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Погорєлова О.В.) від 23.05.2012 р. у справі № 5023/10202/11 позов задоволено повністю, заборонено ФОП ОСОБА_2 виробництво товарів, які виготовлені з використанням патенту України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Підприємства "Біон" ЛТД у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - 53368,00 грн. збитків, 2352,50 грн. судового збору та 12938,00 грн. витрат за проведення експертиз, стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України - 157,50 грн. судового збору.

Рішення мотивоване з тих підстав, що з урахуванням ст. 418, 420, 421 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" суд вважає відповідача таким, що порушив виключні майнові права інтелектуальної власності позивача на патент України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року, що факт порушення відповідачем виключних майнових прав інтелектуальної власності позивача на патент України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року знайшли своє підтвердження в ході судового провадження та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, стягнути з позивача на користь відповідача 1255,00, грн. судового збору, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої цивільної справи Ленінським районним судом м. Харкова пов'язаної з нею за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання патенту недійсним.

Вказане клопотання залишене судом без задоволення оскільки з урахуванням вимог ст. 79 ГПК України необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог. Разом з тим, зазначені відповідачем обставини для зупинення провадження по справі не є такими, що перешкоджають її розгляду по суті, в зв'язку з чим, підстав для зупинення провадження по справі в даному випадку судова колегія не вбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 11 квітня 2007 року, ОСОБА_1 подав до Державного департаменту інтелектуальної власності заявку № u200704015 на одержання патенту України на корисну модель "СУХЕ ПАЛЬНЕ". Проведеною експертизою заявки, закладом експертизи зроблений висновок про відповідність заявки умовам надання правової охорони (вих. номер 16042/3 від 24.04.07), який набув статусу Рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель.

25 липня 2007 рок Державним Департаментом інтелектуальної власності здійснено публікацію про видачу патенту України на корисну модель № НОМЕР_1 "СУХЕ ПАЛЬНЕ" по заявці № u200704015.

Відповідно до патенту, формула корисної моделі: 1). Сухе пальне, що виконане у формі спресованої таблетки і складається з уротропіну або з уротропіну з добавками, яке відрізняється тим, що густина р спресованої таблетки сухого пального з уротропіну або з уротропіну з добавками визначається формулою : р=(0,90 -:- 1,40)-0,002/а, де - а є відношення висоти таблетки Н до її діаметра d, a = H/d. 2). Сухе пальне за п. 1, яке відрізняється тим, що як добавку містить парафін в кількості 0,3-2,9% вагових. 3). Сухе пальне за п. 1, яке відрізняється тим, що як добавку містить крейду в кількості 0,3-15% вагових. 4). Сухе пальне за п. 1, яке відрізняється тим, що як добавку містить гіпс в кількості 0,3-15% вагових. 5). Сухе пальне за п. п. 1, 2, 3, 4 яке відрізняється тим, що як добавки містить поєднання перерахованих в п. п. 2-4 речовин в кількості 0,3-15% вагових. 6). Сухе пальне за п. 1, яке відрізняється тим, що спресована таблетка має форму паралелепіпеда.

На підставі ліцензійного договору від 26 липня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та Підприємством "БІОН" ЛТД у формі ТОВ, позивач отримав дозвіл на використання патенту України на корисну модель, а саме: виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом, а саме: виключне право на виготовлення продукції із застосуванням запатентованої корисної моделі, виключне право на пропонування продукції для продажу, в тому числі через мережу Інтернет, виключне право на продаж продукції по ліцензії та інше введення його в цивільний обіг.

28.08.2009 року до Державного департаменту інтелектуальної власності надійшло клопотання представника власника патенту про проведення експертизи у відповідності до ч. 2 ст. ЗЗ Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".

10 грудня 2009 року Державний департамент інтелектуальної власності - ДП "Український інститут промислової власності" провів експертизу запатентованої корисної моделі № НОМЕР_1. За результатами проведення експертизи встановлено, що корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 відповідає умовам патентоздатності, визначеним ч. 2 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".

06.10.2009 року позивач здійснив закупівлю виробу "СУХОЕ ГОРЮЧЕЕ", який виготовляється відповідачем, та який активно розповсюджується в торговельній межі України.

Отже, позивач вважає, що відповідач - ФОП ОСОБА_2 порушив виключні майнові права інтелектуальної власності на патент України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року та внаслідок неправомірного використання патенту наніс йому збитки в сумі 53368,00 грн.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що з урахуванням ст. 418, 420, 421 ЦК України та ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" відповідач є таким, що порушив виключні майнові права позивача інтелектуальної власності на патент України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року, що факт факт порушення відповідачем виключних майнових прав інтелектуальної власності позивача на патент України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року знайшли своє підтвердження в ході судового провадження та ін.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, і хоча судом правовідносинам, що склалися між сторонами в цілому була надана належна правова оцінка, однак при цьому суд безпідставно дійшов висновку щодо суми збитків яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в зв'язку з чим, прийняте по справі рішення підлягає частковому скасуванню.

Викладені висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 17.09.2010 року по справі № 2-1053/10 (а. с. 20-22) за позовом ФОП ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Державного департаменту інтелектуальної власності про визнання недійсним патенту на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1 відмовлено, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 відмовлено у визнанні недійсним патенту на корисну модель за патентом України № НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1 Вказане рішення, ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 12.01.2011 року (а. с. 25-26) залишено без змін та набрало законної сили.

Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 17.09.2010 року по справі № 2-1053/10, яке має преюдиційне значення для вирішення даної справи та факти, встановлені по справі № 2-1053/10, не повинні доводитися знову при вирішенні даної справи згідно з приписами, встановленими частиною 4 статті 35 ГПК України.

В процесі розгляду вищевказаної цивільної справи судами першої та апеляційної інстанції надана відповідна оцінка висновку від 11.12.09 р., який виконаний ТОВ патентно-правова фірма «Інвента»щодо відповідності корисної моделі «СУХЕ ПАЛЬНЕ»за патентом № НОМЕР_1 умовам надання правової охорони, та зазначено, що згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»експертизу об'єктів інтелектуальної власності проводить Державний Департамент Інтелектуальної власності України.

Відповідно до п. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, враховуючи, що факт дійсності патенту встановлено відповідними судовими рішеннями, твердження відповідача щодо необхідності дослідження можливості надання патенту № НОМЕР_1 правової охорони (із посиланням на вищезгаданий висновок ТОВ патентно-правова фірма «Інвента», а також на виключення залежного пункту формули № 6 з формули патенту), колегія суддів вважає необґрунтованими.

В процесі розгляду справи ухвалою господарського суду Харківської області від 03.01.2012 року по справі призначені судова хіміко-технічна експертиза та експертиза об'єктів інтелектуальної власності на вирішення яких були поставлені наступні питання:

- яку форму має виріб ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее"?;

- чи міститься у виробі ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" уротропін?;

- чи входять у виріб ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" крім уротропіну інші добавки?;

- чи знаходиться густина (р) виробу ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" в межах формули р=(0,90/1,40)-0,002/а,г.см -3, де а - є співвідношення висоти таблетки Н до її діаметру d, a = H/d.

При відповіді на запитання № 4 позивач просить використати загальновживану в науці і техніці термінологію і, відповідно, використану в формулі патенту № НОМЕР_1 та в прикладах конкретного виконання виробу в описі патенту розмірність всіх без винятку цифрових величин (густини) в формулі р=(0,90/1,40)-0,002/а,г.см -3, - систему фізичних величин системи СГС (одиниця густини : грам /сантиметр3);

- чи використано у виробі ФОП ОСОБА_2. "Сухое горючее" кожну ознаку, яку включено до незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 ?

Відповідно до висновків експертів, виріб ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее", зразки якого надані на дослідження, виготовлено у формі спресованих таблеток, що мають циліндричну форму, діаметр яких - 30 мм, висота коливається в межах від 9,1 до 11,3 мм. Основу речовини, з якої виготовлено таблетки сухого пального, надані на дослідження, складає гексаметилентетрамін (уротропін, гексамін). В складі виробу ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" крейда, гіпс та парафін відсутні. Встановити наявність інших добавок не уявляється можливим у зв"язку з відсутністю об'єктивних даних. Густина (p) виробу ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" складає Pmin=0.90-0.002/0.34=0.894 та Pmax=1.40-0.002/0.33=1.394 і находиться в межах формули p=(0.90-:-1.40)-0.002/a, де а є відношення висоти таблетки Н до її діаметру d,a=H/d. У виробі ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" використано кожну ознаку, яку включено до незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами. До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами.

Згідно з ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 420 ЦК України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема винаходи.

Відповідно до ст. 421 ЦК України, суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 459 ЦК України, об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Пунктом 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»також встановлено, що об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом (ч. 1 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 156 Господарського кодексу України та п. 4 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» також встановлено, що право інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу (ч. 2 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу та відповідних креслень.

Суб'єктами права інтелектуальної власності, зокрема на винахід є винахідник та інші особи, які набули прав на винахід за договором чи законом (ч. 1 ст. 463 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів та встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначених норм та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду з вимогами про припинення порушення прав на винахід за патентом України № НОМЕР_1, а саме: заборону відповідачу виробництво товарів, які виготовлені з використанням патенту України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року та стягнути з відповідача збитки, які були понесені позивачем з 11.04.2007 року в сумі 53368,00 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 423, 424, 426, 432 ЦК України, ст.ст. 154-156 ГК України, ст. ст. 28, 34, 35 ЗУ "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі".

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», що будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника порушення прав патенту повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Згідно з п. 1, 2 ст. 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», захист прав на винахід здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про порушення прав власника патенту.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги в частині заборони відповідачу виробництво товарів, які виготовлені з використанням патенту України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як визначено ч. 1 ст. 464 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема на винахід є право на його використання, виключне право дозволяти використання винаходу (видавати ліцензії), виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до п. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом (ч. 1 ст. 426 Цивільного кодексу України).

Використанням винаходу у сфері господарювання є, зокрема застосування способу, що охороняється відповідно до закону, або пропонування його для застосування в Україні за умов, передбачених Цивільним кодексом України (ч. З ст. 156 Господарського кодексу України).

Пунктом 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»встановлено, що використанням винаходу визнається застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Згідно з п. 5 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно із Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Колегія суддів зазначає, що для вирішення спору в даній справі має бути з'ясовано факт -чи дійсно відповідачем було порушено право позивача, що охороняється вищевказаним патентом № НОМЕР_1.

Відповідно до висновку судової експертизи по дослідженню речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин № 292 від 31.01.2012 р., проведеної Харківським науково -дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса встановлено, що виріб ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее", зразки якого надані на дослідження, виготовлено у формі спресованих таблеток, що мають циліндричну форму, діаметр яких - 30 мм, висота коливається в межах від 9,1 до 11,3 мм. Основу речовини, з якої виготовлено таблетки сухого пального, надані на дослідження, складає гексаметилентетрамін (уротропін, гексамін). В складі виробу ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" крейда, гіпс та парафін відсутні. Встановити наявність інших добавок не уявляється можливим у зв'язку з відсутністю об'єктивних даних. Густина (p) виробу ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" складає Pmin=0.90-0.002/0.34=0.894 та Pmax=1.40-0.002/0.33=1.394 і находиться в межах формули p=(0.90-:-1.40)-0.002/a, де а є відношення висоти таблетки Н до її діаметру d,a=H/d.

Відповідно до висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 818 від 23.04.2012 встановлено, що у виробі ФОП ОСОБА_2 "Сухое горючее" використано кожну ознаку, яку включено до незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1.

Отже факт виготовлення та реалізації ФОП ОСОБА_2 продукту "Сухое горючее" підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач порушив виключні майнові права позивача інтелектуальної власності на патент України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року власником якого є позивач, а отже незаконно використовує вказаний винахід позивача без його дозволу, чим саме і порушує майнові права інтелектуальної власності позивача на винахід, передбачені ст. 464 Цивільного кодексу України та ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», отже суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині заборони відповідачу виробництва товарів, які виготовлені з використанням патенту України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про припинення порушення прав на винахід за патентом України № НОМЕР_1, а саме: заборону відповідачу виробництва товарів, які виготовлені з використанням патенту України № НОМЕР_1 від 25.07.2007 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також підлягає задоволенню стягненню з відповідача на користь позивача 12938,00 грн. витрат за проведення експертиз, які підтверджені платіжними дорученнями (а. с. 138-139).

При цьому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 53368,00 грн. збитків, суд першої інстанції визначив їх правову природу як майнову шкоду (з урахуванням пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 та з урахуванням п. 6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.94 № 02-5/215) і водночас - як збитки (згідно зі ст.22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 217, 218, 219, 225 Господарського кодексу України).

При цьому місцевим господарським судом не надано оцінки обґрунтованості розрахунку позивача на дану обставину правомірно вказує відповідач в апеляційній скарзі.

Як вбачається з наданого позивачем до суду першої інстанції розрахунку, при визначенні суми збитків підприємство «БІОН»ЛТД в формі ТОВ виходило з технічних характеристик обладнання, на якому виготовлялася продукція, з періоду, протягом якого, за припущенням позивача, працювало вищевказане обладнання, та з середньої оптової ціни.

При цьому будь-яких доказів обсягів реалізації сухого пального відповідачем (що дало б змогу визначити суму отриманого ним доходу) позивачем не надано.

Вказані обставини унеможливлюють визначення обсягів виробництва та реалізації продукції відповідача на підставі доказів, наданих позивачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у місцевого господарського суду були відсутні фактичні та правові підставі для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 53368,00 грн. з огляду на непідтвердженість її розміру та застосування необґрунтованої методики розрахунку збитків (де за основу взято обсяг виробництва, а не обсяг реалізації).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення в частині стягнення вказаної суми підлягає скасуванню як таке, що прийнято при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

З огляду на викладене, керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 2 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2012 р. по справі № 5023/10202/11 в частині стягнення 53368,00 грн. збитків та 1067,36 грн. судового збору скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Стягнути з позивача на користь відповідача 533,68 грн. судового збору по скарзі.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 11.07.2012 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.