Постанова

від 11.07.2012 по справі 2а-1203/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.07.12Справа №2а-1203/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді -Дудкіної Т.М.,

за участю секретаря - Прокопенко О.О.,

за участю представника позивача -Вохмяніна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради про визнання протиправною відмови у прийнятті рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

28.05.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, про: визнання протиправною відмови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у прийнятті рішення про оформлення права власності та надання Свідоцтва про право власності на будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, 60; зобов'язання Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради прийняти рішення про оформлення права власності та надання Свідоцтва про право власності на будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, 60; зобов'язання Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна -багатоквартирний житловий будинок розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, 60 та видати Свідоцтво про право власності.

Позовні вимоги мотивовані таким: ТОВ «ТРТК «Амідас»є землекористувачем земельної ділянки площею 0,2834 га., що розташована за адресою м. Севастополь, вул. Корчагіна (кадастровий номер 853640000:01:002:0395) на підставі державного акту на право постійного землекористування серії І-КМ №005514 від 13.08.1998; у відповідності з законодавством України, вимогами державних стандартів, будівельних норм і правил ТОВ ТРТК «Амідас»виконав розробку робочого проекту «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Павла Корчагіна, 60»за шифром Е-27-054-10 від 23.03.2010, отримав містобудівні умови і обмеження щодо забудови земельної ділянки; у березні 20102 року об'єкт «багатоквартирний житловий будинок по вул. Павла Корчагіна, 60»у м. Севастополі був введений в експлуатацію, що підтверджується відповідною декларацією; Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради відмовив позивачу у видачі Свідоцтва про право власності, з тієї підстави, що позивачем не дотримане цільове призначення земельної ділянки -замість 8-ми квартирного житлового будинку фактично збудований 60-ти квартирний будинок; оцінка цільового використання земельної ділянки, також будь-які питання земельного законодавства не віднесені до компетенції відповідача; висновок про нецільове використання земельної ділянки є хибним, оскільки Севастопольська міська Рада визначила цільове призначення земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови, а питання про те, який саме житловий будинок можна чи не можна будувати на земельній ділянці вирішується на етапі проектування і погодження робочого проекту з відповідними компетентними органами, до яких Севастопольську міську Раду не віднесено.

Представник відповідача - Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, 06.07.2012 надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, та поро відсутність заперечень проти позову /а.с.85/.

11.07.2012 від Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до суду надійшли заперечення на позов, у яких зазначено, що земельна ділянка площею 0,2834 га по вул. Корчагіна у м. Севастополі на підставі державного акта на право постійного користування землею, надана для будівництва та обслуговування 8-ми квартирного будинку, будинку кафе з адміністративними приміщеннями, а позивачем збудований 60-ти квартирний житловий будинок, що не відповідає цілі землекористування.

Представник позивача у судовому засіданні 11.07.2012 заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 0,2834 га., що розташована за адресою м. Севастополь, вул. Корчагіна (кадастровий номер 853640000:01:002:0395) на підставі Державного акту на право постійного землекористування серії І-КМ №005514 від 13.08.1998, №702 /а.с.27-29/.

Як зазначено у Державному акті, земельна ділянка надана для будівництва та обслуговування 80ми квартирного жилого будинку, будинку кафе з адміністративними приміщеннями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»звернулася до Начальника управління містобудування та архітектури м. Севастополя з листом від 25.11.2009 за вих. №167 щодо надання висновку про можливість будівництва багатоповерхового жилого будинку, замість будівництва 4-квартирного жилого будинку ІІ черги, на земельній ділянці 0,1417 га, наданій для будівництва 8-ми квартирного жилого будинку по вул. Павла Корчагіна, на підставі Державного акту на право постійного користування №702 від 13.08.1998; щодо необхідності внесення змін до цільового призначення земельної ділянки у Державному акті /а.с.31/.

Листом від 01.12.2009 за вих. №2-3/2120 Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації м. Севастополя відповіло, що надана Товариству земельна ділянка відноситься до земель цільового призначення жилої та громадської забудови, тому не потребує зміни цільового призначення; для будівництва багатоповерхового жилого будинку необхідно розробити ескізний проект та узгодити з управлінням; на підставі узгодженого ескізного проекту розробляється робочий проект, який підлягає узгодженню з необхідними організаціями (міськСЕС, УМНС, УМтА); дозвіл на виконання будівельних робіт видає Інспекція ДАБК /а.с.32-33/.

23.03.2010 Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи»(Севастопольдержбудекспертиза») затверджений позитивний комплексний висновок №Е-27-054-10 по робочому проекту «Будівництво багатоквартирного жилого будинку по вул. Корчагіна, 60 у м. Севастополі»/а.с.36-40/.

Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»виданий дозвіл на виконання будівельних робіт (з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Корчагіни, 60 у м. Севастополі) №144 від 29.03.2010 /а.с.30/.

На підставі протесту Заступника прокурора міста Севастополя від 22.03.2011 №07-309вих.11, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі виданий наказ №85 від 28.03.2011 «Про задоволення протесту прокурора міста Севастополя від 22.03.2011 №07-309вих11»й скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт (з будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Корчагіни, 60 у м. Севастополі) №144 від 29.03.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.10.2011 у справі №2а-3051/11/2770 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі задоволений: визнаний протиправним та скасований наказ №85 від 28.03.2011 «Про задоволення протесту прокурора міста Севастополя від 22.03.2011 №07-309вих11», яким скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт №144 від 29.03.2010 /а.с.49-52/.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.10.2011 у справі №2а-3051/11/2770 залишено без змін, а апеляційну скаргу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі - без задоволення /а.с.46-48/.

Вказаними судовими рішеннями, зокрема, встановлено:

«Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Під час здійснення проектування об'єкту будівництва, його погодження, отримання необхідних дозволів та будівництва об'єкту, етажність будинку та кількість квартир у ньому повинна відповідати генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, у тому числі містобудівним умовам і обмеженням забудови.

Відповідно до висновку №с-21/10 від 23.02.2010 Управління містобудування та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації м. Севастополя, до повноважень якого входить забезпечення дотримання законодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, норм та правил, правил забудови міста Севастополя, робочий проект багатоквартирного житлового будинку по вул. П. Корчагіна, 60, був погоджений, а тому у суду відсутні підстави вважати, що вказаний робочій проект не відповідав генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації».

Зазначений вище об'єкт будівництва був введений в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 14 березня 2012 року № СТ 14312038543 /а.с.54-56/.

На звернення позивача до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради з заявами встановленої форми з доданням до них копій вказаних вище документів (у тому числі на земельну ділянку), з метою оформлення та видачі Свідоцтв про право власності на об'єкти нерухомого майна -квартири №№1-60, розташовані за адресою:м. Севастополь, вул.. П. Корчагіна, №60, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради листом від 07.05.2012 за вих. №01-15/1573 відмовив йому у видачі Свідоцтв про право власності у зв'язку з тим, що 60-ти квартирний житловий будинок не відповідає цілі землекористування, визначеної власником земельної ділянки -Севастопольською міською Радою /а.с.58/.

Така відмова відповідача -Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, не відповідає вимогам діючого законодавства України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та третьою статті 22 Закону України «Про основи містобудування»(яка була чинною станом на день видачі позивачеві дозволу на виконання будівельних робіт №144 від 29.03.2010) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт; право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд.

Частиною третьою статті 375 Цивільного кодексу України визначено, що право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

За визначенням статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (стаття 39 Земельного кодексу України).

Зі змісту положень частини п'ятої статті 20 Земельного кодексу України випливає, що відносно більшості категорій земель будь-яке використання в межах основного цільового призначення земель даної категорії буде використанням за цільовим призначенням. Виключення стосуються лише земель сільськогосподарського призначення та земель оборони.

Тобто здійснення на земельній ділянці, віднесеної за цільовим призначенням до «земель житлової та громадської забудови», будівництва, як 8-ми квартирного, так 60-ти квартирного чи з іншою кількістю квартир, житлового будинку, цілком відповідає вказаному цільовому призначенню земельної ділянки.

Суд погоджується з доводом позивача про те, що питання щодо того, який саме житловий будинок зводити на земельній ділянці, яка за цільовим призначенням належить до земель житлової та громадської забудови, вирішується на етапі проектування і погодження робочого проекту з відповідними компетентними органами, до яких Севастопольську міську Раду не віднесено.

Окрім того, питання щодо правомірності здійснення позивачем будівництва 60-ти квартирного житлового будинку по вул. Павла Корчагіна, 60 у місті Севастополі вже вирішено постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 26.10.2011 у справі №2а-3051/11/2770, що набрала законної сили.

За правилом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація права власності здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон №1952).

Закон №1952 визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 4 Закону №1952 підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону №1952 визначено, що фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна видається свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 19 Закону №1952, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є: договір, укладений у порядку, встановленому законом; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до вимог цього Закону; свідоцтво про право власності, видане органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акті на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документі, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною першою статті 24 Закону № 1952, визначений вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав, а саме, в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України N 7/5 від 07 лютого 2002 року та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 за N 157/6445 (далі Положення № 7/5).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І зазначеного Положення державна реєстрація прав -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1.3 розділу І Положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1.6 цього Положення реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Розділом VIII Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначені особливості оформлення права власності на нерухоме майно.

Так, підпунктом а) пункту 8.1 Положення № 7/5 встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до підпункту 10 пункту б) статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження, зокрема, облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

При цьому, статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування", визначено поняття делегованих повноважень, яким є повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого Рішенням Севастопольської міської Ради від 12 листопаду 2002 року № 339 (далі - Положення від 12 листопаду 2002 року № 339), Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - Фонд) є виконавчим органом Севастопольської міської Ради (далі - Рада) з управлінням майном. Фонд в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, нормативними актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також даним Положенням. Фонд діє в межах повноважень, визначених радою і даним Положенням, підпорядкований, підзвітний і підконтрольний раді.

Відповідно до пункту 9, підпункту 10.43 пункту 10 Положення від 12 листопаду 2002 року № 339 основними завданнями Фонду є, зокрема, організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості відповідно до чинного законодавства. Фонд відповідно до покладених на нього завдань і в межах своїх повноважень: оформляє документи, необхідні для реєстрації права власності на об'єкти нерухомості відповідно до чинного законодавства.

Крім того, підпунктом а) пункту 8.1 Положення № 7/5 встановлено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться органами місцевого самоврядування за заявою про оформлення права власності фізичних та юридичних осіб на оформлення права власності на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З аналізу наведених норм діючого законодавства вбачається, що Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради є виконавчим органом міської ради, до делегованих повноважень якого віднесено облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, а саме: організація підготовки і оформлення документів, необхідних для реєстрації об'єктів нерухомості, шляхом оформлення документів, необхідних для реєстрації права власності на нерухоме майно, зокрема на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна. Реєстраційним органом права власності на нерухоме майно є відповідне бюро технічної інвентаризації. При цьому законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які необхідні для оформлення Фондом комунального майна свідоцтва на право власності та здійснення Бюро технічної інвентаризації реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна. Витребування додаткових документів, які не передбачені законодавством, заборонено. Документами, які необхідні для проведення зазначених дій Фондом комунального майна та Бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на зазначені будинки, є правовстановлюючі документи на ці об'єкти нерухомості, відповідні документі, які засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації, а також правовстановлюючі документи на земельні ділянки.

Викладене вище свідчить про відповідність дій позивача нормам чинного законодавства, й позовні вимоги до відповідача - Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, обґрунтовані та підлягають задоволенню, за виключенням вимоги про зобов'язання видати Свідоцтво про право власності, оскільки така вимога є передчасною й відповідні дії є наслідком прийняття рішення про оформлення права власності.

Позовні вимоги до відповідача - Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради, суд вважає передчасними у зв'язку з тим, що відповідно до норм діючого законодавства Бюро технічної інвентаризації є реєстраційним органом, який здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно після належним чином оформлення цього права Фондом комунального майна, а матеріали, які були надані позивачкою до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради, останнім були надіслані до Фонду комунального майна Севастополя міської Ради для розгляду та прийняття рішення по суті. Отже, правовідносини між позивачем та Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради щодо відмови у проведенні реєстрації права власності на багатоквартирний будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, 60, не виникали, й відповідно -права позивача Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради не порушувались.

Постанова складена у повному обсязі 16.07.2012.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) у прийняті рішення про оформлення права власності та надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»(99057, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, буд. 43, кв. 53, ідентифікаційний код 20673818) Свідоцтва про право власності на будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, 60.

Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) прийняти рішення про оформлення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіотелефонна компанія «Амідас»(99057, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, буд. 43, кв. 53, ідентифікаційний код 20673818) на будинок, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, 60.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис Т.М. Дудкіна

Згідно з оригіналом

Суддя Т.М. Дудкіна