КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.2012 № 26/325
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Пашкіної С.А.
Калатай Н.Ф.
за участю представників сторін:
від позивача - Солодовник В.С., Кузьмін Ю.Л.
від відповідача - Каменчук В.О.
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства
" Укргаз - Енерго "
на рішення господарського суду м. Києва від 19.01.2012 року.
у справі № 26/325 (суддя: Пінчук В.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню
та газифікації "Луганськгаз "
до Закритого акціонерного товариства " Укргаз - Енерго "
про стягнення 15 186 986, 30 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 19.01.2012 року позов задоволено частково. Стягнуто із закритого акціонерного товариства "Укргаз - Енерго" ( 01001. м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 34003224 ) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" ( 91055, м. Луганськ, вул. Т.Г. Шевченка, 102, код 05451150 ) 15 000 000 ( п'ятнадцять мільйонів ) грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів, 25 186 ( двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят шість ) грн. 04 коп. державного мита та 233 ( двісті тридцять три ) грн. 09 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Укргаз - Енерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 року у справі № 26/325 та прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення суми помилково перерахованих коштів у розмірі 15000000,00 грн., а в іншій частині позовних вимог - відмовити. Покласти на позивача судові витрати по справі № 26/325.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 26/325.
Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 15000000, 00 грн. помилково перерахованих коштів, 126986,30 грн. -3% річних та 60000, 00 грн. збитків від інфляції, а всього 15186986,30 грн.
Згідно платіжного доручення № 1698 від 29.10.2010 року позивачем на рахунок відповідача були перераховані кошти в розмірі 15000000,00 грн.
Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що зазначені кошти були перераховані відповідачу помилково.
13.05.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою (№ 29/1-960) щодо повернення перерахованих платіжним дорученням № 1698 від 29.10.2010 року коштів в розмірі 15000000,00 грн.
Натомість, на день подання позивачем позовної заяви до суду першої інстанції, відповідач зазначені кошти не повернув, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену суму помилково перерахованих коштів.
Позивач також просив стягнути з відповідача 126986,30 грн. - 3 % річних та 60000,00 грн. збитків від інфляції, а всього 15186986,30 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 20.09.2011 року у справі № 42/260 згідно пояснення відповідача правочину (щодо укладення угоди в зв'язку з якою позивачем було здійснено перерахування спірної суми) між сторонами не укладалось.
Колегія суддів вважає, що за відсутності договірних зобов'язань 15000000,00 грн. є помилково перерахованими коштами.
Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що існує рішення Господарського суду м. Києва № 42/260 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а тому позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 15 000 000,00 грн. необхідно припинити відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, судом до уваги не приймається, оскільки у рішенні № 42/260 зазначено, що "підставою заявлених позивачем вимог є невиконання відповідачем договору купівлі - продажу природного газу, укладеного в усній формі", тоді, як підставою позову у справі № 26/325 є стягнення помилково перерахованих коштів.
З урахуванням викладених вище обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню лише частково в розмірі 15 000 000, 00 грн. помилково перерахованих коштів.
В частині стягнення з відповідача 126 986,30 грн. - 3% річних та 60 000, 00 грн. збитків від інфляції, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив, оскільки відповідач не мав перед позивачем грошових зобов'язань в розумінні ст. 625 ЦК України.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Господарського суду міста Києва від 19.01.2012 року у справі № 26/325.
Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2012 року у справі № 26/325 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 26/325 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови направити сторонам.
Головуючий суддя Баранець О.М.
Судді Пашкіна С.А.
Калатай Н.Ф.
12.07.12 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.07.2012 |
Оприлюднено | 24.07.2012 |
Номер документу | 25183350 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Баранець О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні