Постанова

від 10.07.2012 по справі 5009/89/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. Справа № 5009/89/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Хандуріна М.І., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 у справі господарського суду№ 5009/89/12 Запорізької області за заявоюФізичної особи -підприємця ОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вісбо" провизнання банкрутом, ліквідаторарбітражний керуючий Сиротенко О.О., за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2012 за заявою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісбо" з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 (суддя Юлдашев О.О.)визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вісбо" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сиротенка О.О., якого зобов'язано повідомити про визнання боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вісбо" ліквідовано. Провадження у справі припинено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 повернуто заявнику апеляційної скарги.

В касаційній скарзі Бердянська ОДПІ просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012, справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті. В обґрунтування посилається на порушення та неправильне застосування норм процесуального права, зокрема ст.ст. 91, 97, 106 ГПК України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом апеляційної інстанції встановив, що в одній апеляційній скарзі Бердянська ОДПІ заявляла вимоги про одночасне скасування, як постанови господарського суду Запорізької області від 17.01.2012 про визнання ТОВ "Вісбо" банкрутом, так й ухвали господарського суду Запорізької області від 05.03.2012 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута -ТОВ "Вісбо". Встановивши цей факт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що одночасне (в одній апеляційній скарзі) оскарження згаданих судових рішень не допускається, оскільки протирічить вимогам ст.ст. 91, 106 ГПК України. За цих підстав апеляційна скарга Бердянської ОДПІ повернута заявнику апеляційної скарги.

Заперечуючи ці висновки, скаржник зазначає, що положення ст. ст. 91, 106 ГПК України не містять в собі вимог щодо необхідності подання окремої апеляційної скарги на кожну з оскаржуваних ухвал суду першої інстанції.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування всіх зроблених апеляційним судом висновків та із неналежним тлумаченням норм господарського процесуального законодавства.

Порядок звернення із апеляційною скаргою на постанову та ухвалу місцевого господарського суду врегульований нормами ст. ст. 91, 106 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

В ст. 94 ГПК України закріплені вимоги до формі апеляційної скарги, а саме апеляційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скарга; найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення; вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково; перелік документів, доданих до скарги. До скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Отже, кожна апеляційна скарга повинна відповідати вищезазначеним вимогам, в тому числі до кожної скарги на різний процесуальний документ повинно бути додано докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що в одній апеляційній скарзі об'єднані також вимоги про скасування постанови про визнання банкрутом та ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, які за своєю суттю є окремими стадіями провадження у справі про банкрутство, а прийняття кожного із яких має незворотні правові наслідки відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Перегляд в апеляційному порядку кожного із вказаних судових рішень, також може нести відповідні правові наслідки щодо попередньої стадії у справі про банкрутство, у зв'язку з чим кожне із визначених судових рішень -постанова про визнання банкрутом та ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, є самостійним предметом касаційного оскарження.

У зв'язку з цим, як вірно вказав суд апеляційної інстанції, оскаржувані постанова та ухвала суду першої інстанції є за своєю природою окремими судовими рішеннями, а за правовими наслідками відображають окремі процесуальні дії, вимоги про оскарження кожного із вказаних процесуальних документів мають бути викладені в окремій апеляційній скарзі.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується із зробленими апеляційним судом в оскаржуваній ухвалі висновками про повернення без розгляду апеляційної скарги Бердянської ОДПІ, оскільки заявлені вимоги про скасування процесуальних документів, прийняття яких в процедурі банкрутства носить послідовний характер, а тому такі вимоги мають бути роз'єднані з подачею належно оформленої скарги на окреме судове рішення. Тим більше, що ст.ст. 94, 106 ГПК України передбачають відмінний порядок щодо права звернення із апеляційною скаргою на постанову та ухвалу господарського суду.

За таких обставин та керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2012 у справі № 5009/89/12 залишити без змін.

Головуючий Хандурін М.І.

Судді Білошкап О.В.

Погребняк В.Я.