Постанова

від 11.07.2012 по справі 38/329

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2012 р. Справа № 38/329

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03 травня 2012 року у справі № 38/329 Господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", Донецька область, до: 1) Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", Донецька область; 2) Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 1 000 995,01 грн. та 3 % річних у сумі 261 367,60 грн.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_4 (дов. № 52-12"Д" від 03.04.12);

відповідача-1 -не з'явився;

відповідача-2 -ОСОБА_5 (дов. № 319/10 від 16.12.10);

- ОСОБА_6 (дов. № 108/10 від 28.03.12),

встановив:

У жовтні 2011 року позивач ПАТ "Донецькобленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1 000 995,01 грн. інфляційних нарахувань та 261 367,60 грн. 3 % річних.

Вказував, що рішенням Господарського суду Донецької області від 24.12.01 у справі № 1/150, яке набрало законної сили, за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" постановлено стягнути з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на його користь 5 852 804,51 грн. та з ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" 450 539,22 грн. боргу за порушення умов договорів № 600 від 19.04.99 та № 02/46 від 14.05.99. Загальна сума боргу відповідачів за даним рішенням суду становить 6 303 343,73 грн., яка на час звернення з даним позовом останніми сплачена лише частково в сумі 5 458 532,11 грн., в зв'язку з чим існує заборгованість в сумі 844 811,62 грн.

Зазначав, що рішенням Господарського суду Донецької області від 11.09.07 у справі № 20/162, яке набрало законної сили, за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" постановлено стягнути з відповідачів на його користь 1 609 773,21 грн. інфляційних втрат та 446 849,97 грн. 3 % річних, а всього - 2 056 623,18 грн. за несвоєчасне виконання рішення Господарського суду Донецької області від 24.12.01 у справі № 1/150.

Посилаючись на несплату відповідачами вказаних грошових коштів, постановлених до стягнення зазначеними судовими рішеннями, позивач просив стягнути з останніх 1 000 995,01 грн. інфляційних втрат та 261 367,60 грн. 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 21 лютого 2012 року (колегія суддів у складі: Лейба М.О. -головуючого, Сгара Е.В., Сич Ю.В.) позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ПАТ "Донецькобленерго" 185 236,49 грн. 3 % річних та 709 535 грн. інфляційних втрат.

В задоволенні решти вимог до ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" відмовлено.

В задоволенні вимог до ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" відмовлено.

Рішення в частині часткового задоволення вимог до відповідача-2 мотивоване невиконанням останнім рішення суду у справі № 20/162, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті інфляційних втрат, та 3 % річних з врахуванням їх правильного розрахунку.

Рішення в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з відповідача-2 інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання рішення суду у справі № 1/150, обґрунтоване сплатою останнім суми боргу за вказаним судовим рішенням.

Рішення в частині відмови в задоволенні вимог до відповідача-1 мотивоване посиланнями на сплату останнім суми боргу за рішенням суду у справі № 1/150 та відмовою позивача від позовних вимог до відповідача-1 у справі № 20/162.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03 травня 2012 року (колегія суддів у складі: Приходько І.В. -головуючого, Колядко Т.М., Ломовцева Н.В.) рішення частково скасовано з постановленням у скасованій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог ПАТ "Донецькобленерго" до ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 185 236,49 грн. 3 % річних та 709 535 грн. інфляційних втрат.

В іншій частині рішення залишено без змін.

Постанова мотивована посиланнями на ту обставину, що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму інфляційних втрат та 3 % річних постановлених до стягнення з відповідача-2 за рішенням суду у справі № 20/162, що суперечить вимогам діючого законодавства.

У касаційній скарзі ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 11, 509 625 ЦК України та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Донецької області від 24.12.01 у справі № 1/150, яке набрало законної сили, за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" постановлено стягнути з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь ВАТ "Донецькобленерго" 5 852 804,51 грн. та з ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" 450 539,22 грн. боргу за порушення умов договорів № 600 від 19.04.99 та № 02/46 від 14.05.99. Загальна сума боргу відповідачів за даним рішенням суду становить 6 303 343,73 грн., яка на час звернення з даним позовом останніми сплачена лише частково в сумі 5 458 532,11 грн., в зв'язку з чим існує заборгованість в сумі 844 811,62 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.09.07 у справі № 20/162, яке набрало законної сили, за позовом ВАТ "Донецькобленерго" до ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" та ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" постановлено стягнути з відповідачів на користь ВАТ "Донецькобленерго" 1 609 773,21 грн. інфляційних втрат та 446 849,97 грн. 3 % річних, а всього -2 056 623,18 грн. за несвоєчасне виконання рішення Господарського суду Донецької області від 24.12.01 у справі № 1/150.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми права, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Разом з тим, судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у лютому 2002 року ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" повністю сплатив суму боргу, постановлену до стягнення за рішенням суду у справі № 1/150, а у справі № 20/162 позивач відмовився від позовних вимог до відповідача-1.

Зазначені обставини стали обґрунтованою підставою до відмови в задоволенні судами попередніх інстанцій вимог до ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

Водночас судами встановлено, що 21.11.07 між позивачем та відповідачем-2 був укладений договір 2103/10-НАЕК про заміну первинного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами, яким сторони погодили, що станом на час укладання цього договору грошові зобов'язання за рішенням Господарського суду Донецької області від 24.12.01 у справі № 1/150 частково погашені та становлять 3 594 461,89 грн., які відповідач-2 зобов'язався сплатити на користь позивача протягом десяти днів з дня підписання цього договору. З моменту отримання суми заборгованості по даному договору кредитор (позивач) відмовляється від будь-яких майнових та немайнових вимог до боржника (відповідача-2) за рішенням Господарського суду Донецької області від 24.12.01 у справі № 1/150.

На виконання умов зазначеного договору відповідач-2 перерахував позивачу 3 594 461,89 грн., а позивач відкликав заяву у справі про банкрутство відповідача-2 в зв'язку з врегулюванням питання погашення заборгованості перед кредитором.

12.12.07 ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв'язку з погашенням заборгованості відповідачем-2 за наказом Господарського суду Донецької області № 1/150 від 24.12.01 на загальну суму 5 854 273,51грн.

Встановивши відсутність заборгованості відповідача-2 за рішенням Господарського суду Донецької області у справі № 1/150, суди дійшли правильних висновків про відмову в задоволенні заявлених позивачем вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання відповідачем-2 вказаного рішення суду.

Щодо вимог позивача до відповідача-2 про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за невиконання рішення Господарського суду Донецької області у справі № 20/162, необхідно зазначити наступне.

Так, предметом спору у справі № 20/162 було стягнення інфляційних втрат та 3 % річних за несвоєчасне виконання рішення Господарського суду Донецької області від 24.12.01 у справі № 1/150.

Таким чином, звертаючись з означеними вимогами в даній справі позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму інфляційних втрат та 3 % річних, постановлених до стягнення з відповідача-2 за рішенням суду у справі № 20/162, що суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до вимог ст. 625 ЦК України останні виступають способом захисту майнових прав та підлягають нарахуванню лише на суму боргу.

З вказаних обставин правильно виходив суд апеляційної інстанції скасовуючи в зазначеній частині рішення місцевого суду та постановляючи нове рішення про відмову в задоволенні означених вимог.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Донецькобленерго" про стягнення з ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 185 236,49 грн. 3 % річних та 709 535 грн. інфляційних втрат, місцевий суд не встановив правову природу суми боргу на яку позивачем було здійснено нарахування заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3 % річних, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального права при винесенні рішення щодо даних вимог.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та ніяким чином не спростовують викладених в ній висновків суду.

Суд апеляційної інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03 травня 2012 року у справі № 38/329 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

О.А. Подоляк