Ухвала

від 21.05.2012 по справі 2н-5/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2012 р.Справа № 2н-5/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011р. по справі № 2010/2а-198/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Заявник, Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 року по справі № 2010/2а-198/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області зазначає, що рішення Конституційного суду України від 26 грудня 2011 № 20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012 відповідно до ст. 245 КАС України є підставою для перегляду рішення Харківського апеляційного адміністративного суду за нововиявленими обставинами.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 року слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, за відомо неправдивих показань свідка, за відомого неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Законом України від 14 червня 2011 року №3491-VІ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Прикінцеві положення доповнені пунктом 4, виходячи із змісту якого, у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N4, ст.94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Зазначені норми набрали чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19 червня 2011 року, оскільки опублікуванні в газеті "Голос України" за 18 червня 2011 року №110 (5110).

На виконання пункту 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-VI від 14 червня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 6 липня 2011 року №745, яка відповідно до пункту 5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" №503/97 від 10 червня 1997 року набрала чинності з 23 липня 2011 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011 "У справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 розділу VII "Прикінцеві положення "Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), п. 4 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23.12.2010 р. № 2857-VI з наступними змінами.

На виконання вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2011 року № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012 визначено, що положення статті 1, частин першої, третьої статті 95 Конституції України у системному зв'язку з положеннями статті 3, частини першої статті 17, частини третьої статті 22, статей 46, 48 Основного Закону України треба розуміти так, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості; положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України; положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Колегія суддів зазначає, що стаття 245 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

До нововиявлених обставин частина 2 статті 245 КАС України відносить: 1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд; 2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад; 3) зловживання суддів; 4) скасування преюдиційного судового рішення; 5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.

За частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Прийняття нових законів, визнання положень цих законів конституційними, прийняття постанов Кабінетом Міністрів України та роз'яснення Конституційним Судом України порядку застосування цих постанов нарівні з законами є обставинами, які впливають на порядок виконання судового рішення, але ці обставини не є новоявленими в розумінні частини 2 статті 245 КАС України.

Зі змісту заяви вбачається, що мова йде не про нововиявлені обставини, які не були відомі суду першої або апеляційної інстанції, а про застосування норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2009 року по справі № 2а-7187/08/2070 слід відмовити у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки обставини наведені заявником не є нововиявленими в розумінні ст.245 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 196, 245, 252, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні заяви Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011р. по справі № 2010/2а-198/11 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Григоров А.М. Судді Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.