Постанова

від 10.07.2012 по справі 5005/2531/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 5005/2531/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року у справі№ 5005/2531/2011 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Сервіс" доДержавного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет про стягнення 39264,43 грн. за участю представників: позивачаОСОБА_4, дов. від 01.09.2011р. відповідачаОСОБА_5, дв. від 10.02..2012р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Сервіс" звернулося до господарського суду з позовом, про стягнення з Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" 39264,43грн., в тому числі суму 36043,7 грн. основного боргу,1913,28 грн. пені, 370,31 грн. річних, 937,14 грн. індексу інфляції відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530, 625, 903 Цивільного кодексу України.

29.12.2011 року позивач уточнив, що сума основного боргу становить 30768,15 грн., на яку має бути нарахована пеня, річні та індекс інфляції (т.3, а.с.93).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням зобов'язань по оплаті послуг, наданих на підставі договору № 70 від 20 серпня 2009 року про підбір кандидатів на навчання та надання послуг по навчанню іноземців та додаткової угоди до нього.

Відповідач відхилив позов, вказавши, що не настав обумовлений договором строк виконання грошового зобов'язання; також послався на існуючу зустрічну заборгованість позивача з оплати навчання іноземних студентів.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2011 року (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 30768,15 грн., 3% річних у розмірі 316,11 грн., інфляційні витрати у розмірі 923,04 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 320, 08 грн., 192,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 року (судді: Антонік С.Г. - головуючий, Чимбар Л.О., Чоха Л.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет" подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову у даній справі, а в позові відмовити повністю.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не було з'ясовано природу договірних правовідносин сторін, що мають ознаки різновиду спільної діяльності, суди не взяли до уваги положення статей 526, 530 та 538 Цивільного кодексу України щодо моменту настання у відповідача строку виконання зобов'язання за спірними правовідносинами, не виконали обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції; судами в порушення статей 56 та 84 Господарського процесуального кодексу України прийнято уточнену позовну заяву, не з'ясовано місце знаходження позивача.

Позивач у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу заперечив позовні вимоги, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20 серпня 2009 року Державним вищим навчальним закладом "Український державний хіміко-технологічний університет" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Сервіс" був укладений договір № 70 про підбір кандидатів та надання послуг по навчанню. Договір діє впродовж шести років з моменту підписання і може бути розірваний у будь-який час за письмовим попередженням сторони не менше, ніж за три місяці (пункт 8.1 договору).

Відповідно до пункту 1.1 предметом цього договору є співробітництво в галузі розповсюдження реклами і підбору іноземних громадян для навчання на компенсаційній основі на підготовчому відділенні і на 1-5 курсах основних факультетів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр (магістр) за професійним напрямом згідно вибраної спеціальності; за пунктом 2.1.2 договору позивач зобов'язується забезпечити відбір іноземних громадян для навчання в Університеті, укладати з іноземними громадянами контракт для навчання в Університеті. Позивач виступає перед відповідачем поручителем направлених до України іноземних громадян, укладаючи з кожним із них окрему угоду.

Пунктом 5.2 договору в редакції додаткової угоди від 20 серпня 2009 року сторони визначили порядок розрахунків за надання послуг у процентах від сплаченої вартості навчання іноземного студента: за перший рік з моменту складання угоди про навчання -15%, другий рік з моменту складання угоди -12%, третій рік з моменту складання угоди - 10%, четвертий рік з моменту складання угоди -8%, п'ятий рік з моменту складання угоди - 5%; оплата за навчання вноситься позивачем або іноземними громадянами на рахунок відповідача на протязі 10 днів після прибуття іноземного громадянина в Україну не менш ніж за три місяці; Університет проводить оплату за послуги Товариства на підставі акта виконаних робіт, що складається після зарахування іноземного громадянина.

Також господарськими судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Оверсіс Сервіс" здійснило підбір 27 іноземних громадян для навчання в Університеті та з метою їх представлення уклало з ним договори-доручення, наявні у матеріалах справи (т.2, а.с.37-63); Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет" уклав контракти на навчання громадянина іноземної держави в державному вищому навчальному закладі "Український державний хіміко-технологічний університет". Вищезазначені іноземні громадяни зараховані студентами до державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет", що підтверджується наказами про зарахування та навчання, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с.100-112).

Вище зазначені іноземні студенти здійснили оплату за навчання на загальну суму 258928,43 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1, а.с.123-152).

На виконання пункту 5.2 договору позивач склав акт виконаних робіт до договору на суму 32809,3 грн., який разом із претензією № 15/10-1 від 15 жовтня 2010 року направив Державному вищому навчальному закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" для підписання та оплати вартості виконаних робіт; претензію та акт виконаних робіт на суму 32809,30 грн. отримано відповідачем 15 жовтня 2010 року, що підтверджується відміткою про отримання за вхідним № 308.

Відповідач у відповіді на претензію (вих. № 26-09-131 від 15.11.2010 року) визнав заборгованість в сумі 32809,30 грн., вказавши на порядок її оплати; також відповідач склав акт виконаних робіт № 1 до договору на суму 16495,08 грн., який був направлений позивачу, однак останнім не підписаний.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини з надання послуг, факт надання яких позивачем та вартість підтверджено наведеними вище обставинами справи; у відповідача виник обов'язок оплатити одержані послуги, однак доказів оплати послуг відповідач не надав; розглянувши доводи відповідача про те, що момент виконання зобов'язання по оплаті не настав, суд виходив з доведеності обставин справи щодо складання та направлення позивачем акта приймання-передачі послуг, що безпідставно не підписаний відповідачем всупереч обов'язку добросовісно виконувати взяті на себе зобов'язання; розрахунок ціни позову перевірено судом.

Відмовляючи у стягненні пені, господарський суд вказав, що умовами договору не передбачено такого виду відповідальності за порушення зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції відповідно до встановлених обставин справи погодився з висновками суду першої інстанції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі з договорів.

За статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або процесі здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, інших вимог, що звичайно ставляться; невиконання або неналежне виконання зобов'язання спричиняє настання правових наслідків, встановлених договором або законом.

За частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Господарські суди відповідно до повно та достовірно встановлених обставин справи дійшли висновку про надання позивачем відповідачу послуги, що підлягала оплаті за умовами договору, та про настання встановленого сторонами строку оплати за складеним та направленим відповідачу актом виконаних робіт; також судами вірно відзначено, що відмова відповідача підписати акт не спростовує факту надання йому послуг та не звільняє його від обов'язку оплатити ці послуги.

Також судами з огляду на визначений договором порядок розрахунків (від фактично сплаченої за навчання студента суми) правомірно не взято до уваги посилання відповідача на приписи статті 538 Цивільного кодексу України в зв'язку з невиконанням позивачем зобов'язання оплатити навчання інших (крім наведених у позові студентів)

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а відтак їх висновки щодо наслідків розгляду даної справи є законними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи щодо виду правовідносин сторін, спростовуються матеріалами справи та змістом судових рішень, що належно виконали обов'язкові вказівки суду касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.04.12р. у справі № 5005/2531/2011 Господарського суду Дніпропетровської області та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2011р. залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Н. Волковицька

Л. Рогач