Ухвала

від 10.07.2012 по справі 2а/0370/1126/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2012 р. № 61549/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Каралюса В.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Луцької ОДПІ на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року у справі за позовом ТзОВ «Феміда-Інтер» до Луцької ОДПІ про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

У квітні 2011 року ТзОВ «Феміда-Інтер» звернулося з позовом до Луцької ОДПІ про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач зазначав, що представниками відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Феміда-Інтер» з питань правових відносин з постачальником 1 ланки ПП «НТЦ Сервіс» за червень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за липень 2008 року та за липень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за серпень 2008 року за результатами якої складено акт №8289/23-3/20136463 від 23.11.2010 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.7.31 п. 7.3, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі даного ату відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001262302/0 від 01.12.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 337 866,75 грн., у тому числі 225 244,50 грн. основного платежу та 112 622,25 грн. штрафних санкцій.

Крім того, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001252302/0 від 01.12.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 142 255,15 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду та просив їх скасувати.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ №0001252302/0 та №0001262302/0 від 01.12.2010 року.

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 17.11.2010 року по 18.11.2010 року Луцькою ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Феміда-Інтер» з питань правових відносин з постачальником першої ланки ПП «НТЦ «Сервіс» за червень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за липень 2008 року та за липень 2008 року, які вплинули на бюджетне відшкодування за серпень 2008 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт №8289/23-3/20136463 від 23.11.2010 року, яким встановлено порушення позивачем абзацу «а» підпункту 7.2.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 167500,00 грн. та за серпень 2008 року на суму 200000,00 грн. Як наслідок встановлено, що позивачем порушено абзац «а» підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 України «Про податок на додану вартість» в результаті чого ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» занижено податок на додану вартість на суму 215648,00 грн., з яких за липень 2008 року податок на додану вартість в розмірі 77625,00 грн. та за серпень 2008 року податок на додану вартість в розмірі 138023,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем винесені податкове повідомлення-рішення №000252302/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 року в розмірі 142255,15 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001262302/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 337866,75 грн., з яких 225244,50 грн. - за основним платежем та 112622,25 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Феміда-Інтер» до бюджетного відшкодування включено за липень 2008 року 167 500,00 грн. ПДВ, за серпень 2008 року 200 000,00 грн. ПДВ по одному із постачальників ПП НТЦ «Сервіс», яке згідно договору купівлі-продажу від 29.05.2008 року №2008-05-15 поставило ТзОВ «Феміда-Інтер» цукор у червні 2008 року на суму 1 005 000,00 грн. в тому числі 167 500 грн. ПДВ, у серпні 2008 року на суму 1 200 000,00 грн., в тому числі 200 000,00 грн. ПДВ.

Для підтвердження правомірності сум ПДВ. Заявлених позивачем до відшкодування з бюджету, Луцькою ОДПІ направлено запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва на проведення зустрічної перевірки ПП НТЦ «Сервіс».

Листом від 12.03.2010 року №3117/7/23-640/73 ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомила, що зустрічну перевірку ПП НТЦ «Сервіс» провести неможливо у зв'язку тим, що ПП НТЦ «Сервіс» до ДПІ у Печерському районі не звітується, перебуває у стані переходу до іншої ДПІ.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Частина суми податку, за якою не проведено розрахунки з постачальником, у вигляді залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування відповідно до підпункту «б» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума податку, яка в поточному періоді не підлягає бюджетному відшкодуванню через відсутність у попередніх звітних періодах розрахунків з постачальниками, в наступному податковому періоді не втрачає статусу «податкового кредиту», і коли наступний період стане поточним, знову ж таки декларується до бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку (покупця) належно оформленої податкової накладної.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача з ПП «НТЦ «Сервіс», а саме: податкові накладні відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом не доведено, що договір купівлі-продажу №2008-05-15 від 29.05.2008 року укладався без мети настання правових наслідків.

Покликання відповідача на відсутність ПП «НТЦ «Сервіс» за місцем реєстрації, як на підставу законності прийнятих податкових повідомлень-рішень є неправомірним. Згідно із статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що ПП "НТЦ «Сервіс» на момент здійснення господарських операцій з ТзОВ фірма «Феміда-Інтер» не було виключено з ЄДРПОУ та у нього не було скасовано реєстрацію платника ПДВ.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року у справі №2а-1126/11/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: В. Каралюс

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 12.07.2012 року