Постанова

від 09.07.2012 по справі 33/352

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2012 р. Справа № 33/352

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіКапацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі № 33/352 господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" простягнення 389 946, 37 грн. за участю представників від: позивача Порхун В.М. (довір. від 16.05.2012р.) відповідача Миронюк І.В. (довір. від 11.11.2011р.)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2012р. у справі № 33/352, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р., частково задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"(Позивач), стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" (Відповідач) на користь Позивача 205 929,61 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 4171-20/7-1 від 15.11.2007р., 3 359,31 грн. пені за несвоєчасну оплату процентів, на Відповідача покладено судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) за кредитним договором зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Відповідач не в повному обсязі розрахувався з банком за кредитним договором, а тому з нього стягнута заборгованість по кредиту на суму 205 929,61 грн. та пеня за несвоєчасну оплату відсотків за користування кредитними коштами.

Залишаючи частково без задоволення позовні вимоги ПАТ "Банк "Київська Русь", суди попередніх інстанцій вказали, що Банк частково відступив від умов договору при здійсненні договірного списання заборгованості, оскільки умови договору передбачають, в першу чергу, погашення заборгованості за кредитом (позикою), а Банком спрямовані списані ним кошти на погашення процентів за кредит, чим збільшено обсяг відповідальності Позичальника.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. у справі № 33/352, справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій пункту 2 статті 36, статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а саме, не застосування судами договору від 28.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору, яким встановлено графік погашення заборгованості і прострочена заборгованість виникла не з 31.08.2010р., з чим помилково погодився суд апеляційної інстанції, а з 29.12.2008р.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 15.11.2007р. між Акціонерним банком "Київська Русь" (Банк) та ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" (Позичальник) укладено кредитний договір № 41743-20/7-1, який передбачав надання Позичальникові кредиту в межах суми 1 800 000 грн. з оплатою 20% річних за користування грошовими коштами.

Договорами від 18.02.2008р., від 20.06.2008р., від 18.07.2008р., від 02.09.2008р., від 19.11.2008р., від 28.04.2008р., від 28.02.2010р. сторони вносили зміни до кредитного договору щодо розміру кредитування, кредитної ставки і графіку погашення заборгованості.

В листопаді 2011 року ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" про стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 389 949,37 грн., із яких (за розрахунком Позивача) 289 600 грн. -заборгованість по кредиту, 34 532,90 грн. - інфляційної складової боргу, 42 135,13 грн. -сума несплачених відсотків за кредит, 3 850,92 грн. -пеня, 19 827,42 грн. - штрафні санкції за порушення виконання грошового зобов'язання. Заявою про збільшення розміру позовних вимог Банк збільшив розмір відповідальності за порушення грошового зобов'язання до 109 831,72 грн.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з пунктом 8.3 кредитного договору погашення кредиту здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку позичальника на рахунок Банку за графіком зменшення ліміту кредитування: щомісячно, відповідно до графіку погашення лізингових платежів за лізинговими угодами, що кредитуються Банком, а пункт 8.4 договору передбачає, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов"язань Позичальника за кредитним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Банку у наступній черговості:

- у першу чергу сплачується сума кредиту;

- у другу чергу сплачується плата за користування кредитом і неустойка;

- у третю чергу відшкодовуються витрати Банку, що пов"язані із одержанням виконання.

Договором від 28.04.2009р. про внесення змін до кредитного договору № 41743-20/7-1 від 15.11.2007р. сторони скасували попередній графік погашення кредиту, встановили новий графік погашення заборгованості за відкритою кредитною лінією в сумі 2 080 000 грн., який передбачав щомісячне перерахування заборгованості в розмірі 130 000 грн. починаючи з травня 2009 року, з 01.11.2009 по 13.11.2009р. передбачалося погашення решти заборгованості.

Договором від 28.02.2010р. про внесення змін до кредитного договору № 41743-20/7-1 сторони визначили розмір відзивної не відновлювальної кредитної лінії на суму 1 816 000 грн. з оплатою 24% річних на строк до 31.08.2010р.

Приписи додаткових договорів від 28.04.2009р., від 28.02.2010р. передбачають, що всі інші умови кредитного договору залишаються незмінними.

В січні 2012 року Позивач втретє надав до суду заяву про уточнення позовних вимог з детальним розрахунком всіх платежів починаючи з 19.11.2007р. та розрахунком заборгованості, де зазначено, що розмір заборгованості за кредитом складає 239 859,77 грн., нараховані відсотки за кредит на суму 161 943,36 грн., індекс інфляції за кредитом на суму 22 306,96 грн. та 3 359,31 грн. пені за затримку оплати відсотків за користування кредитними коштами. Всього на суму 427 469,40 грн.

Відповідачем надано власний (уточнений) розрахунок заборгованості перед Банком, із якого слідує, що Відповідач має заборгованість по відсотках за кредит на суму 205 929,61 грн. Згідно розрахунку Відповідача заборгованість за кредит відсутня.

При дослідженні наданого Банком розрахунку місцевий господарський суд встановив, що Позивачем на порушення умов пункту 8.4 кредитного договору, здійснено неправомірне договірне списання коштів з рахунків Позичальника в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а не в рахунок погашення тіла кредиту, а тому судом скореговано надані розрахунки Позивача і задоволено позовні вимоги Банку про стягнення з Відповідача заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами на суму 205 929,61 грн., що узгоджується із розрахунком, наданим Відповідачем.

Крім того, у відповідності з пунктом 9.2 кредитного договору Позичальник має сплатити пеню за несвоєчасне погашення відсотків за кредит у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Судом першої інстанції перевірено розрахунок пені і встановлено, що за період з 01.01.2011р. по 01.11.2011р. з Відповідача підлягає стягненню пеня за затримку розрахунків по відсотках на суму 28 953,96 грн., але судом стягнуто пеню в межах пред"явленого позову на суму 3 359,31 грн.

Відповідачем не надано заперечень щодо розміру пені.

Враховуючи, що Відповідачем не наведено норм матеріального права, порушення яких допустили місцевий чи апеляційний господарські суди при ухваленні рішення та постанови, розмір стягнутої з Відповідача заборгованості узгоджується з його розрахунками, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування законних і обґрунтованих рішень судів попередніх інстанцій по даній справі.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційну скаргу ЗАТ "Лізинг інформаційних технологій" слід залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012р. у справі № 33/352 - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 у справі № 33/352 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда