Ухвала

від 13.07.2012 по справі 31/322

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"13" липня 2012 р. Справа № 31/322

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е., Чернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 у справі за позовом№31/322 Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" простягнення збитків встановив:

Подана позивачем касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ст.111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Як роз'яснено в п.6 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України", за приписом пункту 4 частини першої статті 111 3 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Проте, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування судами норм матеріального чи процесуального права, зміст скарги не містить посилань на певні норми чинного цивільного законодавства, які застосовано судами при вирішенні даного спору, в скарзі не зазначено, в чому саме полягає порушення чи неправильне застосування судом згаданих правових норм, а також яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних судових рішень.

Зміст касаційної скарги заявника зводиться виключно до аналізу наявних у справі доказів (акти від 07.01.2010 та від 08.01.2010, розрахунки від 11.01.2010 та від 05.04.2012; клопотання від 09.04.2012, висновок судово-економічної експертизи від 29.12.2011 №3182/11-45), наголошується на невідповідність висновків суду матеріалам справи у зв'язку з недослідженням фактичних обставин справи, пропонується надати перевагу певним доказам (розрахунки від 11.01.2010 та від 05.04.2012; клопотання від 09.04.2012), тобто, скарга стосується спростування обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, а також заперечень щодо оцінки судами доказів по справі.

Проте, згідно імперативних вимог ч.2 ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні чи відхилені судом, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти докази .

Отже, у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, що згідно з п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК є достатньою підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Зважаючи на викладене, скарга підлягає поверненню для належного дооформлення, оскільки згідно з ч.3 ст.111 3 ГПК України заявник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу після усунення допущених процесуальних недоліків.

Водночас, згідно з п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Випадки повернення касаційної скарги врегульовано в ч.1 ст.111 3 ГПК України. Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 ст.111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин, сплачена сума судового збору підлягає поверненню заявнику.

Враховуючи наведене та керуючись ст.44, п.6 ч.1 ст.111 3 Господарського процесуального кодексу України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 у справі №31/322 повернути скаржнику, а зазначену справу - до господарського суду м.Києва.

Повернути на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" з Державного бюджету України (рахунок 31211254700007, УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код отримувача 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку отримувача 820019) 2652,59 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням від 08.06.2012 №4127.

Судді: В.Овечкін Є.Чернов В.Цвігун