cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2012 р. Справа № 5021/2603/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін І. Бондаренка (дов. від 21.12.11), В. Полянської (дов. від 12.09.12), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2012 року у справі № 5021/2603/2011 за позовом приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" про визнання договору недійсним та витребування майна,
ВСТАНОВИВ: У жовтні 2011 року приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 26 лютого 2003 року № 03/2 та доповнення до нього від 3 листопада 2003 року в частині продажу залізничного полотна (залізничної колії); витребувати від відповідача залізничне полотно (залізничну колію) довжиною 250 метрів, яке починається на земельній ділянці останнього в м. Суми по вул. Воровського, 24 та границею якої являється залізничний переїзд перед воротами відповідача та зобов'язати відповідача передати позивачу залізничне полотно (залізничну колію) довжиною 250 метрів (з урахуванням уточнених позовних вимог).
Відповідач позов не визнав.
Рішенням господарського суду Сумської області від 22 березня 2012 року (судді В. Котельницька, П. Левченко, С. Заєць) у позові відмовлено з мотивів тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння відповідачем спірним майном як власним.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2012 року рішення скасовано і в позові відмовлено з тих мотивів, що договір, який позивач просить визнати недійсним є неукладеним та недоведеності права власності позивача на спірне майно.
Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії просить постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позову підстав неправильного застосування господарськими судами статей 16, 344, 387, 388, 1212 і 1213 Цивільного кодексу України, статей 3 і 15 Закону України "Про Державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2011 року № 703, статей 34 і 43 Господарського процесуального кодексу України та задовольнити позов у цій частині.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Господарськими судами встановлено, що 26 лютого 2003 року між закритим акціонерним товариством "Сумимеблі" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаш" (покупець) було укладено договір № 03/2 (далі-договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення - механічну майстерню, розташовану в м. Суми по вул. Воровського, 24 на земельній ділянці площею 4 421, 3 м 2 , користування якою здійснюється у відповідності з рішенням Сумської міської ради від 29 грудня 1999 року. Вартість майна - 50 000 грн. Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі.
За актом від 31 березня 2003 року продавець передав, а покупець прийняв будівлю механічної майстерні загальною площею 1 238,8 м 2 , яка розташована в м. Суми по вул. Воровського, 24 з відповідними інженерно-технічними комунікаціями, спорудами та майном, що знаходиться на земельній ділянці площею 4 421, 3 м 2 .
3 листопада 2003 року сторони уклали доповнення до договору, у якому виклали пункт 1.1 договору № 03/2 від 26 лютого 2003 року в наступній редакції:
"1.1. Продавець продає, а покупець купує нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення -механічну майстерню, далі по тексті договору "об'єкт", розташований за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 24 з відповідними інженерно-технічними комунікаціями (у тому числі залізничним полотном), спорудами та майном, що знаходиться на земельній ділянці площею 4 421,3 м 2 , користування якою здійснюється у відповідності з рішенням Сумської міської ради від 29 грудня 1999 року. План земельної ділянки, що передається покупцю, додається".
Рішенням Сумської міської ради від 24 вересня 2003 року № 561-МР "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками" було припинено право користування закритого акціонерного товариства "Сумимеблі" земельною ділянкою площею 0, 4797 га по вул. Воровського, 24 в м. Суми (додаток №1 до рішення) та надано цю земельну в оренду на 10 років товариству з обмеженою відповідальністю "Енергомаш". З новим користувачем договір оренди земельної ділянки був укладений 30 червня 2004 року.
Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії оскаржує договір купівлі-продажу від 26 лютого 2003 року з огляду на набуття права власності на залізничне полотно і, як наслідок, витребує майно з чужого незаконного володіння.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що відповідач майже дев'ять років відкрито та безперервно володіє спірним рухомим майном, яке знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в його володінні, а отже набув право власності на майно (набувальна давність).
Апеляційний господарський суд з таким висновком правомірно не погодився, оскільки кваліфікував спірне майно як нерухоме, тривалість володіння яким особою, яка добросовісно заволоділа чужим майном, відповідно до частини 1 статті 344 Цивільного кодексу України має становити десять років, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Суд також дійшов висновку, що договір є неукладеним, оскільки не містить необхідних і достатніх умов про предмет і ціну щодо залізничної колії.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині витребування майна та передачі його позивачеві, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача відсутні докази права власності на спірне майно з огляду на приписи Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень. Проте з таким висновком погодитися не можна.
Позивач вважає, що набув права власності на спірне нерухоме майно на умовах договору купівлі-продажу від 7 червня 2001 року, укладеного між закритим акціонерним товариством "Сумимеблі" (продавець) і Сумським ППЗТ (покупець), подальшою реорганізацією покупця, передачею майна до статутного капіталу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту".
Положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо обов'язку власників здійснювати державну реєстрацію прав на нерухоме майно та переліку документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно набрали чинності з дня опублікування цього Закону - 3 серпня 2004 року.
Отже апеляційний господарський суд неправомірно поширив дію нормативного акта на правовідносини, які виникли до його прийняття.
Неправильне застосування господарськими судами статті 5 і 344 Цивільного кодексу України зумовлюють скасування рішення та постанови в даній справі та передачу її на новий розгляд.
Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Сумської філії задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 22 березня 2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21 червня 2012 року у справі № 5021/2603/2011 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В.М. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2012 |
Оприлюднено | 17.09.2012 |
Номер документу | 25974534 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Васищак І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні