Ухвала

від 20.08.2020 по справі 24/152 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.08.2020 Справа № 24/152 (2010)

За заявою: ПрАТ "Львівобленерго" про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання

у справі №24/152 (2010)

за позовною заявою: ВАТ "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Сманцерова Миколи Олександровича, м. Львів

про: стягнення 22105,67 грн

Суддя Н.В.Мороз

При секретарі М.С. Банзулі

Представники:

Від заявника (позивача): не з`явився

Від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява ПрАТ "Львівобленерго" про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання у справі №24/152(2010) за позовом ПАТ "Львівобленерго" до відповідача Фізичної особи - підприємця Сманцерова Миколи Олександровича про стягнення 22105,67 грн.

Ухвалою від 12.08.2020 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 20.08.2020.

Представник заявника в судове засідання 20.08.2020 не з`явився, однак подав заяву, згідно якої зазначив, що факт скерування стягувачем у 2013-2020 клопотань на адресу начальника Сихівського ВДВС, а також клопотання від 23.04.2013, встановлений судом на підставі поданих стягувачем доказів при розгляді скарги останнього на дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) та інших посадових осіб органу ДВС. Вказана обставина зазначена судом в описово-мотивувальній частині ухвали від 26.03.2020 у справі №24/152(2010). Крім того, повідомив суд, що ПрАТ "Львівобленерго" підтримує подану заяву та просить задоволити її в повному обсязі. Розгляд заяви заявник просив здійснювати без його участі за наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач в судове засідання 20.08.2020 явку повноважного представника не забезпечив.

Відповідно до положень ст. 329 ГПК України, неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.01.2011 по справі №24/152(2010) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Фізичної особи - підприємця Сманцерова Миколи Олександровича на користь Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" - 19013,63 грн. основного боргу, 87, 89 грн. втрат від інфляції, 260,79 грн. 3% річних, 1572,50 грн. пені, 209, 35 грн. державного мита та 223, 50 грн. втрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення, 01.02.2011 Господарським судом Львівської області видано наказ №24/152(2010) на примусове стягнення вищезазначених коштів.

В обґрунтування заяви ПрАТ "Львівобленерго" зазначив, що на виконанні у Сихівському ВДВС 03 жовтня 2012 року (ВП № 34565630) перебував наказ № 24/152 (2010), виданий 01.02.2012 Господарським судом Львівської області.

За твердженням заявника, будь-яка інформація з Відділу ДВС про хід виконавчого провадження за вказаним наказом (крім постанови про відкриття виконавчого провадження) станом на 18 червня 2020 року у стягувача відсутня.

Враховуючи значний термін перебування виконавчого документа на виконанні, представник стягувача неодноразово (03.03.2020, 27.11.2019, 05.11.2018, 02.03.2018) скеровував письмові запити на адресу Сихівського ВДВС, однак станом на 18.06.2020 відповіді на подані запити відсутні.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.03.2020 скаргу ПрАТ "Львівобленерго" задоволено частково. Визнано неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця (виконавців) або інших посадових осіб Сихівського ВДВС, до компетенції яких належить (належало) вирішення питання про виконання судового рішення у справі № 24/152(2010). У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Як повідомив заявник, станом на 29.07.2020 оплата на погашення заборгованості за виконавчим документом від 01.02.2011 відсутня, виконавчі дії не здійснюються.

За твердженням заявника, виданий Господарським судом Львівської області судовий наказ 24/152(2010), було втрачено органами ДВС, що призвело до пропуску строку для повторного пред`явлення судового наказу до виконання. Відтак, ПрАТ "Львівобленерго" просить видати дублікат наказу та поновити строк для пред`явлення наказу до виконання.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" № 5-рп/2013 від 26.06.2013 р. послався на практику Європейського суду з прав людини, який в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 р. вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно п.19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Як визначено у п.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату видачі останнього (а не дату видачі дубліката). Дублікат наказу - це другий примірник виконавчого документа, що має ту саму силу, що й оригінал.

Відповідно до інформації, що міститься в наказі №24/152(2010) бланк №020043 (копія в матеріалах справи), наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 01.02.2014.

З заявою про примусове виконання рішення заявник звернувся до Сихівського ВДВС Львівського МУЮ 12.09.2012, тобто в межах строків, встановлених для пред`явлення наказу до виконання. Виконавче провадження відкрито 03.10.2012 (ВП №34565630).

Заявник зазначив, що у березні 2020 року, Сихівським ВДВС на адресу стягувача надіслано лист №19585 від 10.03.2020. Згідно даного листа ПрАТ Львівобленерго стало відомо, що 12.12.2016 державний виконавець виніс постанову про повернення наказу стягувачу, однак, оригінал наказу №24/152(2010) та постанова про повернення виконавчого документа на адресу стягувача не надходила.

Враховуючи наведене, строк пред`явлення наказу до виконання закінчився, коли останній перебував на виконанні у виконавчій службі.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Враховуючи неодноразове звернення ПрАТ Львівобленерго з запитами до органів ДВС щодо здійснення ВП №34565630, звернення до суду зі скаргою на дії ДВС про бездіяльність державного виконавця а також те, що поновлення пропущеного строку пред`явлення наказу до виконання сприятиме забезпеченню стягувачу права на суд та забезпечуватиме виконання судового рішення у справі №24/152(2010), суд дійшов висновку заяву ПрАТ Львівобленерго про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання Господарського суду Львівської області від 01.02.2011 по справі №24/152(2010) задоволити.

Керуючись ст.ст. 18, 234, 326, 327, 329, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

1. Заяву Приватного акціонерного товариства Львівобленерго від 29.07.2020 про видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задоволити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу Господарського суду Львівської області від 01.02.2011 по справі № 24/152(2010) до виконання. Визначити, що наказ Господарського суду Львівської області від 01.02.2011 у справі №24/152(2010) дійсний для пред`явлення до виконання до 20.08.2023.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 01.02.2011 по справі №24/152(2010) про стягнення з фізичної особи-підприємця Сманцерова Миколи Олександровича на користь Відкритого акціонерного товариства Львівобленерго - 19013,63 грн основного боргу, 87,89 грн. втрат від інфляції. 260, 79 грн. 3% річних, 1572,50 грн. пені, 209,35 грн. державного мита та 223,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку, визначеному Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.В. Мороз