Постанова

від 09.07.2012 по справі 24/152 (2010)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.12 Справа № 24/152 (2010)

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

при секретарі судового засідання Юрчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 б/н від 27.04.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2011 року

у справі № 24/152 (2010)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_2., м. Львів

про стягнення 22 105,67 грн.

за участю представників:

від позивача - Свідрик Г.Р., Горбунов С.О. -представники;

від відповідача -ОСОБА_3., ОСОБА_4. -представники;

від третьої особи -не з'явився.

Представникам сторін права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 28, Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час, дату і місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованої кореспонденції - листів, якими надіслано копії ухвал апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення справи до розгляду у судовому засіданні, а також про відкладення розгляду справи), які є в матеріалах справи.

Враховуючи ті обставини, що учасники судового процесу про розгляд справи у судових засіданнях були повідомлені належним чином, явка учасників судового процесу у засідання апеляційного господарського суду обов'язковою не визнавалась; клопотань (заяв) про відкладення розгляду справи від третьої особи суду апеляційної інстанції не поступало, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.01.2011 року у цій справі, суддя Хабіб М.І., позов задоволено частково; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго" 19013,63грн. основного боргу, 87,89 грн. втрат від інфляції, 260,79грн. 3% річних, 1572,50 грн. пені, 209,35грн. державного мита та 223,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2011р. у цій справі повністю та постановити нове рішення у даній справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що рішення суду підлягає скасуванню як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Позивач в порядку ст. 96 ГПК України подав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 18 січня 2011 року у цій справі без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012р., зокрема, прийнято апеляційну скаргу до провадження, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.06.2012р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р., зокрема, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, відкладено розгляд справи на 09.07.2012р.

Присутні представники учасників судового процесу у судових засіданнях підтримали свої вимоги, доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а також поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», затвердженого Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», Протокол № 9 від 20 квітня 2012 року (Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 27.04.2012р. номер запису 14151050019000338), Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго»(далі- Товариство) перейменоване з Відкритого акціонерного товариства «Львівобленерго»відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», є правонаступником Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Львівобленерго», заснованої відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 17 серпня 1995 року № 156 шляхом перетворення Виробничого енергетичного об'єднання «Львівенерго»у Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Львівобленерго», згідно з Указом Президента України від 4 квітня 1995 року № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України».

02 серпня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго»(Постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №68149 (надалі -Договір) (а.с. 10-17).

Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.4. Договору сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

Пунктом 2.5. Договору передбачено, що у разі звільнення Споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т. ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення Споживач зобов'язаний повідомити Постачальника електричної енергії за 7 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим Договором до дня зміни власника приміщення включно, а Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення Споживачем приміщення.

Відповідно до п. 6.18. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за № 417/1442 (далі - Правила користування електричною енергією), у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.

Пунктом 9.4. Договору передбачено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Між Постачальником та Споживачем було укладено Додаток № 2 "Порядок розрахунків" (з використанням попередньої оплати) до Договору № 68149 від 2 серпня 2005р. (а.с. 20,22).

Відповідно до абз. 1 п. 2 Додатку № 2 до Договору розрахунковим вважаться період з 27 числа попереднього місяця до такого ж числа поточного місяця та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії зазначений у договорі.

У відповідності до абз. 1 п. 3 Додатку № 2 до Договору споживач до 17 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Згідно з абз. 1 п. 4 Додатку № 2 до Договору відповідно до фактичного обсягу споживання електричної енергії Постачальник електричної енергії визначає величину необхідної доплати у разі перевищення фактичного обсягу над заявленим, виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку.

Відповідно до абз. 3 п. 5 Додатку № 2 до Договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (скаржник) не повідомив позивача про зміну своїх реквізитів (в тому числі місця проживання), про звільнення займаного приміщення та про розірвання Договору.

Відтак Договір на момент виникнення спірних правовідносин не був розірваний в порядку, передбаченому Договором та Законом, умови договору виконувались сторонами щодо постачання та споживання електричної енергії та частково здійснювалась оплата за спожиті енергоносії.

Як вбачається з матеріалів справи (актів про контрольні зняття показів приладу обліку (а.с. 21, 36-41), рахунків на оплату (а.с. 25, 26, 28, 30, 31, 33, 34, 49 ), за період з грудня 2009року по серпень 2010року, позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 25013,63грн., зокрема:

· в грудні 2009 року - 16593,66грн.;

· в січні 2010 року -2114,58грн.;

· в лютому 2010року -823,04грн.;

· в квітні 2010року -1021,28грн.;

· в липні 2010року -4461,07грн.

Відповідач оплатив електроенергію частково в сумі 6000,00грн., а саме: 19.05.2010року - 2000,00грн. та 16.08.2010року - 4000,00грн. (розрахунок боргу за електроенергію а.с. 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом заборгованість Приватного підприємця ОСОБА_1. за електроенергію, отриману за період грудня 2009 року по серпень 2010року, становить 19013,63грн. (25013,63 - 6000,00) (розрахунок боргу за електроенергію а.с. 8-9).

Згідно з ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У відповідності до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 4.2.1. Договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 1737,04грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 1 березня по 25серпня 2010р.

За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст.625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 829,92грн., які нараховані з січня по березень 2010року та 3% річних в сумі 371,00грн. за період з 01.01.2010 року по 25.08.2010 року (розрахунок боргу за електроенергію а.с. 8-9).

З огляду на викладене вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено місцевим господарським судом, що на виконання умов Договору № 68149 від 02.08.2005року позивач поставив відповідачу за період з грудня 2009року по серпень 2010року електричну енергію на загальну суму 25013,63грн., яку відповідач оплатив частково, в сумі 6000,00грн., заборгованість становить 19 013,63грн.

З огляду на те, що позивач не подав доказів надсилання відповідачу рахунка на оплату електроенергії за грудень 2009р. на суму 16593,66грн., а рахунок за січень 2010р. на суму 18 708,24 грн. (16593,66 за грудень 2009р. + 2114,58 за січень 2010р.), згідно з поштовою квитанцією надісланий лише 05.03.2010р. (а.с. 27), то нарахування втрат від інфляції, 3% річних та пені за період до 16.03.2010р.(з урахуванням вихідних днів 6,7,8 березня 2010р.), тобто, до отримання відповідачем рахунка + 5 операційних днів на його оплату, є безпідставним.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основний борг підлягає до задоволення повністю, решта вимог підлягають до задоволення частково, а саме: втрати від інфляції в сумі 87,89 грн. (з 16.03.2010р. по 31.03.2010р.), 3% річних в сумі 260,79грн. (з 16.03.2010р. по 25.08.2010р.), пеня в сумі 1572,50грн. (з 16.03.2010р. по 25.08.2010р.).

Відповідно до ст.4і ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували неправомірність рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Господарським судом Львівської області належним чином досліджені обставини справи та оцінені докази, що мають значення для справи, при прийнятті рішення правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Залишити рішення Господарського суду Львівської області від 18.01.2011р. у справі № 24/152 (2010) без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.