Рішення

від 28.10.2008 по справі 9/227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Кіровоградської

області

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "28" жовтня 2008 р.

Справа №  9/227

Господарський суд Кіровоградської

області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №9/227

за позовом: товариства з обмеженою

відповідальністю "Формула ТТГ ЛТД", м. Кіровоград, вул. Тімірязєва,

44 

до відповідача: фізичної особи -

підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1    

про стягнення 526674,19 грн.

Представники сторін:

від позивача - Пронін Ю.О.,

довіреність №1 від 16.01.2008 р., 

представник;

від відповідача - ОСОБА_1, фізична

особа - підприємець та ОСОБА_2, довіреність № 896  від 11.04.2008 р., представник.

Товариством з обмеженою

відповідальністю "Формула ТТГ ЛТД" подано позовну заяву №30 від

19.08.2008 року про стягнення з відповідача 517492 грн. 80 коп. плати за

користування нежитловим приміщенням (магазином) по вул. Леніна, 31 в м.

Кіровограді та 9181 грн. 39 коп. плати за фактично отримані  комунальні послуги на підставі ст. 216

Цивільного кодексу України. Крім того, позивач просить покласти на відповідача

судові витрати. 

06.10.2008 року позивач подав

клопотання про призначення  будівельно -

оціночної експертизи по справі №9/227 з метою визначення ринкової вартості

плати за користування нежитловим приміщенням (оренди) на теперішній час.

В судовому засіданні 28.10.2008

року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в частині стягнення

517492 грн. 80 коп.  плати за

користування нежитловим приміщенням позов не визнав, а в частині стягнення 9181

грн. 39 коп. плати за фактично отримані комунальні послуги просить суд

припинити провадження у справі на підставі 

п. 2  ч. 1 ст. 80 Господарського

процесуального кодексу України, посилаючись на рішення господарського суду

Кіровоградської області від 20.06.2008 року у справі №18/37,  відповідно до якого  вирішено спір у справі щодо стягнення з

відповідача  9181 грн. 39 коп. плати за фактично

отримані комунальні послуги.  Проти

призначення   експертизи у даній справі

відповідач заперечує. 

Розглянувши наявні матеріали

справи, оглянувши матеріали справи №18/37, заслухавши пояснення представників

сторін, господарський суд

                                              В

С Т А Н О В И В:

01.10.2006 року між товариством з

обмеженою відповідальністю "Формула ТТГ ЛТД" (Орендодавець) та

приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди об'єкту нерухомості

(надалі - Договір).

Відповідно до п. 1. Договору

Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове володіння нежитлове

приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна,

31, загальною площею 148,5 кв.м., яке належить товариству з обмеженою

відповідальністю "Формула ТТГ" ЛТД 

на праві власності, що підтверджується договором купівлі-продажу

нежитлового приміщення по вул. Леніна, 31 (т.1, а.с.11-13), актом

прийому-передачі нежитлового приміщення по вул. Леніна, 31 (т.1., а.с.14),

витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (т.1, а.с.15).

Пунктом 2. Договору передбачено,

що  об'єкт, що орендується, повинен бути

переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом  3-х днів з моменту підписання даного

Договору; об'єкт,   що  орендується,  

вважається   переданим   в 

оренду  з   моменту  

підписання   акту  здачі - приймання.

Положеннями п. 3. Договору

визначено, що  термін оренди складає

один  рік з моменту  прийняття 

об'єкта,  що орендується,  за актом 

приймання - передачі. Термін оренди може бути скорочений лише за згодою

сторін.

Згідно п. 4. Договору розмір

орендної плати за об'єкт, що орендується, у цілому складає  500 грн. за 

один місяць, без урахування поточних комунальних платежів. Орендна плата

сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не

пізніше 5 числа місяця, що слідує за звітним.

Пунктом 6.1. цього Договору  передбачено, зокрема, обов'язок  орендаря (відповідача) нести всі витрати з

експлуатації об'єкта, що орендується.

За умовами Договору при передачі

об'єкта,  що орендується, складається акт

здачі-приймання,  який  підписується членами двосторонньої комісії.

Об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим Орендодавцю з моменту

підписання акту здачі-приймання та повинен бути переданий Орендодавцю у тому ж

стані, в якому він був переданий в оренду з урахуванням нормального зносу.

На виконання умов Договору позивач передав

відповідачу в тимчасове володіння і користування нежиле приміщення, що

розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 31, що підтверджується

актом приймання - передачі від 01.10.2006 року (т.1, а.с.19).

В подальшому відповідач змінила

прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_1.

У зв'язку із закінченням  строку дії Договору товариство з обмеженою

відповідальністю "Формула ТТГ ЛТД" 

звернулось з позовом   до  фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про

усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням (магазином) по вул.

Леніна, 31 в м. Кіровограді шляхом його звільнення.

Рішенням господарського суду

Кіровоградської області від 22.11.2007 року у справі №9/384, яке залишено без

змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

08.01.2008 року,  зобов'язано фізичну

особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути на користь товариства з

обмеженою відповідальністю "Формула ТТГ" ЛТД нежитлове приміщення

(магазину) по вул. Леніна, 31 в м. Кіровограді. При цьому, вирішуючи спір у

справі №9/384 господарський суд  виходив

з того, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 

нежиле приміщення, що розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул.

Леніна, 31, загальною  площею 148,5

кв.м., що передане останній  згідно акту

приймання - передачі від 01.10.2006 року, використовується відповідачем без

будь-яких правових підстав,  оскільки

договір оренди від 01.10.2006 року, 

відповідно до вимог ч. 1 ст. 793, ч. 1 ст. 220 та ч. 2 ст. 215 Цивільного

кодексу України,  є нікчемним.

В силу вимог ч. 2 ст. 35

Господарського процесуального кодексу України, дані факти не доводиться знову

при  вирішенні  інших спорів, в яких беруть участь ті самі

сторони.

Актом державного виконавця від

31.01.2008 року (т.1, а.с.24) при примусовому виконанні наказу господарського

суду від 16.01.2008 року у справі №9/384 

встановлено, що нежитлове приміщення (магазин) за адресою м. Кіровоград,

вул. Леніна, 31 повернуто власнику 

(позивачу) 31.01.2008 року.

Таким чином, господарський суд

встановив, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 користувалася нежитловим

приміщенням (магазином) в період з 01.10.2006 року по 31.01.2008 року - 16

місяців, що не оспорюється відповідачем.

Господарський суд враховує

вимоги  ч. 2 ст. 215 Цивільного

кодексу  України, відповідно до якої

недійсним є правочин,  якщо його  недійсність 

встановлена  законом   (нікчемний 

правочин).  У  цьому 

разі  визнання  такого 

правочину недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності

правочину встановлені статтею 216 Цивільного кодексу України.

З приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України

вбачається, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків,  крім 

тих, що пов'язані з його недійсністю. 

У разі  недійсності 

правочину  кожна  із 

сторін зобов'язана  повернути

другій  стороні  у 

натурі  все,  що 

вона  одержала  на  виконання  

цього   правочину,   а   в  разі 

неможливості  такого  повернення, 

зокрема тоді,  коли одержане

полягає  у  користуванні 

майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість  того, що одержано, за цінами, які існують на

момент відшкодування.

Враховуючи положення цієї статті,

позивач  просить стягнути з відповідача

517492 грн. 80 коп. плати за користування нежитловим приміщенням (магазином) по

вул. Леніна, 31  за період з 01.10.2006

року по 31.01.2008 року.  При цьому

позивач  виходив із  середньої вартості оренди  1 квадратного метра   - 45 у. о. та офіційного курсу долара США -

4 грн. 84 коп.

Позовні вимоги в цій частині

підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Дослідивши  інформацію щодо вартості 1 квадратного метра

оренди   приміщень, розташованих по вул.

Леніна,  в м. Кіровограді, яка міститься

в  листах: від 26.04.2008 року центру

операцій з нерухомістю "Ірина", 

№21 від 13.10.2008 року та №22 від 21.10.2008 року товариства з

обмеженою відповідальністю "Агенство нерухомості - Комунальник", а

також інформацію, що міститься в 

Кіровоградській газеті безплатних оголошень  "Все про все" №43 за 23.10.2008

року, господарський суд прийшов до висновку, що середня вартість 1 кв.м. оренди

нежитлового приміщення у центрі м. Кіровограда (по вул. Леніна) під розміщення

салону краси (магазину)  становить 30

у.о.

У зв'язку з тим, що середня

вартість 1 кв.м. оренди визначена в у.о., господарський суд враховує офіційний

курс гривні до іноземних валют, встановленого Національним банком України

станом на 28.10.2008 року, який становить таке співвідношення: 1 долар США - 5

грн. 35 коп.

Господарським судом також

враховується  оплата відповідачем

послуг  за  користування приміщенням в загальній сумі

7540 грн., що підтверджується  рахунками-фактурами

та  платіжними дорученнями (т.1., а

с.109-130).

З огляду на викладене, сума, яка

підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу

України, складає 373808 грн. 00 коп.  за

таким розрахунком: 30 доларів США х 5 грн. 35 коп. х 148,5 кв.м. х 16

місяців  - 7500 грн. =  373808 грн. 00 коп. 

Таким чином, з відповідача на

користь товариства з обмеженою відповідальністю "Формула ТТГ"

ЛТД  підлягає стягненню плата за

користування приміщенням в розмірі 373808 грн. 00 коп.

Враховуючи викладені обставини та

доводи відповідача, клопотання позивача про призначення судової експертизи не

підлягає задоволенню господарським судом.

Вирішуючи спір в частині стягнення

з відповідача плати за фактично отримані комунальні послуги за період з серпня

2007 року по 31.01.2008 року в розмірі 9181 грн. 39 коп., господарський суд

враховує, що  дана сума не може бути

стягнута на підставі ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, оскільки ця сума

не є платою за  користування майном.

Поряд з цим, господарський суд

враховує положення частини 2 статті 216 Цивільного кодексу України, відповідно

до якої, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або

третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною

стороною.

Але сума  9181 грн. 39 коп. не може бути стягнута з

відповідача  як   збитки, завданих позивачу у зв'язку із

вчиненням недійсного правочину, оскільки в матеріалах справи  відсутні докази, які б підтверджували   наявність вини фізичної особи - підприємця

ОСОБА_1 у заподіянні таких збитків.

Тому господарський суд не вбачає

підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача  9181 грн. 39 коп. 

Клопотання відповідача про

припинення провадження у даній справі в частині стягнення 9181 грн. 39 коп. на

підставі п. 2  ч. 1 ст. 80 ГПК України не

підлягає задоволенню господарським судом, оскільки позов про стягнення з

відповідача  цієї суми у справі 18/37, по

якій прийнято рішення від 20.06.2008 року про відмову в позові, подано з інших

підстав.

З огляду на викладені обставини,

матеріали справи та норми чинного законодавства, вимоги позивача підлягають

частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню

373808 грн. 00 коп. плати за користування приміщенням.

В іншій частині в задоволенні

позову слід відмовити.

Державне мито в сумі 3738 грн. 08

коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі

80 грн. 00 грн. відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу

України покладаються на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44,

49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити  частково.

Стягнути з фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1                   

(АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з

обмеженою відповідальністю "Формула ТТГ" ЛТД (м. Кіровоград, вул.

Тімірязєва, 44, ідентифікаційний код 13744877) -   373808 грн. 00 коп. плати за користування

приміщенням, 3738 грн. 08 коп. державного мита та 80 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після

набрання рішенням законної сили. 

В іншій частині в задоволенні

позову відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського

процесуального кодексу України рішення господарського  суду 

набирає законної сили після закінчення 

десятиденного  строку з дня його

підписання.

Рішення може бути оскаржене

протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного

господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя

Дата

підписання рішення: 03.11.2008р.