Постанова

від 12.09.2012 по справі 26/325

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 26/325

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Жукової Л.В. - головуючий (доповідач), Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,

розглянувши касаційну скаргузакритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. у справі № 26/325 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" дозакритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" простягнення 15 186 986,30 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Мажара З.В., Солодовник В.С.;

відповідача: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.01.2012 року у справі №26/325 (суддя Пінчук В.І.) позов задоволено частково. Стягнуто із закритого акціонерного товариства "Укргаз -Енерго" на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" 15 000 000 грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів, 25 186 грн. 04 коп. державного мита та 233 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року (головуючий суддя: Баранець О.М., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.), рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2012 року у справі № 26/325 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Закрите акціонерне товариство "Укргаз-Енерго" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду м.Києва від 19.01.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року, прийняти нове рішення, згідно якого припинити провадження у справі в частині вимог публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз" про стягнення суми помилково перерахованих коштів у розмірі 15000000 грн., а в іншій частині позовних вимог - відмовити.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

В судове засідання представники відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 15000000,00 грн. помилково перерахованих коштів, 126986,30 грн. -3% річних та 60000,00 грн. збитків від інфляції, а всього 15186986,30 грн.

Згідно платіжного доручення від 29.10.2010 року №1698 позивачем на рахунок відповідача були перераховані кошти в розмірі 15000000,00 грн.

Як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що зазначені кошти були перераховані відповідачу помилково.

Позивач 13.05.2011 року надіслав до відповідача з вимогу № 29/1-960 щодо повернення перерахованих платіжним дорученням № 1698 від 29.10.2010 року коштів в розмірі 15000000,00 грн., однак відповідач кошти не перерахував, що стало підставою для звернення позивача з даним позов.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 126986,30 грн. -3 % річних та 60000,00 грн. збитків від інфляції, а всього 15186986,30 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Господарські суди встановили, що між сторонами договір не укладався.

Крім того, безпідставні посилання скаржника на рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/260 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, оскільки у рішенні №42/260 зазначено, що "підставою заявлених позивачем вимог є невиконання відповідачем договору купівлі -продажу природного газу, укладеного в усній формі", тоді, як підставою позову у справі № 26/325 є стягнення помилково перерахованих коштів.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині зобов'язання повернути позивачу помилково переказані кошти та відсутність правових підстав для задоволення вимоги про стягнення 126986,30 грн. 3 % річних та 60000,00 грн. збитків від інфляції.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Укргаз-Енерго" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.01.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 р. у справі № 26/325 залишити без змін.

Головуючий Жукова Л.В.

Судді Нєсвєтова Н.М.

Студенець В.І.