Рішення

від 02.07.2012 по справі 16/17-4323-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2012 р.Справа № 16/17-4323-2011

Господарський суд Одеської області

У складі судді -Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань -Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідачів:

- державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт": Остапов В.В. за довіреністю № 92 від 26.12.2011р.

- товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис": не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Віс Майстер" до державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт", товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис" про стягнення 178 647,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Віс Майстер" (далі по тексту -ТОВ „Віс Майстер") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (далі по тексту -ДП „Іллічівський морський торговельний порт"), товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис" (далі по тексту -ТОВ „Риалбудсервис") про солідарне стягнення заборгованості в сумі 178 647,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачами як учасниками договору про спільну діяльність від 15.08.2006р. № 400-0 (в редакції договору від 25.04.2007р.) прийнятих на себе зобов'язань з оплати вартості виконаних позивачем робіт за договором підряду № 22 / 07 / 08 / 52 від 22.07.2008р., укладеним між ТОВ „Віс Майстер" та ТОВ „Риалбудсервіс", яке діяло від власного імені та від імені ДП „Іллічівський морський торговельний порт" на підставі зазначеного договору про спільну діяльність.

В процесі розгляду справи, з урахуванням тверджень відповідачів щодо необхідності дослідження питання щодо відповідності способу визначення вартості будівельних робіт, заборгованість за які заявлена до стягнення в межах даної справи, вимогам Державних будівельних норм -Правил визначення вартості будівництва, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000р. № 174 (з наступними змінами та доповненнями), що є необхідним при визначення вартості робіт, які проводяться із залученням коштів зокрема державних підприємств, господарським судом згідно із ухвалою від 08.02.2012р. було призначено по даній справі судову будівельно-технічну експертизу проведення якої було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На час проведення експертного дослідження провадження у даній справі відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України було зупинено.

11.05.2012р. до суду надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення призначеної по даній справі судової експертизи у зв'язку із неподанням витребуваних судовим експертом документів, що стало підставою для поновлення провадження у даній справі на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України.

Після поновлення провадження у справі позивач жодного разу в судові засідання по даній справі не з'явився, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач -ДП „Іллічівський морський торговельний порт" повністю заперечує проти пред'явлених позовних вимог, наголошуючи на тому, що акт приймання виконаних підрядних робіт № 25/2 до договору підряду № 22/07/08/52 від 22.07.2008р. було підписано від імені відповідачів як учасників спільної діяльності неуповноваженою не це особою. Крім того, названий відповідач наголошував на пропуску позивачем строку позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами.

Відповідачем ТОВ „Риалбудсерис" в процесі вирішення спору правову позицію по справі, висловлену ДП „Іллічівський морський торговельний порт" було підтримано у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

25.04.2007р. між ДП „Іллічівський морський торговельний порт" (Порт) та ТОВ „Риалбудсервис" (Підприємство) як учасниками спільної діяльності було вирішено викласти в новій редакції укладений між ними договір про спільну діяльність (договір простого товариства) від 15.08.2006р. № 400-0. Так, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2, 3.3, 4.1 договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.) учасники за цим договором з метою отримання прибутку зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для задоволення потреб в поточному та капітальному ремонті основних фондів Порту та третіх осіб, в будівництві житлових та промислових об'єктів, споживчих товарах, промисловій продукції. Учасники визначили такі шляхи досягнення мети договору: об'єднання вкладів учасників з урахуванням правового режиму державного майна, що належить Порту на праві господарського відання; здійснення таких видів діяльності: проведення нового будівництва, капітального та поточного ремонту; проведення реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд; виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт; модернізації будівельної інфраструктури Порту; виробництва споживчих товарів та промислової продукції. Вказані види діяльності здійснюються шляхом залучення інвестицій в спільну діяльність, оптимального розподілу зобов'язань учасників щодо здійснення спільної діяльності. Співвідношення часток учасників в спільній діяльності за договором складає: Порт -50%; Підприємство -50%.

Відповідно до ст.ст. 1130, 1132 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Згідно зі ст. 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

В силу приписів ст. 1135 ЦК України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства. У разі спільного ведення справ для вчинення кожного правочину потрібна згода всіх учасників. У відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

Положеннями п.п. 4.1 -4.3, 4.5, 4.9 договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.) передбачено, що ведення спільних справ учасників на весь термін дії договору доручається Підприємству. У відносинах із третіми особами Підприємство має право укладати угоди та здійснювати інші дії від імені обох Учасників на підставі довіреності, виданої Портом. Довіреність видається на весь строк дії цього договору. За домовленістю учасників, у випадку необхідності Порт видає додаткову довіреність або замінює попереднью. При здійсненні учасниками дій у рамках даного договору щодо яких цим договором не встановлена необхідність додаткового узгодження з іншим учасником, згодою іншого учасника вважається даний договір. Підприємство є уповноваженим представником Порту при здійсненні спільної діяльності за цим договором, виконує всі необхідні дії для спільної діяльності за цим договором, виконує всі необхідні дії для досягнення мети договору та відповідно до умов цього договору. Підприємство на умовах цього договору має право залучати для виконання будівельних робіт за цим договором третіх осіб. Підприємство зобов'язано самостійно укладати угоди (договори, контракти) з контрагентами, спрямовані на реалізацію мети договору, а також самостійно узгоджувати з третіми особами (клієнтами і контрагентами) всі істотні умови таких договорів/контрактів.

На виконання завдань, передбачених умовами договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.), між ТОВ „Риалбудсервис", яке діяло від власного імені та від імені ДП „Іллічівський морський торговельний порт", (Замовник) та ТОВ „Віс Майстер" (Виконавець) було укладено договір підряду № 22/07/08/52 від 22.07.2008р., у відповідності до розділу 1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та в строки, обумовлені даним договором, виконати наступні роботи: здійснити оздоблювальні роботи щодо прохідної № 1 ІМТП (далі по тексту договору -роботи). Роботи проводяться Виконавцем у м. Іллічівськ, прохідна № 1 ІТМП (далі -місце проведення робіт).

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з положень умов розділів 3 „Строк виконання робіт" та 4 „Обов'язки сторін" договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. Виконавець зобов'язується якісно здійснити доручені роботи у відповідності до проектно-кошторисної та іншої технічної документації із дотриманням норм та правил, а також передати Замовнику повністю завершену роботу. Роботи здійснюються в строк 60 календарних днів з дати підписання договору. Загальна ціна договору складає 600 000 грн. з урахуванням ПДВ. Вартість робіт визначається на підставі динамічного кошторису, який є невід'ємною частиною даного договору (локальний кошторис на „Оздоблювальні роботи, прохідна № 1 ІМТП").

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами по справі станом на 20.08.2008р. було погоджено договірну ціну -динамічний кошторис на проведення будівництва прохідної № 1 ІМТП. Виходячи із умов даного кошторису, загальна вартість будівельних робіт складає 178 647,60 грн.

Положеннями ст.ст. 843, 844 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень розділу 5 „Порядок проведення та здавання робіт" договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. здавання-приймання робіт оформлюється відповідним актом. Момент виконання робіт визначається датою підписання акту. Виконавець зобов'язується в письмовій формі повідомити Замовника про завершення робіт на кожному етапі. Замовник протягом трьох днів після повідомлення Виконавця про завершення робіт за умови відсутності претензій до виконаних робіт зобов'язується прийняти виконані роботи та підписати акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в і довідку за формою КБ-3, які набувають статусу невід'ємних частин договору. Довідка за формою КБ-3 є підставою для здійснення остаточних розрахунків за завершений етап робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту здавання будівельних робіт, виконаних ТОВ „Віс Майстер" згідно з умовами договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р., та факту прийняття цих робіт з боку ТОВ „Риалбудсервіс", названими особами було складено та підписано акт приймання виконаних робіт № 25/2 за вересень 2008р. на загальну суму 178 647,60 грн., а також відповідну довідку виконаних підрядних робіт за № 25/2.

Положеннями розділу 6 „Порядок розрахунків" договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. передбачено наступний порядок оплати Замовником виконаних будівельних робіт: перед початком виконання робіт Замовник сплачує Виконавцю аванс в розмірі 30% від ціни робіт, виконання яких передбачено відповідним договором; після підписання сторонами акту здавання-приймання робіт, Замовник здійснює кінцевий розрахунок з Виконавцем за виконані роботи протягом п'яти банківських днів з моменту пред'явлення Виконавцем відповідного рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання плати за виконані згідно умов договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. будівельні роботи позивачем було виставлено ТОВ „Риалбудсервис" до сплати рахунок-фактуру № 89 від 30.09.2008р. На підтвердження доказів надсилання даного документу на адресу вказаного відповідача ТОВ „Віс Майстер" було надано опис вкладення до цінного листа, надісланого 03.11.2008р. на адресу ТОВ „Риалбудсервис", із відповідним календарним штемпелем установи поштового зв'язку.

Однак, за твердженням позивача, в порушенням умов договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. виконані ТОВ „Віс Майстер" будівельні роботи на суму 178 647,60 грн. з боку відповідачів як учасників спільної діяльності - замовників будівництва оплачені не були, що і зумовило звернення позивача до суду із даними позовними вимогами.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по справі виникли правовідносини будівельного підряду, врегульовані умовами договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р., за якими ТОВ „Віс Майстер" прийняло на себе зобов'язання виконати будівельні роботи щодо об'єкту - прохідної № 1 ІМТП за дорученням ТОВ „Риалбудсервис", яке діяло від власного імені та від імені ДП „Іллічівський морський торговельний порт" відповідно до умов договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.). Умовами вказаного договору підряду передбачено, що підтвердженням фактичного виконання Підрядником будівельних робіт та їх прийняття з боку Замовника є підписаний в установленому порядку акт здавання-приймання виконаних робіт.

У відповідності до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу положень ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Риалбудсервис" як замовником у спірних правовідносинах було прийнято будівельні роботи, виконані ТОВ „Віс Майстер" на виконання договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 25/2 за вересень 2008р., скріпленим підписами представників сторін та відповідними печатками.

Однак в процесі розгляду даної справи відповідачами заперечувався факт належного оформлення факту прийняття виконаних позивачем згідно з умовами договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. будівельних робіт, оскільки акт приймання виконаних підрядних робіт № 25/2 за вересень 2008р. від імені ТОВ „Риалбудсервис" було підписано особою без відповідного обсягу повноважень. Так, в обґрунтування вказаних доводів відповідачі посилаються на звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ „Риалбудсервис" на час складання вищезазначеного акту здавання-приймання виконаних робіт. На підтвердження наведених доводів відповідачем було надано рішення загальних зборів учасників названого товариства, оформлене протоколом № 15 від 29.08.2008р., з якого вбачається прийняття вищим органом управління ТОВ „Риалбудсервис" в тому числі рішення про звільнення ОСОБА_3 з посади директора та призначення на цю посаду ОСОБА_4 При наданні правової оцінки наведеним доводам відповідачів суд виходить з наступного.

Акт приймання виконаних підрядних робіт № 25/2 за вересень 2008р. не містить конкретної календарної дати його складання, у названому документі міститься посилання виключно на календарний місяць, роботи протягом якого були виконані позивачем. Відповідно до ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Таким чином, з огляду на наведені положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що акт приймання виконаних підрядних робіт № 25/2 мав бути складений 30.09.2008р. , тобто в останній день строку, протягом якого мали виконуватись перелічені у даному документі будівельні роботи. Наведене додатково підтверджується датою складання позивачем рахунку-фактури № 89 на оплату вказаних робіт /т.1, а.с. 31/.

Відповідно до ст.ст. 92, 97, 99 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Згідно зі ст. 65 ГК України для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) відповідно до закону.

В свою чергу, за змістом положень ст.ст. 41, 59 Закону України „Про господарські товариства" від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) до виключної компетенції вищого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю належить утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

Таким чином, визначення персонального складу виконавчого органу управління товариством з обмеженою відповідальністю є виключною компетенцією вищого органу управління -загальних зборів учасників товариства.

Відповідно до ст. 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління , філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно зі ст.ст. 16, 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції Закону України від 16.03.2006р., чинній на час звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ „Риалбудсервис") єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться зокрема відомості щодо прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

В силу положень ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції Закону України від 16.03.2006р., чинній на час звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ „Риалбудсервис") якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, відомості про виконавчий орган юридичної особи підлягають включенню до Єдиного державного реєстру та інформація, розміщена у даному реєстрі щодо виконавчого органу юридичної особи є достовірною, може бути використана в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції Закону України від 16.03.2006р., чинній на час звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ „Риалбудсервис") у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобов'язаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою проведення державної реєстрації змін до відомостей про склад виконавчого органу ТОВ „Риалбудсервис" на підставі рішення загальних зборів учасників названого товариства, оформленого протоколом № 15 від 29.08.2008р., уповноважена особа названого відповідача звернулась до відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради із заповненою в установленому порядку реєстраційною карткою про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції Закону України від 16.03.2006р.) передбачено, що державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати її надходження внести до Єдиного державного реєстру запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу.

З наявної у матеріалах справи копії реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі /а.с. 108 -111/, вбачається, що державну реєстрацію зміни відомостей про призначення керівником ТОВ „Риалбудсервис" ОСОБА_4 було проведено державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради 01.09.2008р. , номер запису № 15561070014006693. Таким чином, з 01.09.2008р. відомості щодо звільнення з посади директора ТОВ „Риалбудсервис" ОСОБА_3 та призначення на цю посаду ОСОБА_4 набули статусу достовірних.

В свою чергу, оскільки акт приймання виконаних підрядних робіт № 25/2, як було зазначено по тексту рішення вище, мав бути підписаний 30.09.2008р., тобто після звільнення з посади директора ТОВ „Риалбудсервис" ОСОБА_3 та внесення до Єдиного державного реєстру відповідних змін до відомостей про вказану юридичну особу, суд дійшов висновку, що від імені ТОВ „Риалбудсервис" вказаний документ було підписано неуповноваженою особою.

За своїм юридичним змістом прийняття виконаних будівельних робіт у правовідносинах будівельного підряду є різновидом правочину, оскільки такого роду дії створюють та змінюють права і обов'язки для учасників підрядних правовідносин. Однією із істотних умов для дійсності будь-якого правочину є наявність у особи, яка його вчиняє, достатнього обсягу повноважень. В свою чергу, з наведених вище по тексту рішення положень законодавства, зокрема приписів ст.ст. 92, 97, 99 ЦК України, вбачається, що юридична особа набуває права та обов'язки як учасник цивільних правовідносин. Таким чином, для вчинення правочину від імені юридичної особи її представник повинен діяти в межах повноважень, визначених законодавством, установчими документами юридичної особи, виданою в установленому порядку довіреністю тощо.

Згідно зі ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Одеської області перебувала справа № 15/04-10-100 за позовом Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, ДП „Іллічівський морський торговельний порт" до ТОВ „Риалбудсервис" про розірвання договору про спільну діяльність (договір простого товариства) № 400-О від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.), а також за зустрічним позовом ТОВ „Риалбудсервис" до Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, ДП „Іллічівський морський торговельний порт" про визнання недійсними окремих положень названого договору. В процесі розгляду даної справи, ухвалою від 04.03.2011р. господарським судом Одеської області було затверджено мирову угоду, укладену між ДП „Іллічівський морський торговельний порт" та ТОВ „Риалбудсервис", згідно з п. 4.7 якої сторони зобов'язались за рахунок коштів спільної діяльності, що обліковуються на поточному рахунку спільної діяльності, розрахуватись по обов'язковим бюджетним платежам та сплатити вартість виконаних робіт (наданих послуг) зокрема на користь ТОВ „Віс Майстер" в сумі 1 852 440 грн. На момент розгляду даної справи ухвала господарського суду Одеської області від 04.03.2011р. по справі № 15/04-10-100 набрала законної сили та є чинною.

В свою чергу, з наданих позивачем документів та пояснень /т.2, а.с. 1 -41/, вбачається, що загальна заборгованість відповідачів як учасників спільної діяльності перед ТОВ „Віс Майстер" за виконані підрядні роботи на виконання низки договорів, в тому числі й договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р., складає 1 852 440 грн., тобто суму, яка й була визнана відповідачами при укладенні між ними мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2011р. по справі № 15/04-10-100. Викладені обставини з боку відповідачів належними та допустимими доказами спростовані не були.

За таких обставин, приймаючи до уваги визнання обома відповідачами по справі наявності грошового зобов'язання, яке виникло із спільної діяльності вказаних підприємств, перед позивачем на загальну суму 1 852 440 грн., до складу якого входить і спірна сума заборгованості, яка виникла за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. після прийняття будівельних робіт від імені ТОВ „Риалбудсервис" за актом приймання виконаних підрядних робіт № 25/2 за вересень 2008р. неуповноваженою особою, господарський суд дійшов висновку про схвалення з боку ТОВ „Риалбудсервис" правочину щодо прийняття виконаних ТОВ „Віс Майстер" будівельних робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт № 25/2 за вересень 2008р. Таким чином, враховуючи схвалення вказаного правочину з боку ТОВ „Риалбудсервис", відповідно до ст. 241 ЦК України таке схвалення створює права та обов'язки для даного відповідача як замовника у вказаних підрядних правовідносинах з моменту прийняття даних робіт.

Як було наголошено вище по тексту рішення, умовами договору підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. передбачено, що після підписання сторонами акту здавання-приймання робіт, Замовник здійснює кінцевий розрахунок з Виконавцем за виконані роботи протягом п'яти банківських днів з моменту пред'явлення Виконавцем відповідного рахунку. В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що рахунок-фактуру № 89 від 30.09.2008р. на оплату спірної суми заборгованості на адресу ТОВ „Риалбудсервис" було надіслано 03.11.2008р., що підтверджується описом вкладення до цінного листа із відповідним штемпелем установи поштового зв'язку /т.1, а.с. 32/.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

В силу положень ст.ст. 530, 610 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, як свідчать матеріали справи, в порушення прийнятих на себе за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. грошових зобов'язань, ТОВ „Риалбудсервис" не здійснило оплати вартості виконаних позивачем будівельних робіт на суму 178 647,60 грн. протягом п'яти днів з моменту виставлення позивачем відповідного рахунку. За умови відсутності в матеріалах справи належним чином оформлених зауважень до виконаних позивачем робіт, відповідності їх вартості погодженому у встановлену порядку кошторису, господарський суд дійшов висновку про наявність непогашеної заборгованості ТОВ „Риалбудсервис" перед ТОВ „Віс Майстер" в сумі 178 647,60 грн.

Досліджуючи питання про осіб, які є відповідальними за заявленими ТОВ „Віс Майстер" позовними вимогами про стягнення заборгованості за будівельні роботи, виконані за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р., суд зазначає наступне.

Так, як було зазначено вище по тексту рішення, замовником будівництва за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. виступало ТОВ „Риалбудсервис", яке діяло від власного імені та від імені ДП „Іллічівський морський торговельний порт" на підставі договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.). Слід зазначити, що вказаний договір підряду відповідає меті спільної діяльності відповідачів по справі, його було укладено відповідачем, який володів необхідними повноваженнями на ведення спільних справ учасників спільної діяльності, зокрема на укладення такого роду договорів, про що було зазначено вище по тексту рішення. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що зобов'язання замовника за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. є такими, що виникли із спільної діяльності відповідачів згідно з договором про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.).

Згідно з ч. 2 ст. 1138 ЦК України якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Приймаючи до уваги, що отримання прибутку та порядок його розподілу передбачені умовами договору про спільну діяльність № 400-0 від 15.08.2006р. (в редакції від 25.04.2007р.), що наділяє даний договір та діяльність, що випливає з його умов ознакою підприємницької, а також враховуючи, що зобов'язання з оплати спірної заборгованості на користь позивача виникло із спільної діяльності ТОВ „Риалбудсервис" та ДП „Іллічівський морський торговельний порт", господарський суд дійшов висновку, що за заявленими ТОВ „Віс Майстер" позовними вимогами про стягнення заборгованості в сумі 178 647,60 грн. за будівельні роботи, виконані за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р., відповідачі мають відповідати солідарно .

За таких обставин, оскільки в процесі розгляду даної справи господарським судом був встановлений факт наявності порушеного солідарного обов'язку відповідачів перед ТОВ „Віс Майстер" щодо оплати вартості будівельних робіт за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. в сумі 178 647,60 грн., господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ „Віс Майстер" та наявність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі.

При цьому, судом відхиляються твердження ДП „Іллічівський морський торговельний порт" щодо пропуску позивачем встановленого строку позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами з огляду на наступне.

Позовною давністю, в силу положень ст. 256 ЦК України, є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, строк позовної давності для звернення до суду із даними позовними вимогами розпочав свій перебіг з моменту порушення замовником за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. грошового зобов'язання з оплати спірної суми заборгованості за будівельні роботи. Як встановлено судом в процесі розгляду справи, спірне грошове зобов'язання мало бути виконане з боку відповідачів протягом п'яти днів з моменту виставлення відповідного рахунку з боку ТОВ „Віс Майстер". Вказаний рахунок позивачем було пред'явлено до відправлення на адресу ТОВ „Риалбудсервис" установами поштового зв'язку 03.11.2008р., в той час як даний позов було подано до суду 25.10.2011р.

Приймаючи до уваги викладені обставини, які свідчать про початок перебігу строку позовної давності для пред'явлення даного позову з 03.11.2008р., а також враховуючи, що до спірних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності тривалістю в три роки, встановлений ст. 257 ЦК України, який на момент звернення до суду із даним позовом не сплинув, у суду відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог через пропуск позивачем встановленого строку позовної давності.

Судом також оцінюються критично і заперечення ДП „Іллічівський морський торговельний порт" до способу визначення вартості будівельних робіт, вартість яких заявлена до стягнення, з огляду на той факт, що відповідачами не було своєчасно надано на вимогу суду документи, необхідні для проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 08.02.2012р., що стало підставою для повернення експертною установою даного судового акту без виконання.

Таким чином, факт існування солідарного обов'язку відповідачів перед ТОВ „Віс Майстер" з оплати вартості будівельних робіт за договором підряду № 22/07/08/52 від 22.06.2008р. на суму 178 647,60 грн. витікає з умов укладених між сторонами по справі угод, положень законодавства та підтверджується матеріалами справи. Належних та допустимих доказів, спростовуючих наведене, відповідачами суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності та обґрунтованості заявлених ТОВ „Віс Майстер" позовних вимог та необхідності їх задоволення у повному обсязі. Таким чином, з відповідачів слід солідарно стягнути на користь ТОВ „Віс Майстер" заборгованість за виконані будівельні роботи в сумі 178 647,60 грн. відповідно до ст.ст. 11, 89, 92, 97, 99, 237, 241, 254, 256, 257, 261, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625 629, 843, 844, 853, 875, 879, 882, 1130 -1132, 1135, 1138 ЦК України, ст.ст. 65, 193 ГК України, ст.ст. 41, 59 Закону України „Про господарські товариства" від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 16 -19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції Закону України від 16.03.2006р.).

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються згідно ст.ст.44-49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 89, 92, 97, 99, 237, 241, 254, 256, 257, 261, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625 629, 843, 844, 853, 875, 879, 882, 1130 -1132, 1135, 1138 ЦК України, ст.ст. 65, 193 ГК України, ст.ст. 41, 59 Закону України „Про господарські товариства" від 19.09.1991р. № 1576-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями), ст.ст. 16 -19 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" від 15.05.2003р. № 755-IV (в редакції Закону України від 16.03.2006р.), ст. ст. 32, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" /68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672/ та з товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис" /65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 53, код ЄДРПОУ 32394247/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Віс Майстер" /65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 43, код ЄДРПОУ 22468293/ заборгованість за виконані будівельні роботи в сумі 178 647 грн. 60 коп. /сто сімдесят вісім тисяч шістсот сорок сім грн. 60 коп./, витрати на оплату державного мита в сумі 1 786 грн. 47 коп. /одна тисяча сімсот вісімдесят шість грн. 47 коп./, витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 07.07.2012р.

Суддя Желєзна С.П.