Рішення

від 11.07.2008 по справі 45/271-6/268

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  45/271-6/268

11.07.08

За

позовом                            

ОСОБА_1

До

відповідача-1                    товариства з обмеженою

відповідальністю "Юридична компанія "ІнЕко"

До

відповідача-2                    приватного підприємства

"Стандарттехно"

Треті

особи                               на стороні відповідача-1, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору,

1)          ОСОБА_2

                                        2)

ОСОБА_3

                                        3)

ОСОБА_4

Про                                        

визнання недійсними договору купівлі-продажу від 14.09.2006 та рішення

загальних зборів учасників від 28.08.2006

Суддя

Ковтун С.А.

Представники

учасників процесу:

від позивача                              ОСОБА_5 (за дов.

б/н від 05.05.2008)

від відповідача-1                    Баранівський Б.П. (за дов.

б/н від 01.07.2008)

                                             Павлюк М.Г. (директор)

від відповідача-2                не з'явились

від третьої особи-1                    не з'явились

від третьої особи-2                    не з'явились

від третьої особи-3                    не з'явились

Обставини справи:

До

господарського суду міста Києва звернувся з позовом ОСОБА_1до товариства з

обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "ІнЕко" до

приватного підприємства "Стандарттехно" про визнання недійсним

договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.09.2006, укладеного між

відповідачами.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що договір укладено керівником відповідача-1 з

перевищенням повноважень, у зв'язку з чим правочин підлягає визнанню недійсним.

Обґрунтовуючи відсутність повноважень позивач послався на положення статуту

відповідача-1, якими передбачено, що до компетенції загальних зборів останнього

належить повноваження щодо затвердження договорів, укладених товариством на

суму, що перевищує 100000,00 євро, а відповідно до ч. 2 ст. 98 Цивільного

кодексу України відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і

більше відсотків майна товариства, приймаються більшістю не менш як 3/4

голосів. Оскільки, як стверджував позивач, загальними зборами відповідача-1

рішення про продаж майна, яке є предметом оспорюваної угоди і становить більш

50 відсотків майна відповідача-1, ніколи не приймалося, та оспорюваний договір

не затверджувався, він підлягає визнанню недійсним. Доводи про порушення прав

позивача мотивовані тим, що позивач є акціонером відповідача-1 і йому належить

70% статного фонду останнього, внаслідок чого укладення оспорюваного договору

порушує корпоративні права позивача на участь в управлінні відповідачем-1,

зокрема у прийнятті рішення щодо відчуження майна відповідача-1, вартість якого

становить більше 50 відсотків  майна

останнього.

Рішенням

суду від 13.06.2007 позов було задоволено повністю. 

Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2007 рішення було

залишено без змін.

Постановою

Вищого господарського суду України від 24.01.2008 згадані рішення місцевого

суду та постанову апеляційної інстанції було скасовано, справу направлено на

новий розгляд.

Підставою

для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд стало не

з'ясування належним чином обставин спору, які пов'язані з предметом і

підставами позову.

Зокрема,

касаційний суд зазначив, що висновок місцевого та апеляційного суду з

посиланням виключно на пояснення позивача та відповідача-1 про не проведення

загальних зборів, на яких приймалось рішення про продаж нерухомого майна, та

про фальсифікацію протоколу є передчасним, у зв'язку з чим для об'єктивного

дослідження зазначених обставин справи та з'ясування факту скликання чи не

скликання загальних зборів, направлення чи не направлення письмового

повідомлення позивачу та іншим учасникам необхідно вирішити питання про

залучення всіх учасників відповідача до участі у справі. Крім того, підлягають

з'ясуванню права та обов'язки сторін за оспорюваним договором та перевірка

виконання ними умов договору.

Під

час нового розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог,

яка за свою правовою природою є заявою про зміну предмету позову. Зокрема,

позивач, крім визнання недійсним вищевказаного договору, просить визнати

недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-1 від 28.08.2006, які

оформлені протоколом № 28/08. Підстави недійсності рішення зборів від

28.08.2006 залишились попередніми -невідповідність вимогам ч. 2 ст. 98  ЦК України.

Вищевказана

заява прийнята до розгляду у зв'язку з її відповідністю приписам ч. 4 ст. 22

ГПК України.

Відповідач-1

позов визнав повністю з підстав, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Зокрема,

відповідач-1 визнав порушення ним процедури скликання загальних зборів

товариства, призначених на 28.08.2006, а також відсутність на зборах

необхідного кворуму, оскільки позивач, як учасник товариства, якому належить 70

% статутного фонду, не був присутнім на зборах, що свідчить про не легітимність

рішень зборів.

Відповідач-2

позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданому суду

відзиві. Відповідач-2 вважає, що при укладенні договору сторонами за ним були

додержані вимоги ст. 203 ЦК України, договір спрямований на реальне настання

правових наслідків, що підтверджується фактом виконання сторонами за ним своїх

зобов'язань.

05.06.2008

до участі у справі були залучені треті особи на стороні відповідача-1, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

(учасники товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія

"ІнЕко" станом на 28.08.2006).

З

метою виконання вказівок Вищого господарського суду України щодо з'ясування

факту скликання чи не скликання загальних зборів, направлення чи не направлення

письмового повідомлення позивачу та іншим учасникам господарським судом міста

Києва були витребувані у третіх осіб докази письмового повідомлення про

проведення загальних зборів учасників відподача-1.

Треті

особи ОСОБА_3. та ОСОБА_4 у судові засідання не з'явились, подавши через свого

представника пояснення по суті спору. Зокрема, вони визнали факт проведення

зборів 28.06.2006, присутності на них всіх учасників товариства, у тому  числі й позивача, та прийняття зборами

рішень.

Вимоги

суду щодо надання доказів письмового повідомлення про проведення загальних зборів

учасників відподача-1 третіми особами виконані не були.

Третя

особа ОСОБА_2 у судові засідання не з'явилась, про причини неявки суд не

повідомила. 

За

таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними

і ній матеріалами.

Розглянувши

надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення

їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких

ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності

докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

14.09.2006

між товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Юридична

компанія "ІнЕко" та приватним підприємством (далі -ПП)

"Стандарттехно"  було укладено

договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі -Договір), предметом якого є

нежилий будинок (літ. А), загальною площею 1715,40 кв. м., розташований за

адресою: місто Київ, вул. Полупанова, 3а, який відповідач-1, як продавець,

зобов'язувався  передати у власність відповідача-2.

Ціна будинку сторонами за Договором визначена у розмірі 3911500,00 грн., яку

відповідач-2 зобов'язувався сплатити 

відповідачу-1.

Порядок

оплати сторони за Договором погодились визначити в додаткових угодах, що є

невід'ємними частинами Договору (п. 2.2 Договору). 

14.09.2006

між відповідачами було підписано додаткову угоду № 1 до Договору з метою

врегулювання порядку розрахунків, якою передбачено, що покупець (відповідач-2)

протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами Договору сплачує

150000 грн., а решту суми сплачує шляхом передачі векселя на загальну суму

3761500 грн.

Відповідно

до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій

формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено

договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Таким

чином, оскільки Договір нотаріально посвідчено, додаткова угода № 1 від

14.09.2006 також підлягала нотаріальному посвідченню.

При

укладенні додаткової угоди № 1 від 14.09.2006 відповідачами  вказані вимоги закону додержані не були,

оскільки остання укладена у простій письмовій формі.

Правовим

наслідком недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення

договору є його нікчемність (ч. 1 ст. 220 ЦК України), у зв'язку з цим визнання

даного правочину недійсним судом не вимагається (абзац 2 частини 2 статті 215

ЦК України).

За

таких обставин, оскільки недійсний правочин не створює юридичних наслідків,

крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України), а інших

додаткових угод щодо визначення порядку оплати за Договором відповідачі не

укладали, порядок оплати за Договором є неврегульованим.

Відповідно

до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо

проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у

відповідному договорі.

З

огляду на викладене, оскільки додаткова угоді № 1 не створює будь-яких

юридичних наслідків, відсутні правові підстави вважати, що передача векселя

здійснювалась на виконання платежів за Договором.

Договір

зі сторони відповідача-1 було вчинено директором Литвином О.А., який діяв на

підставі статуту відповідача-1 а також протоколу загальних зборів учасників ТОВ

"Юридична компанія "ІнЕко" № 28/08 від 28.08.2006.

Відповідно

до протоколу № 28/08 від 28.08.2006 загальних зборів учасників ТОВ

"Юридична компанія "ІнЕко" на них було прийнято рішення про

продаж належного відподіачу-1 нежилого будинку (літ. А), загальною площею

1715,40 кв. м., розташованого за адресою: місто Київ, вул. Полупанова, 3а,  ПП "Стандарттехно" за ціною 3911500

грн. та делегування директору ТОВ "Юридична компанія "ІнЕко"

повноваження продажу будинку, у тому числі й права підписувати договір

купівлі-продажу.

У

протоколі зазначено, що на загальних зборах учасників були присутні всі учасники

товариства, яким у сукупності належить 100% статутного капталу,  у тому числі ОСОБА_1. 

ТОВ

"Юридична компанія "ІнЕко" зареєстроване 22.05.2003. Станом на

28.08.2006  воно здійснювало свою

діяльність на підставі статуту, нова редакція якого була затверджена рішенням

зборів учасників 17.08.2006 та зареєстрована 21.08.2006. 

Відповідно

до вказаного статуту для забезпечення діяльності товариства створено статутний

капітал у розмірі 4169083,25 грн. (п. 7.1 статуту ТОВ "Юридична компанія

"ІнЕко"), який, згідно з п. 7.2 статуту ТОВ "Юридична компанія

"ІнЕко", розподілений 

наступним чином: ОСОБА_1. належить 70 % статутного капіталу, ОСОБА_2.

-14,5% статутного капталу, ОСОБА_3 -3 % статутного капталу, ОСОБА_4. -12,15 %

статутного капіталу.

Вищим

органом управління ТОВ "Юридична компанія "ІнЕко" є загальні

збори учасників товариства (п. 12.1 статуту ТОВ "Юридична компанія

"ІнЕко").

Відповідно

до п. 12.1.2. статуту ТОВ "Юридична компанія "ІнЕко" учасники

мають кількість голосів, пропорційно розміру їх часток у Статутному капіталі.

До

компетенції зальних зборів учасників ТОВ "Юридична компанія

"ІнЕко" віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму,

що перевищує 100000,00 євро (пп. "к", п. 12.1.3 статуту ТОВ

"Юридична компанія "ІнЕко").

Пунктом

12.1.5 статуту передбачено, що загальні збори учасників вважаються

повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що

володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Дане

положення статуту кореспондується з вимогами ч. 1 ст. 60 Закону України

"Про господарські товариства", якою також передбачено, що збори

учасників вважаються повноваженими, якщо на них присутні учасники (представники

учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

За

таких обставин, оскільки позивачу належить 70 % статутного капіталу, загальні

збори учасників можуть бути легітимними виключно за умови присутності на них

ОСОБА_1.

Відповідно

до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі

яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини. які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

Ці

дані встановлюються такими засобами:

письмовими

і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями

представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Як

зазначено вище, ОСОБА_1. заперечує факт присутності на зборах 28.08.2006 та

достовірність відображення його наявності на них у протоколі № 28/08, у той

час, як ОСОБА_3. та ОСОБА_4 визнають факт присутності на зборах всіх учасників

товариства, у тому  числі й позивача.

Виходячи

з того, що у даному випадку пояснення позивача та третіх осіб є суб'єктивними

доказами, оскільки останні зацікавлені у вирішенні спору, ті чи інші пояснення

можуть бути покладені в основу судового рішення як достовірні тільки у випадку

підтвердження їх об'єктивними доказами (письмовими, речовими доказами, тощо).

Об'єктивними

доказами факту скликання зборів та повідомлення 

учасників товариства про їх проведення є документи, наявність яких

передбачена статутом відповідача-1.

Зокрема,

порядок проведення  зборів учасників

регламентовано п. 12.1.10 статутом відповідача-1, відповідно до якого про

проведення загальних зборів учасників товариства учасники повідомляються з

зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення

повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів

учасників.

Отже,

в розумінні ст. 34 ГПК України, допустимим доказом є наявність  відповідного письмового повідомлення,

надісланого у визначений термін, та докази такого надсилання.

У той

же час, третіми особами вказані документи суду не надані.

Відповідно

до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.  

За

таких обставин, враховуючи, що позивач заперечує факт присутності на зборах

28.08.2006, і відсутність самих зборів визнає відповідач-1, виходячи з того, що

жодних документальних доказів скликання зборів суду не подано, суд приймає як

достовірні пояснення позивача про відсутність його на загальних зборах учасників

28.08.2006 (протокол № 28/08), у зв'язку з чим вважає, що інформація, зазначена

у протоколі             № 28/08, про

присутність ОСОБА_1. не відповідає дійсності.

Відповідно

до ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів учасників

товариства про відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і

більше відсотків майна товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4

голосів.

Оскільки

статутний капітал відповідача-1 становить 4169083,25 грн., а ціна, за якою

продано майно, становить 3911500,00 грн., вартість відчуженого майна складає

93,82 % статутного капіталу відповідача-1.

Таким

чином, рішення загальних зборів учасників від 28.08.2006 (протокол             № 28/08) суперечать вимогам ч. 2

ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 2 ст. 98

Цивільного кодексу України, що є підставою для задоволення вимоги про визнання

їх недійсними.

Також

підлягає задоволенню вимога про визнання недійсним Договору.

Зокрема,

відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та

обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих

документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється

установчими документами та законом.

Виходячи

з недійсності вищевказаного рішення від 28.08.2006, на момент укладення

Договору директор відповідача-1 не мав відповідних повноважень на укладення

договорів на відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і

більше відсотків майна товариства.

Оскільки,

як зазначено вище, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і

здійснює їх через свої органи, тобто дії органу, вчиненні в межах повноважень,

є волевиявленням юридичної особи, вчинення правочину з перевищенням повноважень

не свідчить про волевиявлення юридичної особи, яку представляють, у зв'язку з

чим даний правочин не є підставою для набуття, зміни чи припинення цивільних

прав та обов'язків для юридичної особи за правочином.

За

таких обставин, враховуючи, що Договір за свою правовою природою є договором

купівлі-продажу, який укладений поза волею відповідача-1 і не створює для нього

цивільних прав та обов'язків, представник, в силу ст. 658 ЦК України, мав би

право продажу майна, яке є предметом Договору, у випадку належності йому цього

майна на праві власності.  

У той

же час, майно належить на праві власності відпоідачув-1 і жодних майнових прав

у представника на нього не виникало.

Таким

чином, зміст Договору суперечить вимогам ст. 658 ЦК України.

Статтею

215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами

першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

В

силу ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею

236 ЦК України передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом

недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Право

позивача на оспорення Договору у судовому порядку ґрунтується на порушенні його

корпоративних прав, яке полягає у тому, що укладання Договору порушує

корпоративні права позивача на участь в управлінні ТОВ "Юридична компанія

"ІнЕко" шляхом участі позивача у загальних зборах учасників, зокрема

у прийнятті рішення щодо відчуження майна відповідача-1, вартість якого

становить більше 50 відсотків  майна

відповідача-1.

Відповідно

до п. 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським

судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між

господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому

числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами)

господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та

припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Згідно

ст. 167 Господарського кодексу України корпоративне право - це право особи,

частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації,

що  включають правомочності на участь

цієї особи, зокрема, в управлінні господарською організацією, тобто

товариством.

Власник

здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через

уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих

документів (ч. 2 ст. 65 Господарського кодексу України). Згідно зі ст. 88

Господарського кодексу України участь в управлінні справами товариства є правом

його учасника.

Відповідно

ст. 89 Цивільного кодексу України, ст. 97 Цивільного кодексу України  управління діяльністю господарського

товариства здійснюють його органи, у тому числі вищий орган товариства

-загальні збори його учасників.

Отже,

спірні правовідносини виникли в межах корпоративних відносин,  пов'язаних з корпоративними правами позивача

на участь в управлінні відповідачем-1, зокрема у прийнятті рішення щодо

відчуження майна відповідача-1, вартість якого становить більше 50 відсотків

майна останнього.

Враховуючи

викладене, вимоги позивача є обґрунтованими і позов підлягає задоволенню.

Відповідно

до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито з вимоги

про визнання недійсним Договору та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Державне мито з вимоги про визнання недійсним рішень загальних зборів

покладається на відповідача-1.

На

підставі викладеного, керуючись ст. 33, 34, 

49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити  повністю.

Визнати

недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою

відповідальністю "Юридична компанія "ІнЕко" від 28.08.2006

(протокол № 28/08).

Визнати

недійсним з моменту вчинення договір купівлі-продажу нерухомого майна від

14.09.2006, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю

"Юридична компанія "ІнЕко" 

та приватним підприємством "Стандарттехно", посвідчений

приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та

зареєстрований в реєстрі за № 4040.

Стягнути

з товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія

"ІнЕко" (03055, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, код 32531606,

рахунок 26000040044100 у філії ЗАТ "Донгорбанк" м. Київ, МФО 380065)

на користь фізичної особиОСОБА_1(АДРЕСА_1, на будь-який його рахунок, виявлений

державним виконавцем на час виконання рішення суду) 127,7 грн. витрат по оплаті

державного мита та 69 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Стягнути

з приватного підприємства "Стандарттехно" (03151, м. Київ, вул.

Молодогвардійська, 11, код 34242141, рахунок 26004040058200 в АКБ «УкрСиббанк»,

МФО 351005) на користь фізичної особи Куліш Олександра Валерійовича (АДРЕСА_1,

на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем на час виконання

рішення суду) 42,5 грн. витрат по оплаті державного мита та 69 грн. витрат за

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                                   

С.А. Ковтун

Рішення підписано 16

липня 2008 року