Ухвала

від 10.07.2012 по справі 2а-3810/11/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3810/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" липня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Старова Н.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Літл»в особі ліквідатора -Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем'єр Ліга»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року адміністративний позов ПП «Літл»в особі ліквідатора -ТОВ «Прем'єр Ліга»до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Господарського суду Київської області від 17 травня 2011 року по справі № Б3/050-11 ПП «Літл»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ТОВ «Прем'єр Ліга».

У ході здійснення ліквідаційної процедури ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області подано заяву про визнання її кредитором з грошовими вимогами у сумі 42 563 969, 00 грн.

Не погоджуючись із підставами виникнення вказаної заборгованості, ТОВ «Прем'єр Ліга», як ліквідатор ПП «Літл»оскаржило до адміністративного суду рішення податкового органу, на підставі якого ґрунтуються вимоги про стягнення заборгованості.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у період з 19 грудня 2008 року по 08 січня 2009 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено документальну виїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Ольвія-Кан»за період з 01 червня 2008 року по 31 липня 2008 року.

У ході перевірки перевіряючими встановлено, зокрема, порушення позивачем положень пп. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилось у завищенні позивачем суми податкового кредиту за червень 2008 року у розмірі 15 488 994, 00 грн. та за липень 2008 року у сумі 12 877 055, 00 грн., внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28 366 049, 00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 12 січня 2009 року № 5/23-3/32684103.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2009 року № 0000032301/0, за яким позивачу донараховано податкові зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 42 549 073, 50 грн. (за основним платежем 28 366 049, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 14 183 024, 50 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що між ПП «Літл»та ПП «Ольвія-Кан»01 січня 2008 року, було укладено договір № 05/ЛТ-08 поставки нафтопродуктів.

Як вбачається зі змісту вказаного договору, його предметом є поставка нафтопродуктів. Згідно положень договору, товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем по кількості якості за умови підписання акту приймання-передачі товару та/або накладної.

На підтвердження факту виконання договору від 01 січня 2008 року № 05/ЛТ-08, ТОВ «Ольвія-Кан»було виписано видаткові накладні у червні 2008 року на суму 92 933 965, 95 грн. (в т.ч. ПДВ 15 488 994, 02 грн.), та у липні 2008 року на суму 77 262 325, 52 грн. (в т.ч. ПДВ 12 877 054, 23 грн.).

Також, ПП «Ольвія-Кан»виписало на адресу позивача належним чином оформлені податкові накладні у червні 2008 року на суму 92 933 965, 95 грн. (в т.ч. ПДВ 15 488 994, 02 грн.), та у липні 2008 року на суму 77 262 325, 52 грн. (в т.ч. ПДВ 12 877 054, 23 грн.).

Поряд із цим, 01 березня 2008 року між ПП «Літл»та ПП «Ольвія-Кан»укладено договір доручення № 08/ЛТ-08, згідно якого повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя укласти договори на закупівлю нафтопродуктів, в кількості, асортименті та за ціною, зазначеною у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору. Винагорода повіреному становить 120 000, 00 грн. (у тому числі ПДВ 20 000, 00 грн.).

Пунктами 3 та 5 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу»передбачено право податкового органу на проведення позапланової перевірки у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту та з підстав виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем як заздалегідь до початку перевірки так і у період її проведення направлялися на адресу ПП «Літл»запити щодо взаємовідносин з ПП «Ольвія-Кан»від 30 вересня 2008 року № 6850/10/15-207, від 05 грудня 2008 року № 8736/10/23-338, від 23 грудня 2008 року № 9226/10/23-338, від 31 грудня 2008 року № 9398/10/23-338 та від 08 січня 2009 року № 15/10/23-338.

Водночас, в акті перевірки містися інформація, що листом від 24 жовтня 2008 року № 19-13-958 ПП «Літл»надано ДПІ у Києво-Святошинському районі документи, необхідні для проведення перевірки.

Відповідно до ч. 8 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу» - позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться з підстав, які передбачені частинами 6 та 7 цієї статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ч. 1 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу» - посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата початку та дата закінчення.

Згідно пункту 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 - позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Така перевірка здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Отже, даною нормою Закону встановлено право органів державної податкової служби проводити виїзні та невиїзні перевірки, однак це право обмежено порядком, встановленим законами України щодо перевірок.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 19 грудня 2008 року № 520 про проведення виїзної позапланової перевірки та направлення від 19 грудня 2008 року вручені представнику ПП «Літл»ОСОБА_3

Між тим, як було встановлено судом першої інстанції в ході розгляду справи, ОСОБА_3 не є посадовою особою ПП «Літл»та на час вручення йому наказу і направлення не був уповноваженим представником даного підприємства на здійснення відповідних функцій.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що наказ та направлення на перевірку не були вручені належному представнику ПП «Літл».

Також суд звертає увагу, що позапланову перевірку ПП «Літл»відповідачем здійснено в приміщенні інспекції, тобто, фактично відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну (камеральну) перевірку.

Оцінюючи матеріали справи, а також факт недотримання відповідачем порядку оформлення документів на проведення позапланової виїзної перевірки суб'єкта господарювання - ПП «Літл», колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання незаконними дій відповідача щодо проведення перевірки правомірно задоволені судом першої інстанції.

Як встановлено судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ПП «Ольвія-Кан»є нікчемними.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки позивача, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області у липні 2009 року звернулась до Київського окружного адміністративного суду із позовом до ПП «Літл»та ПП «Олівія-Кан»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою від 01 січня 2008 року № 05/ЛТ-08.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 позов задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2011 року скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2009 року та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову з мотивів безпідставності заявлених вимог.

Так, у ході судового розгляду справи № 2а-8608/09 Вищим адміністративним судом України встановлено, що порушення сторонами договору законодавства про податки не є підставою для визнання його недійсним. Якщо податковим органом не подано доказів спрямованості укладеної угоди на вчинення порушення податкового законодавства, несплата податків (обов'язкових платежів) не є підставою для визнання угоди недійсною.

Окрім того судом вказується, що товар, який став предметом купівлі-продажу за оспорюваною угодою, не виключено із цивільного обігу, немає й інших законодавчих обмежень стосовно його виготовлення та купівлі-продажу.

Також, суд касаційної інстанції встановив відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін оспорюваної угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, а отже і відсутність підстав для застосування визначених в статті 215 та 216 Цивільного кодексу України правових наслідків, пов'язаних із стягненням вартості виконаного.

За наведених обставин Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що податковий орган неправомірно визначив нікчемність спірної угоди, оскільки не вбачається, в чому ж полягала мета, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а також не доведено, що метою укладання спірної угоди було настання протиправних наслідків.

Станом на день розгляду даної адміністративної справи ухвала Вищого адміністративного суду від 29 листопада 2011 набрала законної сили.

В силу приписів ч. 1 статті 72 та ч. 2 статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, висновки відповідача щодо нікчемності укладеного між ПП «Літл та ПП«Ольвія-Кан»правочину є помилковими та такими, що не доказуються при розгляді даної справи.

Відповідно пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача.

За приписом пп. 7.5.1 п. 7.5 статті Закону України «Про податок на додану вартість»- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

З огляду на зазначені норми законодавства та враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за період червень-липень 2008 року.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Старова Н.Е.