Постанова

від 25.06.2012 по справі 5021/2603/2011

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 5021/2603/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - Бондаренко І.І. (довіреність № 321 від 21.12.2011 р.)

відповідача - Гуценко В.В. ( директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1338 С/1-43) на рішення господарського суду Сумської області від 22.03.12 р. у справі № 5021/2603/2011

за позовом ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш", м. Суми

про визнання договору недійснем та витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 року позивач, ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" про визнання недійсними договору купівлі-продажу № 03/2 від 26.02.2003 р. та доповнення до даного договору від 03.11.2003 р. в частині продажу залізничної колії, та витребування майна.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.03.2012 р. (суддя Котельницька В.Л.) в задоволенні позову відмовлено оскільки, у звязку з набуттям відповідачем за набувальною давністю права власності на спірне майно, позивач втратив таке право, а відтак і підставу позову.

Позивач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2012 р., визнати недійсним договір купівлі-продажу № 03/2 від 26.02.2003 р. між ТОВ "Енергомаш" та ЗАТ "Суми меблі" та визнати недійсним доповнення від 03.11.2003 р. до договору купівлі-продажу № 03/2 від 26.02.2003 р. між ТОВ "Енергомаш" та ЗАТ "Суми меблі" в частині продажу залізничного полотна (залізничної колії); витребувати від відповідача залізничне полотно (залізничну колію) довжиною 250 метрів, яка починається на земельний ділянці ТОВ "Енергомаш" та границею якої являється залізничний переїзд перед воротами ТОВ "Енергомаш", а також зобов'язати ТОВ "Енергомаш" передати ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії залізничне полотно (залізничну колію) довжиною 250 метрів, яка починається на земельній ділянці ТОВ "Енергомаш" та границею якої являється залізничний переїзд перед воротами ТОВ "Енергомаш".

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення прийнято в результаті неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясування обставин справи та невідповідності висновків в рішенні суду, обставинам справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.04.2012 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 17.05.2012 р.

17.05.2012 р. через канцелярію суду до судового засідання відповідачем було надано відзив на апеляційну скаргу (вх.4117).

17.05.2012 р. у судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Відповідач вважає рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2012 р. по справі № 5021/2603/2011 законним та обгрунтованим, а доводи позивача безпідставними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. розгляд справи відкладено на 21.06.2012 р. об 12:00 год.

21.06.2012 р. у судовому засіданні представник позивача повторно наголосив на тому, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача з'явився після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати та був присутнім при оголошення рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як досліджено господарським судом першої інстанції, 26 лютого 2003 року ЗАТ "Суми меблі" та ТОВ "Енергомаш" (відповідач) уклали договір № 03/2, за умовами якого продавець (ЗАТ "Суми меблі") продає, а покупець (відповідач) купує нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення - механічну майстерню, розташовану в м. Суми по вул. Воровського, 24 на земельній ділянці площею 4 421,3 кв.м, користування якою здійснюється у відповідності з рішенням від 29.12.1999 р. Сумської міської ради.

Пунктом 2.1 договору визначена ціна за придбане майно, зазначене в пункті 1 цього договору, яка склала 50 000,00 грн., у тому числі ПДВ -8 333,33 грн. Вказана ціна є остаточною і не підлягає зміні.

Згідно п. 3.2 договору право власності на майно, що є предметом цього договору, переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі.

31 березня 2003 року сторони договору підписали акт приймання-передачі нежитлового приміщення (механічної майстерні), згідно якого продавець передав, а покупець прийняв: будівлю механічної майстерні загальною площею 1 238,8 кв.м, розташовану в м. Суми по вул. Воровського, 24 з відповідними інженерно-технічними комунікаціями, спорудами та майном, що знаходиться на земельній ділянці площею 4 421,3 кв.м.

03 листопада 2003 року сторони договору № 03/2 від 26.02.2003 р. підписали доповнення до цього договору, в якому вирішили викласти пункт 1.1 договору № 03/2 від 26.02.2003 р. в наступній редакції:

"1.1. Продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення -механічну майстерню, далі по тексті договору "об'єкт", розташований за адресою: м. суми, вул. Воровського, 24 з відповідними інженерно-технічними комунікаціями (у тому числі залізничним полотном), спорудами та майном, що знаходиться на земельній ділянці площею 4 421,3 кв.м, користування якою здійснюється у відповідності з рішенням від 29.12.1999 р. Сумської міської ради. План земельної ділянки, що передається покупцю, додається."

Згідно п.2 доповнення від 03.11.2003 року до договору № 03/2 від 26.02.2003 року, це доповнення є невід'ємною частиною договору № 03/2 від 26.02.2003.

Рішенням Сумської міської ради від 24 вересня 2003 року № 561-МР "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками" було припинено право користування ЗАТ "Сумимеблі" земельною ділянкою площею 0,4797 га по вул. Воровського, 24 в м. Суми (додаток №1 до рішення) та надано цю земельну ділянку 0,4797 га по вул. Воровського, 24 в м. Суми в оренду на 10 років ТОВ "Енергомаш"(відповідачеві) на підставі договору №03/2 від 26.02.2003 року з ЗАТ "Сумимеблі"(додаток №2 до рішення).

30 червня 2004 року Сумською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,4797 га по вул. Воровського, 24 в м. Суми з відповідачем.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, що після того як відповідач відкрито, безперервно володів протягом п'яти років вищезазначеним залізничним полотном, яке з 2003 року знаходиться на території його підприємства, на земельній ділянці, що знаходиться у його володінні, він набув право власності на згадане залізничне полотно за набувальною давністю, а відтак позивач не є власником цього залізничного полотна, а тому безпідставно звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним договору № 03/2 від 26.02.2003 р. з доповненням від 03.11.2003 р., укладеного між ЗАТ "Сумимеблі"та ТОВ "Енергомаш", а також про витребування у відповідача залізничного полотна довжиною 250 метрів, яке починається на земельній ділянці відповідача та про зобов'язання відповідача передати позивачеві згадане залізничне полотно.

З такою позицією погодитись не можна.

Так, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про існування права власності відповідача на спірне майно набутого за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України, оскільки неправомірно визначив, що залізнична колія відноситься до рухомого майна.

Залізничні колії відносяться до нерухомого майна, а не до рухомого, як зазначає суд першої інстанції, оскільки згідно частини 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Класифікатором державного майна, затвердженим наказом Фонду державного майна України 15.03.2006 р. № 461, визначено, що залізничні колії магістральні, під'їзні колії, стрілки, пічні переїзди, станційні та сортувальні колії відносяться до інженерних споруд, які відносяться до об'єктів нерухомого майна. Тому висновок суду першої інстанції про те, що залізничні колії - це рухоме майно не відповідає ст. 181 ЦК України та наказу Фонду державного майна України від 15.03.2006 р. № 461.

Частиною 1 статті 344 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років, набуває права власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України. У звязку з цим, ТОВ "Енергомаш "не могло набути право власності на спірне майно за набувальною давністю, оскільки з 2003 року не пройшов строк тривалістю 10 років.

Порушення місцевим господарським судом ст.181 Цивільного кодексу України, яке призвело до неправильного застосування ним ст.344 цього кодексу, є, відповідно до п.4 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування оспорюванного рішення.

Розглянувши позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним договору та доповнень до нього колегія суддів встановила, що доповненням від 03.11.2003 р. до договору № 03/2 від 26.02.2003 р. сторони ЗАТ "Суми меблі" та ТОВ "Енергомаш" виклали п. 1.1. договору № 03/2 від 26.02.2003 р. в новій редакції і внесли до нього зміни в частині предмету договору та зазначили, що покупцю продано також залізничне полотно, яке знаходиться на земельній ділянці площею 4421,3 кв.м. згідно плану за адресою: м. Суми вул. Воровського, 24.

Але сторони договору - ЗАТ "Суми меблі" та ТОВ "Енергомаш" не внесли зміни до договору № 03/2 від 26.02.2003 р. в частині визначення погодження ціни залізничного полотна (колії), не зазначили її довжину в предметі договору, та не внесли зміни до акту приймання-передачі від 31.03.2003 р. між ЗАТ "Суми меблі" та ТОВ "Енергомаш" в якому дотепер відсутні дані щодо передачі залізничного полотна покупцю.

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР чинної на момент складання спірного договору та доповнення до нього договір вважається укладеним, коли між сторонами у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Колегія суддів встановила, що договір купівлі -продажу № 03/2 від 26.02.2003 р. ТОВ "Енергомаш" та ЗАТ "Суми меблі" та доповнення від 03.11.2003 р до договору купівлі -продажу № 03/2 від 26.02.2003 р. в частині продажу залізничного полотна (залізничної колії) є неукладеними, такими, що не створили прав та обов'язків (таким, що не відбувся), оскільки сторонами не погоджено істотні умови договору, щодо ціни спірного майна та предмету в частині визначення довжини колії. Тобто у спірному договорі відсутні істотні умови про його ціну та предмету щодо метражу колії.

Згідно з п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними": "Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення ( відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено".

За таких обставин, позовні вимоги позивача, щодо визнання недійсними договору купівлі-продажу № 03/2 від 26.02.2003 р. та доповнення до даного договору від 03.11.2003 р. в частині продажу залізничної колії, задоволенню не підлягають.

Розглянувши позовні вимоги позивача про витребування майна та зобов"язання відповідача передати майно, судова колегія встановила, що в матеріалах справи відсутні документи які посвідчують право власності позивача на спірне нерухоме майно (колії), які б можна було б вважати допустимими доказами з огляду на приписи ст. 15 Закону України "Про Державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, затвердженного 22.06.2011 року постановою Кабінету міністів України №703, та ст. 34 Господрського процесуального кодексу України, у звязку з чим, зазначені вимоги також не можуть бути задоволенні.

До того ж, колегія суддів звертає увагу позивача на те, що при витребуванні майна, зобов"язана особа повинна вчинити активні дії - передати майно, про те, виходячи із змісту ст.181 Цивільного кодексу Укаїни, вчинення відповідачем таких дій призведе до втрати правового режиму спірного майна та втрати його цільового призначення.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 22, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги позивача, ПрАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" м. Суми, відмовити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.03.2012 р. по справі № 5021/2603/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.

Повний текст постанови підписаний 26.06.2012 р.