Постанова

від 03.07.2012 по справі 31/5-16/22-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2012 № 31/5-16/22-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Яковлева М.Л.

при секретарі судового засіданні - Анісімовій М.О.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.07.2012 року у справі № 31/5-16/22-2012 (у матеріалах справи)

розглянувши апеляційну скаргу Консорціуму «Укріндустрія» на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. у справі № 31/5-16/22-2012 (суддя Ярмак О. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед Лайф»

до 1. Консорціуму «Укріндустрія»,

2.Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України,

3. Будівельної корпорації «УкрАзіаБуд»

про визнання договору недійсним в частині

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. у справі №31/5-16/22-2012 позов задоволено повністю. Визнано Договір про заміну сторін в зобов'язаннях (який має нумерацію та датування № 4/03 14.03.2006р. та № 205 від 10.03.2006р.), укладений Консорціумом "Укріндустрія", Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" недійсним в частині переведення Консорціумом "Укріндустрія" на Будівельну корпорацію "УкрАзіаБуд" своїх обов'язків перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф" за Договором 1-ДУ від 15.05.2003р. в таких частинах: положення п. 8 в частині зобов'язань Консорціуму "Укріндустрія" та Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд" протягом 30 календарних днів з моменту підписання провести переговори та підписати угоди про заміну боржника в зобов'язаннях (заміну Консорціуму "Укріндустрія" Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд", з переходом всіх прав і обов'язків від Консорціуму "Укріндустрія" до Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд", що витікають із Договору № 1А-ДУ від 15 травня 2003 року, укладеного Консорціумом "Укріндустрія" з ТОВ "Мед Лайф"; положення п. 10 про покладення Консорціум "Укріндустрія" обов'язку виконати зобов'язання Консорціуму "Укріндустрія" перед кредитором - ТОВ "Мед Лайф" на Будівельну корпорацію "УкрАзіаБуд", та прийняття Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" на себе такого обов'язку. Стягнуто з Консорціуму "Укріндустрія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед Лайф" 85,00грн. - державного мита та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Консорціум "Укріндустрія" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2012р. у справі №31/5-16/22-2012 Прийняти у справі нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Згідно з ч.1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1-ДУ від 15.05.2003 р. Предметом вказаного Договору є інвестування проекту з будівництва об'єкта нерухомого майна на будівельному майданчику за адресою: вул. Бальзака, 2-й мікрорайон житлового масиву "Троєщина" Деснянського району м. Києва шляхом становлення правовідносин з пайової участі у капітальному будівництві (п. 1.1). Об'єкт, до якого позивачем внесена інвестиція, складається із нежилих приміщень загальною площею 456,88 м2 на першому поверсі будинку за генеральним планом № 5 (надалі - об'єкт (п. 1.2).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними матеріалами справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, перерахував на рахунки відповідача 1 грошові кошти у розмірі 762 724,60 грн.

За умовами договору відповідач зобов'язався власними або залученими силами виконати роботи з капітального будівництва об'єкта у відповідності з робочою документацією і передати позивачу належну останньому частку (п. 3.1).

Докази закінчення будівництва відсутні.

Згідно п.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

14.03.2006р. між відповідачем, Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" було укладено Договір № 4/03 про заміну сторін в зобов'язаннях, в п. 8 якого відповідач 1 та відповідач 3 зобов'язались протягом 30 календарних днів з моменту даного договору провести переговори та підписати угоди про заміну боржника в зобов'язанні (заміну Консорціуму "Укріндустрія" будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд", з переходом всіх прав та обов'язків від Консорціуму "Укріндустрія" до Будівельної корпорації "УкрАзіаБуд"), що витікає із договору №1А-ДУ від 15 травня 2003 року, укладеного Консорціумом з ТОВ "Мед Лайф", а в п.10 визначили, що відповідач 3 зобов'язується вжити всіх можливих заходів для виконання обов'язків відповідача 1 перед кредиторами, що витікають з договорів належним чином та в повному обсязі, тобто цим договором відповідач 1 покладає обов'язок виконати зобов'язання перед кредитором на відповідача 3, а відповідач 3 погоджується і приймає на себе обов'язок виконання таких зобов'язань.

Статтею 520 ЦК України передбачена можливість заміни боржника за згодою кредитора. Відповідно до чинного законодавства існує вичерпний перелік підстав які дозволяють укласти договір заміни боржника без згоди кредитора.

Згідно ст. 521 форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Враховуючи, що згода кредитора на заміну боржника отримана не булла, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи в процесі розгляду справ № 6/116-32/15-31/425 та № 37/427-31/355 було встановлено, що між Консорціумом "Укріндустрія", Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд" було укладеного договір про заміну сторін в зобов'язаннях (який має нумерацію та датування №4/03 від 14.03.06р. та №205 від 10.03.06р.) з порушенням вимог ст.520 Цивільного кодексу України в частині неотримання від ТОВ "Мед Лайф" згоди на заміну боржника.

Таким чином, у судових рішеннях встановлено порушення вимог ст.520 ЦК України, під час укладання договору про заміну сторін в зобов'язаннях укладеного між відповідачем, Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та Будівельною корпорацією "УкрАзіаБуд".

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. 4-7, 32, 33, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Консорціуму «Укріндустрія» на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. у справі № 31/5-16/22-2012 - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2012 р. у справі № 31/5-16/22-2012 без змін.

3.Матеріали справи № 31/5-16/22-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Авдеєв П.В.

Яковлев М.Л.