Постанова

від 05.06.2012 по справі 2а-1106/12/0170/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2012 р. (11:20) Справа №2а-1106/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Реут А.Ю., за участю представників сторін:

від позивача - Усманський М.М., Гаркуша Р.В.

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Югмашпоставка"

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС

про визнання незаконними дій, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи. Приватне підприємство "Науково-виробниче підприємство "Югмашпоставка" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС про визнання незаконними дій при проведенні перевірки та визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010182301 та №0010192301 від 30.09.2011 року.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентом ПП «Флоратекс» недійсними, а також безпідставністю застосовування наслідків цього.

Ухвалами суду від 26.01.2012 року відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи відповідача - Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим реорганізовано у Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, яка є її повним правонаступником.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позову також не надав.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач зареєстрований як юридична особа (ЄДРПОУ 32369797) та перебуває на обліку в ДПІ м.Сімферополя ДПС.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах з ПП «Поліхім», ПП «Флоратекс», ТОВ «Компанія «Столичний град», ТОВ «Консалтінг Сіті», ТОВ «Промоушин Україна», ТОВ «Промоушин-Україна», ТОВ «Бікколайдер» за період з 01.01.2008 року по 31.03.2011 року, за наслідками перевірки складено акт №13313/23-2/32369797 від 21.09.2011р.

За висновками даного акту та встановлених порушень відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення 0010192301 від 30.09.2011 року про нарахування податку на прибуток в розмірі 2586 та штрафних санкцій в сумі 646,50грн. та №0010182301 від 30.09.2011 року про нарахування податку на додану вартість в розмірі 2069 грн. та штрафних санкцій в сумі 517,25 грн.

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини, встановлені під час проведення перевірки.

Так до відповідача було надано вирок Святошинського районного суду м.Києва від 20.05.2011 р. по справі № 1-130/2011 за ст. 27 п.3, ст.205 ч.2 Кримінального Кодексу України відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, які були засуджені за ст.205 ч.2, Кримінального Кодексу України. Таким чином діяльність ПП «Поліхім» ЄДРПОУ 31612085, ПП «Флоратекс» ЄДРПОУ 32528749, TOB «Компанія «Столичний град» ЄДРПОУ 36856508, TOB «Консалтінг Сіті» ЄДРПОУ 36856398, TOB «Промоушин Україна» ЄДРПОУ 36856707, TOB «Промоушин-Україна» ЄДРПОУ 33058141, TOB «Бікколайдер» ЄДРПОУ 36174173, які було фактично засновано вказаними особами, визнана фіктивною.

В свою чергу, позивач використовував у своїй діяльності послуги даного «конверційного центру» по документальному оформленню фінансово-господарських операцій - ПП «Флоратекс» ЄДРПОУ 32528749.

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям переважно за допомогою контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, операції ПП «Флоратекс» ЄДРПОУ 32528749 не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчать про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадові особи ПП «Флоратекс» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача жодним чином правомірності свого рішення не довів, а також не надав і витребуваний судом вирок Святошинського районного суду м.Києва від 20.05.2011 р. по справі № 1-130/2011.

Між тим, дослідивши зазначені обставини суд зазначає наступне.

Законом, що визначав порядок оподаткування податком на прибуток в зазначений вище період був Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р. (із відповідними змінами та доповненнями далі - Закон № 283). Саме вказаним Законом встановлено порядок визначення оподатковуваного прибутку і складових його обчислення - валових доходів, валових витрат і амортизації.

Як вбачається із п. 5.1 ст. 5 Закону №283, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1. Закону №283, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 Закону №283, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, Закон №283 не ставить право платника на валові витрати в залежність від стану розрахунків з бюджетом його постачальників. У названому Законі взагалі відсутні такі терміни, як «стан 9» або «стан 3». При цьому, п. 5.11 названого Закону прямо передбачено: «Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється».

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми, право покупця на валові витрати обумовлено двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства та наявність відповідних підтверджуючих розрахункових, платіжних чи інших документів.

Згідно наданої накладної № ФЛ-000431 від 11.09.2008 р. від ТОВ "Флоратекс" на адресу позивача було здійснено постачання товароматеріальних цінностей на суму 10343,75 грн., ПДВ - 2068,75 грн., усього на загальну суму 12412,50 гри.(а.с. 11).

Зазначена накладна має підписи в графах "Відвантажив" і "Отримав" від імені представників сторін. Надходження вказаної продукції від ПП "Флоратекс" по зазанчееній накладній відображений в бухгалтерському обліку позивача ЧП "НПП "Югмашпоставка" на дебеті р. 281 "ТМЦ" з кредиту р. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за вересень 2008 р. в повному об'ємі без урахування ПДВ (а.с.75).

Сума ПДВ по вказаній операції відбита на дебеті р. 6415 "ПДВ" і кредиті р. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" в повному об'ємі на суму 2068,75 грн. (а.с. 68).

Оплата постачання вищезгаданої продукції від ПП "Флоратекс" зроблена позивачем в повному об'ємі на загальну суму 12412,50 грн. з урахуванням ПДВ згідно з випискою банку від 01.09.2008 р. з р/р № 260050003799 у ВАТ "Кредобанк" (а.с.7).

За даними податкового обліку позивача, витрати на придбання продукції від ПП "Флоратекс" в загальній сумі 10343,75 грн. включені до складу валових витрат підприємства за 3-ій кв. 2008 р. в повному об'ємі в сумі 10343,75 грн. (а.с. 67).

Згідно податкової декларації по ПДВ позивача та додатку №5 до неї сума ПДВ по вищезгаданій операції включена до складу податкового кредиту підприємства за вересень 2008 р. в повному об'ємі на суму 2069 грн. (а.с.82-84).

Зазанчена продукція, яка придбана у ПП «Флоратекс» у повному обсязі була реалізована на адресу ДАТ « Черноморнафтогаз», що окремо підтверджується первинними документами податкового обліку позивача (а.с.8,9,10,11,13,67,69,75,82-84).

Отже товари придбані у ПП «Флоратекс» були використані позивачем у власній господарській діяльності.

Законом, який визначав порядок оподаткування податком на додану вартість, був спеціальний Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами і доповненнями далі - Закон №168). Саме даним Законом встановлювався порядок визначення розміру податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно до пп.1.7 ст.1 Закону №168, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Як вбачається пп. 7.4.1 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника.

У відповідності до пп. 7.4.5 ст. 7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.2.6 ст.7 Закону№168, податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.5.1 ст. 7 Закону №168, датою виникнення права платника на податковий кредит вважається дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що свідчить про факт придбання товарів (робіт, послуг).

Діюче на той час законодавство України не зобов'язувало платника перевіряти, чи виконують його постачальники вимоги податкового законодавства, щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності. Пунктом 10.1 названого Закону прямо встановлено, що відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету покладається на платника, який його нараховує та утримує, тобто на продавця.

В Законі України «Про податок на додану вартість» взагалі відсутні такі терміни, як "стан 1", "стан 3", "стан 9". Право покупця на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформленої податкової накладної (чека або ВМД).

Як зазначалось вище, товари, суми ПДВ у вартості яких були віднесені до складу податкового кредиту були придбані позивачем у ПП «Флоратекс» для використання у власній господарській діяльності.

Дослідженням наданих позивачем податкових накладних, отриманих позивачем від ПП «Флоратекс» встановлено, що вони оформлені відповідно до вимог пп. 7.2.1 Закону «Про ПДВ», включені до податкового кредиту, згідно пп. 7.5.1 Закону, у відповідних отриманню податкових періодах, і тому є належним підтвердженням права позивача на податковий кредит за досліджуваний період.

З огляду на викладене, встановлено, що віднесення позивачем до складу податкового кредиту перевіряемого періоду, ПДВ у вартості товарів придбаних у ПП «Флоратекс», відповідає вимогам пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ". А відповідно висновки викладені в Акті перевірки ДПІ, щодо заниження позивачем податку на додану вартість, первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача не підтверджуються.

Викладене вище цілком підтверджується також і висновком проведеної по справі судово-економічної експертизи, якою встановлено, що первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача не підтверджується викладені в акті перевірки від 21.09.2011 р. висновки відповідача щодо донарахування податку на прибуток в розмірі 2586грн. та ПДВ в розмірі 2069 грн.

Таким чином оскільки висновки викладені у акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі про донарахування позивачу податку на прибуток та податку на додану вартість не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача, тому відсутні підстави для нарахування і штрафних санкцій.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0010182301 та №0010192301 від 30.09.2011 року обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що ж стосується вимог позивача про визнання незаконними дій відповідача при проведенні перевірки, то суд вважає за можливе в їх задоволенні відмовити. До даного висновку суд приходить з тих підстав, що представниками позивача в судовому засіданні не пояснено та не конкретизовано, які ж саме дії при проведені відповідачем перевірки позивач вважає незаконними та в чому полягає їх незаконність.

Таким чином, з огляду невизначеності позивачем суті та обставин позовних вимог в цій частині, суд позбавлений можливості відповідно до норм КАС України перевірити їх правомірність.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 11.06.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ДПС №0010182301 та №0010192301 від 30.09.2011 року.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Науково-виробниче підприємство "Югмашпоставка" судовий збір у розмірі 28,00 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.