Справа №2-128 2007р
Справа №2-128 2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1
березня 2007 p. Ленінський районний суд м. Донецька в складі: головуючого
судді: Хмельницької Л.І. при секретарі: Стіліаніді Г.О.
за участю
представника позивача: ОСОБА_1 за участю відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3 за
участю 3-ї особи: ОСОБА_4за участю 3-ї особи: ОСОБА_5
розглянувши
у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „БудЗв"язокДон" доОСОБА_2,
ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди що заподіяна дорожно-транспортною
пригодою, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди,
що заподіяна ДТП. В
обгрунтування позову зазначив, що 01.02.2006 p. TOB „БудЗв"язокДон"
уклало з ОСОБА_5
договір аренди автомобілю Мерседес-Бенц
НОМЕР_1строком до 31.01.2007 р.
05.06.2006 р. в 16год.
15 хв. вказаний автомобіль двигався по вул. Купріна в напрямку вул.
Павлоградської в м. Донецьку, по головній дорозі, під керуванням водія позивача
ОСОБА_4 По вул. Павлоградській-другорядній дорозі-перпендикулярно вул.
Павлоградській, рухався автомобіль АЗЛК 2140 НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 під
керуванням ОСОБА_2, який є неповнолітнім, крім того керував автомобілем без
доручення та прав водія. При виїзді з другорядної дороги відповідач ОСОБА_2 не
надав дорогу автомобілю „Мерседес-Бенц", внаслідок чого сталося зіткнення.
Внаслідок дорожно-транспортної пригоди автомобілю позивача заподіяні
пошкодження. Згідно висновку фахивця, вартість матеріальної шкоди що завдана
позивачу внаслідок ДТП складає 26365 грн.88 коп.Винним у данній ДТП визнаний
ОСОБА_2 який згідно постанови Ленінського районного суду м. Донецька
притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУоАП до
адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги,
просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3. на користь ТОВ
„БудЗв"язокДон" матеріальну шкоду в сумі 26365грн.88коп., та судові
витрати в сумі 814грн, які складаються з вартості автотоварознавчого
дослідження 320 грн., державного збору в сумі 264грн.30 коп., витрат на
інформаційно-технічне забеспечення розгляду справи - 30 грн., що були сплачені
позивачем при звернені до суду, та витрат на правову допомогу при складанні
позовної заяви в сумі 200 грн.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3
в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. ОСОБА_3 пояснив, що не
заперечує того факту, що син винен в ДТП, але не згоден з сумою шкоди, крім
того, він впевнений, що водій ОСОБА_6 мав техничну можливість попередити ДТП.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 01.02.2006 року він,
керуючи автомобілем АЗЛК 2140 НОМЕР_2, який належить його батькові, рухався по
вул. Павлоградській в напрямку вул. Купріна по другорядній дорозі. Швидкість
руху його автомобілю складала приблизно 40 км/год. На перехрещенні вказаних
вулиць він зупинився на забороняючий рух сигнал світлофору. З лівої стороні від
нього стояв вантажний автомобіль, по
праву- легковій. Коли
на світлофорі загорівся дозволяючий рух сигнал, він почав рух зі швидкостю
10-15 км/год. Оскільки поворот з вул. Павлоградський на вул. Купріна є дуже
складним, а саме: розташований під кутом до вул. Купріна, крім того дерева
приховують оглядовість, він не помітив автомобіль позивача, який рухався по
головній дорозі, внаслідок чого сталася ДТП.
При ньому робітники ДАІ складали пртокол та схему ДТП, він її
підписував. У відношенні нього робітниками ДАІ був складений адміністративний
протокол, постановою Ленінського районного суду м. Донецька він був притягнутий
за порушення правил дорожнго руху до адміністративної відповідальності у
вигляді штрафу на користь держави в сумі 17 грн., який сплатив одразу. При
цьому вважав, що водій автомобілю позивача мав технічну можливість уникнути
зіткнення.
3-я особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 01.02.2006 р. він о
16-15 год. керуючи
автомобілем „Мерседес-Бенц" моделі СПРІНТ 313НОМЕР_1 рухався по вул.
Купріна в напрямку вул. Ткаченка в м. Донецьку по головній дорозі. Перед
світлофором на перехрещенні вул. Купріна та вул. Павлоградської він сбавив
швидкість та катився з маленькою швидкістю, коли йому загорівся дозволяючий рух
сигнал, він почав рух. В цей час з вул. Павлоградської-другорядної дороги, яка
знаходиться дійсно під кутом у відношенні до вул. Купріна, виїхав автомобіль АЗЛК -2140, для якого
в цей час горів забороняючий сігнал світлофору. Автомобіль відповідача рухався
приблизно зі швидкістю 50 км/год, крім того, автомобіль, яким керував
ОСОБА_6був завантажений, вантаж складав приблизно 600 кг., тому він не мав
можливості уникнути зіткнення, внаслідок чого сталася ДТП. Вважає, що діяв
згідно ГІДР, та дорожних знаків, тобто не порушував правил, та не винен в ДТП.
3-тя особа ОСОБА_5
в судовому засіданні пояснила, що на праві власності їй належить автомобіль
Мерседес-Бенц НОМЕР_1 який вона на підставі договіру аренди передала ТОВ
„Будзв"язокДон" строком до 31.01.2007р. Про обставини ДТП їй нічого не
відомо, тому вона підтримує пояснення представника позивача та 3-ї особи
ОСОБА_6.
Згідно клопотання відповідача ОСОБА_3 по справі була
призначена судова автотехнічна експертиза, після отримання висновку експерта,
відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнали в повному
обсязі, не заперечували проти його задоволення.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов
підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 1166 ЦК
України, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю
особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі
особою, яка її завдала. Особа, що завдала шкоду, звільняється від її
відшкодування, якщо вона доведе, що шкода заподіяна не з її провині.
Згідно ст. 1187 ГК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом
підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що
шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду
судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. з
наступними змінами під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється
юридична особа або громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної
небезпеки на підставі права власності, повного господарського ведення,
оперативного керування або за іншими підставами.
Як встановлено судом, 05.06.2006 р. по вул. Купріна в Ленінському районі
м.Донецька відбулася дорожно.транспортна пригода за участю автомобілів
„Мерседес" НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6., та автомобіля АЗЛК
2140НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_2 Винним у цієї ДТП є відповідач
ОСОБА_2 що підтверджується його особистими поясненнями, та постановою Ленінського
районного суду м.Донецька від 30.06.2006 р. (а.с.13), згідно якого ОСОБА_2 був
притягнений до адміністративної відповідальности за порушення правил дорожного руху, що
призвело до ДТП. На підставі
висновку № 6538/18 судової автотехнічної експертизи від 25.12.2006
р.(а.с.59-62) в умовах данної ДТП
саме відповідач ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути ДТП. Таким чином,
саме відповідач ОСОБА_2 завдав матеріальну шкоду позивачеві.
Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та
ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди на підставі ст. 1179 ЦК України,
відповідно до якої у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього
для відшкодування завданою нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої
не вистачає, або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди
було завдано не з їхньої вини. Суд не вбачає в данному випадку вини батька
відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 у завданні шкоди автомобілю позивача, оскільки він
не мав можливості упередити ДТП, тому вважає, що саме ОСОБА_2 повинен нести
матеріальну відповідальність по відшкодуванню збитків, заподіяних внаслідок
ДТП.
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 823/09-06 від 11.09.2006
року (а.с.20-29), що було проведено фахивцем Центра незалежних експертиз,
матеріальна шкода, що була завдана позивачеві пошкодженням автомобілю складає
26 365грн.88 коп. і сама ця сума повинна бути стягнена з відповідача на користь
позивача як матеріальна шкода.
Крім того з відповідача на користь позивача на підставі ст. 88 ЦПК України
підлягають стягненню судови витрати, а саме сплачений при подачі позовної заяви
судовий збір в сумі 264грн., та витрати на інформаційно-техничне забеспечення
розгляду цивільної справи в сумі 30 грн., а всього судові витрати в сумі
294грн.00 коп., оскільки вказані витрати були понесені позивачем при звернені
до суду з позовною заявою та підтверджуються квітанціями (а.с.4,5).
Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на його
користь витрат по оплаті автотоварознавчого дослідження у сумі 320 грн. та за
надання юридичної допомоги при складанні позовної заяви-200 грн. Але, як
встановлено з матеріалів справи (а.с.10 та а.с.11,12) вказані суми були
сплачені від імені ОСОБА_6., таким чином суд не має підстав для стягнення
вказаних витрат на користь позивача.
Керуючись ст.
ст. 10,60,212-215 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „БудЗв"язокДон"
доОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди що заподіяна
дорожно-транспортною пригодою задовольнити частково.
Відмовити ТОВ „БудЗв"зокДон" в солідарному стягненні з
відповідачівОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальної шкоди.
Стягнути зОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
„БудЗв"язокДон", розташованого за адресою: м. Донецьк-55, пр.
Маяковського, 20 к. 108, код 32628007 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 26365
грн. 88 коп., судові витрати -294грн.00 коп.
У частині позову щодо стягнення витрат за автотоварознавче дослідження в
сумі 320 грн. та за надання юридичної допомоги в сумі 200 грн.-відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду
Донецької області через Ленінський районний суд м.Донецьк шляхом подачі в
10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і
поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суд | Ленінський районний суд м.Донецька |
Дата ухвалення рішення | 01.03.2007 |
Оприлюднено | 17.12.2008 |
Номер документу | 2518464 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Потоцький В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні