Рішення

від 09.07.2012 по справі 14/35/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

09 липня 2012 р. Справа 14/35/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Тварковського А.А.

за участю секретаря судового засідання Горейка М.В.

представників сторін:

відповідача - ОСОБА_3., паспорт серії НОМЕР_1 виданий Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.07.2001 р.; ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Києво-Святошинським РВ ГУ МВС України в Київській області 28.02.2007 р.

у відсутність позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : відкритого акціонерного товариства "Тікич" (19225, Черкаська область, Жашківський район, с. Червоний Кут; 18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 60 кв. 9),

до : фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення 80000 грн. безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство "Тікич" (позивач, ВАТ «Тікич») звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (відповідач, ФОП ОСОБА_3.) безпідставно отриманих коштів в сумі 80000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.1214 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, котра набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Виходячи зі змісту вказаної правової норми ЦК України та з урахуванням того, що відповідач набув майно без достатньої правової підстави, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 18.09.2009 року право власності на спірне майно визнано за ВАТ «Тікич», та отримав від нього дохід в розмірі 80000 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 80000 грн.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 27.04.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №14/35/2012/5003 та призначено до розгляду на 15.05.2012р.

З об'єктивних причин розгляд справи тричі відкладався, про що свідчать відповідні ухвали суду від 15.05.2012р., від 31.05.2012р. та від 14.06.2012р., при цьому також було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Під час судового розгляду справи представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Разом із тим, в судове засідання 09 липня 2012 року представник позивач не прибув, натомість надіслав клопотання, відповідно до якого позовні вимоги підтримав, а судове засідання просив провести без його участі.

Відповідач та його представник надали відзив на позовну заяву. При цьому позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в задоволені позову, мотивуючи свої вимоги тим, що право власності на димову трубу позивачем у визначеному законом порядку не зареєстровано, в силу чого у останнього відсутнє право звертатися до суду з позовом про стягнення 80000 грн.

За вказаних підстав, в задоволенні позову просили відмовити.

Враховуючи достатність у справі доказів для її розгляду, а також не, що неявка позивача не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному дослідженню обставин справи, суд дійшов висновку розглянути справу за відсутності повноважного представника ВАТ "Тікич".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Постановою арбітражного суду Черкаської області по справі №1005/8 від 10 лютого 2000 року відкрите акціонерне товариство "Тікич" (с.Червоний Кут Жашківського району Черкаської області код ЄДРПОУ 00373623) визна но банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.17-18).

Ухвалою суду по справі №14-10-08/1005 від 05 липня 2006 року ліквіда тором ВАТ "Тікич" призначено арбітражного керуючого Юдицького О.В. (а.с.19)

В процесі здійснення ліквідаційної процедури, 14.11.2003 року між ТОВ «Рубіа»та ВАТ «Тікич»укладено договір купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»№1411/00, у відповідності до умов якого ТОВ «Рубіа»продано за 5000 грн. димову трубу металеву інв. №39, димову трубу цегляну інв. №56 та боров парокотельні інв. №51, які знаходяться в с. Червоний Кут Жашківського району Черкаської області (а.с.21).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29 лютого 2008 року у справі №05/482 за позовом ТОВ «Рубіа»до ТОВ «Укрпромтех»про визнання права власності та усунення перешкод у користуванні майном в позові ТОВ «Рубіа»відмовлено. Разом із тим, визнано недійним договір від 14.11.2003 року №1411/00, укладений між ТОВ «Рубіа»та ВАТ «Тікич»(а.с.34).

Вважаючи постанову суду першої інстанції незаконною ТОВ «Рубіа»оскаржило її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06.2008 у справі № 05/482 апеляційну скаргу ТОВ "Рубіа" задоволено частково. Рішення господарського суду Черкаської області від 29.02.2008 року у справі №05/482 скасовано повністю та прийнято нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Рубіа" право власності на майно, яке знаходиться за адресою: с. Червоний Кут Жашківського району Черкаської області а саме: димову трубу металеву, h=31 м, інв. №39; димову трубу цегляну h=72 м, інв. №50; боров парокотельні S=60 кв.м., інв. №51. В задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтех" усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю "Рубіа" в користуванні та розпорядженні майном, шляхом допущення на територію де знаходиться майно та надання можливості безперешкодного користування власним майном, відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ліквідатор ВАТ "Тікич" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06.2008 та рішення господарського суду Черкаської області від 29.02.2008 у справі № 05/482, а справу направити на новий розгляд.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2008р. у справі №05/482 касаційну скаргу ліквідатора ВАТ «Тікич»задоволено, в результаті чого постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06.2008 та рішення господарського суду Черкаської області від 29.02.2008 у справі № 05/482 скасовано, а справу направлено на новий розгляд (а.с.36-39).

За результатами нового розгляду господарським судом Черкаської області винесено рішення від 18 вересня 2009 року у справі №16-07-11-05/482 за позовом ТОВ «Рубіа»до ТОВ «Укрпромтех», третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ВАТ «Тікич»про визнання права власності на майно, яким прийнято відмову позивача ТОВ «Рубіа»від позову до ТОВ «Укрпромтех»про визнання права власності на майно та про усунення перешкод в користуванні майном, а провадження в цій частині закрито; самостійні вимоги ВАТ «Тікич»на предмет спору задоволено повністю; визнано недійсним укладений між ВАТ «Тікич»та ТОВ «Рубіа»договір купівлі-продажу активів підприємства-банкрута ВАТ «Тікич»від 14.11.2003р. №1411/00; зобов'язано ТОВ «Рубіа»повернути на користь ВАТ «Тікич»димову трубу металеву, h=31 м, інв. №39; димову трубу цегляну h=72 м, інв. №50; боров парокотельні S=60 кв.м., інв. №51, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; визнано за ВАТ «Тікич»право власності на димову трубу металеву, h=31 м, інв. №39; димову трубу цегляну h=72 м, інв. №50; боров парокотельні S=60 кв.м., інв. №51, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.40-44).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 7 грудня 2009р. у справі №16-07-11-05/482 рішення господарського суду Черкаської області від 18 вересня 2009р. скасовано частково, відмовлено у задоволені позовних вимог ВАТ "Тікич" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №1411/00 від 14.11.2003р. та застосування наслідків недійсності договору з підстав пропуску позовної давності. В решті рішення залишено без змін.

Проте, згодом Вищий господарський суд України своєю постановою від 07 квітня 2010 року у справі у справі №16-07-11-05/482 постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року скасував, а рішення господарського суду Черкаської області від 18 вересня 2009 року залишив у силі (а.с.45-49)

31 грудня 2010 року рішенням господарської суду Черкаської області у справі №11-16/2012 витребувано у фізичної особи ОСОБА_3. об'єкти нерухомого майна -будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.58-65). Дане рішення в частині витребовування майна залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року (а.с.66-77).

Окрім зазначеного судом встановлено, що 12 червня 2008 року між ТОВ «Рубіа»та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу, об'єктом продажу якого була димова труба цегляна (h=72м) та боров парокотельні (s=60 м.кв.) (а.с.50-51). Майно за договором передано на підставі акту прийому-передачі від 12.06.2008р. (а.с.52).

Пізніше придбане ОСОБА_3 нерухоме майно відповідно до договору від 01.08.2008р. передано в оренду закритому акціонерному товариству «Український мобільний зв'язок»(а.с.53-56). Факт передачі майна в оренду стверджується актом приймання-передачі від 01 жовтня 2008 року (а.с.57).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та щодо оцінки наявних у справі доказів, суд виходить із наступного.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог зазначено, що відповідач набув майно без достатньої правової підстави, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 18.09.2009 року право власності на спірне майно визнано за ВАТ «Тікич», а тому отриманий дохід в розмірі 80000 грн. підлягає стягненню на його користь.

На підтвердження того, що ФОП ОСОБА_3 отримувалися кошти в розмірі 80000 грн. за передачу в оренду спірного майна, позивачем надано відповідні платіжні доручення (а.с.78-102), які останній на свою вимогу отримав від державної податкової інспекції у Жашківському районі Черкаської області, що стверджується матеріалами справи.

Тобто, предметом позову у даній справі є стягнення з ФОП ОСОБА_3. безпідставно отриманих коштів у вигляді орендної плати за передачу в оренду нерухомого майна (цегляної труби), яке на підставі рішення господарського суду Черкаської області від 18.09.2009 року належить на праві власності ВАТ «Тікич».

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Норма ст. 1212 Цивільного кодексу України визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, які мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Таким чином, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, в порядку ст. 1214 Цивільного кодексу України зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про безпідставність набуття такого майна. Тобто йдеться про доходи, які безпідставний набувач реально одержав або міг одержати.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 144 Господарського кодексу України право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом, що узгоджується із положенням статті 182 ЦК України, згідно якої право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Більше того, згідно зі статтею 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004р. 1952-IV та пункту 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно з п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Виходячи із системного аналізу змісту наведених вище положень нормативно-правових актів підставою для відшкодування власнику майна доходів, отриманих особою від майна здобутого без достатніх правових підстав є одночасна наявність трьох необхідних умов, а саме: набуття або збереження майна без достатньої правової підстави; усвідомлення особою, котра набула майно, що вона володіє ним без достатньої правової підстави; наявність у особи, яка претендує на відшкодування доходів, належним чином та у визначеному законом порядку оформлених прав на майно, за рахунок якого отримано доходи.

Аналізуючи обставини справи в контексті наявності у позивача необхідних умов для стягнення доходів отриманих від передачі в оренду спірного майна, суд встановив, що дійсно нерухоме майно набуте відповідачем без достатньої правової підстави, оскільки рішенням господарського суду Черкаської області від 18 вересня 2009 року у справі №16-07-11-05/482 визнано право власності на цегельну трубу за ВАТ «Тікич», дійсно відповідач, починаючи із 07 квітня 2010 року, знав про те, що зберігає спірне майно без достатньої правової підстави, оскільки в якості представника ТОВ «Рубіа»брав участь в судовому засіданні, де вказаний факт було підтверджено. Між тим, матеріали справи свідчать про те, що право власності на спірне майно належним чином позивачем не оформлено та не зареєстровано. Зазначене, зокрема, підтверджується відповідною довідкою комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації»від 26.06.2012р. №1597. При цьому спірне майно відноситься до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Доказів протилежного позивач не надав.

Окрім того, можливість зареєструвати майно у позивача виникла ще після набрання рішенням, яким визнано за ним право власності на цегельну трубу, законної сили 07.04.2010 року, однак останній таким право не скористався.

На думку суду, за відсутності належних доказів державної реєстрації права власності на димову трубу цегляну h=72 м, інв. №50, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ВАТ «Тікич»не дотримано необхідних умов, за одночасної наявності яких можливе заявлення вимог на відшкодування доходів на підставі ст.1214 ЦК України.

Що стосується клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору через зарахування зустрічних однорідних вимог за рахунок відступлення відповідачеві товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромтех»права вимоги до ВАТ «Тікич»на суму 359965 грн. воно судом відхиляється, оскільки під час судового розгляду справи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача коштів, а відтак наявності заборгованості в сумі 80000 грн., свого підтвердження не знайшли.

Разом із тим, не підлягає задоволенню заява представника позивача від 05.07.2012р. вх.№08-46/7668/72 щодо застосування строків позовної давності відносно зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки інститут позовної давності застосовується лише у разі наявності звернення до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу. Більше того, відхилення попереднього клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку із неможливістю зарахування зустрічних однорідних вимог, виключає можливість вирішення будь-яких похідних від цього питань.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявність обставин, викладених в позові, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити, з покладанням судових витрат на позивача, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. . 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 11 липня 2012 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 19225, Черкаська область, Жашківський район, с. Червоний Кут; 18018, м. Черкаси, просп. Хіміків, буд. 60 кв. 9