Рішення

від 10.07.2012 по справі 2-5783/11

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-5783/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого: Івашковича І.І.

при секретарі: Гайданка Г.В.

з участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі філії Закарпатське регіональне управління про визнання дій щодо стягнення суми неправомірними.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що з 03 липня 2008 року по травень 2009 роки вона отримувала щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини, а з вересня 2008 року по травень 2011 року -допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вказані види допомоги сплачувалися їй, у тому числі, шляхом перерахування грошових коштів на видану Мукачівським відділенням Закарпатського регіонального управління ПАТ КБ "ПриватБанк" банківську карта НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій з рахунком.

Таким чином, вказана Картка була видана Позивачці після укладення між нею та Відповідачем договору банківського рахунка, примірник якого у неї відсутній.

Факти нарахування допомоги та їх сплата на Картку в конкретному розмірі стверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Мукачівського міської ради від 08.06.11 №1397101-7 і доданими до нього довідками від 06.06.11 №887 та №888.

Після сплати Управлінням на її користь грошових коштів на Картку, Відповідач самовільно і без відома списував ці кошти з Картки.

Вона звернулася до відділення Відповідача з заявою від 10.05.2011 року, у якій просила повідомити про рух коштів по даній Картці, а також надати належним чином посвідчені копії договору на відкриття карткового рахунку та тарифів банку на обслуговування цього ж рахунку.

Листом від 16.05.11 №30.1.0.0/2-110512/2645 Відповідач відмовив у задоволенні її прохань через невідповідність даної заяви-запиту вимогам законодавства.

З огляду на це 01 серпня 2011 року вона повторно подала до Відповідача заяву від 29.07.2011 про надання витребуваних інформації та документів.

З метою отримання відповіді на свою заяву 15 серпня 2011 року звернулася у відділення Відповідача, де їй повідомити, що для отримання інформації про рух коштів на Картці їй необхідно сплатити 30 грн., які і були сплачені згідно з квитанцією від 15.08.2011 року №5.

Після сплати коштів працівники Відповідача надали виписку по Картці, яку відмовилися підписати чи скріпити печаткою Відповідача.

З вказаної виписки вбачається, що Відповідач у період з 20 серпня 2008 року по 26 червня 2009 року списував з Картки певні грошові кошти у погашення боргу за кредитним договором "REF(SAMDN50000019331866)". Загальний розмір списаних коштів за вказаний період становить 2 523,00 грн.

За приписами ч.1 ст.1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Жодного розпорядження на списання коштів у погашення заборгованості за кредитним договором "REF(SAMDN50000019331866)" з відкритого банківського рахунку вона не давала.

Більше того, списані Відповідачем кошти були виплачені Управлінням на підставі приписів Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Частиною 6 ст.11 Закону передбачено, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, мають право перевіряти матеріальний стан сімей з дітьми.

Згідно з ч.ч.15,16 п.15 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.01 №1751, контроль за цільовим використанням допомоги і створенням належних умов для повноцінного утримання та виховання дітей здійснюється головними державними соціальними інспекторами і державними соціальними інспекторами органів праці та соціального захисту населення разом з управліннями (відділами) у справах сім'ї та молоді, службами у справах дітей і органами опіки та піклування шляхом проведення моніторингу виплат і використання допомоги, вибіркового обстеження окремих сімей. У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Зза приписами п.7,8 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється стягнення з боржника за його зобов'язаннямикоштів, отриманих як одноразова допомога у зв'язку з народженням дитини та допомога по догляду за дитиною.

Отже, зі змісту наведених норм законодавства слідує, що сплачені Управлінням на користь Позивачки кошти підлягають обов'язковому цільовому використанню лише на утримання та виховання дитини, а тому стягнення цих коштів на інші цілі є неприпустимим і незаконним.

Дії Відповідача по списанню таких коштів суперечать приписам законодавства, а відтак підлягають визнанню протиправними.

Згідно ст.1073 ЦК України у разі безпідставного списання грошових коштів банком з рахунка клієнта, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на такий рахунок.

Після звернення до Відповідача зі згаданою вище заявою від 10.05.2011 року, Відповідачеві було відомо про безпідставність списання згаданих коштів.

Таким чином, Відповідач зобов'язаний був повернути на її Картку безпідставно списані кошти в розмірі 2523 грн.

Однак, Відповідач всупереч приписам законодавства цього не зробив.

Крім того, 20 червня 2011 року нею через касу Відповідача здійснені два платежі по сплаті держмита в розмірі 165 грн. та 8,50 грн., що підтверджено квитанціями Відповідача від 20.06.2011 року №11206.324.24 та №11206.324.25. Проте ці платежі не були зараховані на рахунок отримувача коштів, оскільки в останнього змінилися банківські реквізити.

У зв'язку з цим працівники Відповідача в телефонному режимі повідомили, що їй необхідно з'явитися до відділення Відповідача для повернення зазначених вище коштів в загальній сумі 173,50 грн., після чого вона подала до відділення Відповідача відповідну заяву про повернення сплачених коштів на іншу видану їй банківську картку Відповідача НОМЕР_2.

Однак такі кошти так і не були повернути Відповідачем на зазначену картку.

Про причину відсутності цих коштів на її картці просила Відповідача повідомити згаданою вище заявою від 29.07.2011 року, яка ним залишена без відповіді.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У зв'язку зі зміною банківських реквізитів отримувача сплачених нею коштів, підстава, на якій ці кошт були отримані Відповідачем -відпала.

Таким чином, Відповідач безпідставно утримує належні їй кошти у розмірі 173,50 грн., які також підлягають поверненню.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Сплачені нею 30 грн. за надання їй виписки по Картці є збитками, які вона мусила зробити для відновлення свого порушеного права, і вони підлягають відшкодуванню Відповідачем.

Крім того, нею були понесені витрати на отримання правої допомоги в розмірі 1000 грн.

Посилаючись на вказані обставини просить визнати протиправними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" щодо списання з картки НОМЕР_1 перерахованих на її користь коштів в загальній сумі 2523 грн. у погашення заборгованості за кредитним договором "REF(SAMDN50000019331866)".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на її користь 2523 грн. у відшкодування шкоди, заподіяної протиправним списанням з банківської картки коштів, 30 грн. заподіяних таким списанням збитків, 173,50 грн. у якості безпідставно утримуваних коштів, 1000 грн.витрат на отрмання правової допомоги та 179,50 грн. судових витрат.

У судовому засіданні позов підтримано.

Представник відповідача вважає позов безпідставним.

У поданих письмових запереченнях зазначив, що ОСОБА_3 дійсно обслуговується у Мукачівському відділенні ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" .

ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" здійснювало списання коштів з рахунку позивача в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDN50000019331866 від 22.01.2008 року.

Між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»22.01.2008 року було укладено кредитний договір (референс) № SAMDN50000019331866, згідно якого клієнтці було надано строковий кредит у сумі 2000 грн. з кінцевим терміном повернення 01.2011 року.

Відповідно до умов Договору погашення заборгованості за Договором здійснюється в наступному порядку: щомісячними платежам в розмірі 7% від суми заборгованості. Погашення заборгованості по Кредитному ліміту може проводитися як шляхом внесення коштів на карту клієнтом так і списанням Банком коштів з Дебетної карти.

Крім цього між Позичальником й ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»укладений Договір про надання банківських послуг.

Договір складається з: заяви, пам'ятки клієнта, умов і правил надання банківських послуг, тарифів. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умов), розташованих за адресою privatbank.ua у мережі Інтернет, Банк пропонує Клієнтові платіжні картки, а також інші банківські послуги, які зазначені у Заяві. Належним чином заповнена Заява підписується Клієнтом і, таким чином Клієнт виражає свою згоду, що Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг.

Згідно ст.634 ЦК України, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Підписанням Заяви Клієнт виражає свою згоду, що Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг. Відповідно до п. 5.3. Умов банк має право робити зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.

Відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом згідно умов кредитного договору.

Згідно п.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, позичальники зобов'язаниі виконувати умови договорів та здійснювати погашення кредитів згідно умов кредитних договорів укладених з Позичальником, та не допускати виникнення заборгованості за кредитами. Згідно умов кредитного договору позичальник доручає Банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків.

Своїм підписом на Договорі позивачка підтвердила той факт, що вона ознайомилася та погодилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.. А також те, що Заява позичальника (далі - Заява) разом із запропонованими ПРИВАТБАНКОМ Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає кредитний договір. Зобов'язалася про всі зміни повідомляти Банк не пізніше 15 днів від моменту їх виникнення.

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

До цього часу Позивачка зобов'язання за Договором належним чином не виконує та допускає прострочку виконання платежів.

Станом на 25.02.2011 року має заборгованість 7450,00 грн. крім цього штраф за просрочку виконання зобов'язань .

Клієнт, згідно п.п.6.5 Умов зобов'язаний погашати кредит у порядку та строки відповідно до кредитного договору. Сплачувати відсотки за користування кредитним лімітом, за овердрафт кредитного ліміту, комісію згідно умов кредитного договору.,

Відповідно до п.4.3,4.6 Умов Клієнт доручає Банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у Кредит, у межах сум, які підлягають сплаті Банку за Заявою та цими Умовами, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Це є обов'язком Банку.

Також, відповідно до п.6.14 Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено право Банку здійснювати стягнення на будь- яке майно, що належить Клієнту, в розмірі достатньому для погашення заборгованості в позасудовому порядку.

Дані Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи Банку єдині як для тримачів кредитних карт так і для тримачів соціальних карт. При укладанні Договору про надання банківських послуг щодо випуску та обслуговування соціальної карти Позивач ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, крім цього зобов'язалася регулярно ознайомлюватися із їх змінами на офіційному сайті ПриватБанку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

З огляду на приведене вище, Банком не було порушено чинне законодавства і відсутня вина у спричиненні шкоди. Позивачка надала згоду на списання коштів з карткового рахунку для погашення заборгованості за користування кредитом, про що свідчить її підпис на договорі.

Як зазначено вище, Банком не було здійснено протиправних дій, а тим більше повністю відсутня вина в спричиненні позивачці будь-якої майнової шкоди.

Посилання позивача на, те що ПриватБанк ніяк не реагував на звернення клієнта, він же сам спростовує надаючи Суду копії відповідей Банку.

Крім цього, Приватбанк заперечує проти стягнення з ПАТ КБ „ПриватБанк" витрат на правову допомогу.

У задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судовго розгляду, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

Із матеріалів спарви слідує, що у 2008 році ОСОБА_3 у Мукачівському відділенні №11 Закарпатського РУ ПАТ КБ «ПриватБанк»було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1.

З липня 2008 року по травень 2009 роки ОСОБА_3 отримувала щомісячну одноразову допомогу при народженні дитини, а з вересня 2008 року по травень 2011 року -допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Вказані види допомоги сплачувалися їй, у тому числі, шляхом перерахування грошових коштів на видану Мукачівським відділенням Закарпатського регіонального управління ПАТ КБ "ПриватБанк" банківську карта НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій з рахунком.

Факти нарахування допомоги та їх сплата на Картку в конкретному розмірі стверджується листом Управління праці та соціального захисту населення Виконкому Мукачівського міської ради від 08.06.11 №1397101-7 і доданими до нього довідками від 06.06.11 №887 та №888.

Після сплати Управлінням на користь позивачки грошових коштів на Картку, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" здійснювало списання коштів з рахунку останньої в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDN50000019331866 від 22.01.2008 року.

Згідно доданих документів всього списано 2532 грн.отриманої на картку допомоги по догляду за дитиною.

Судом встановлено, що згоди на списання цієї суми позивачка не давала.

Умовами договору між ПАТ КБ «ПриватБанк»та позичальником про надання банківських послуг, доданого до справи, здійснення таких утримань не передбачалася.

Посилання відповідача на те, що кошти списувались у зв»язку із заборгованістю за кредитним договором не спростовують позовних вимог, вказані кошти були сплачені Управлінням праці та соціального захисту населення на утримання та виховання дитини та підлягали обов»язковому цільовому використанню на вказані цілі, і без розпорядження позивачки, як передбачено ст.1071 ч.1 ЦК України, не могли бути списані.

Із долучених до матеріалів справи доказів, заяви представника ПАТ КБ «ПриватБанк»від 08.02.2012 року вбачається, що позивачці повернуто на кредитну карту грошові кошти в сумі 165 грн. та 8,50 грн.

У зв»язку з наведеним підлягають до задоволення позовні вимоги щодо стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь ОСОБА_3 2349,50 грн. списаних з банківської картки коштів.

Також, на користь позивачки слід стягнути 300 грн. витрат по оплаті праововї допомоги що є спів розмірним до позовних вимог та відповідає положенням ст.84 ЦПК України, у решті ж вказані вимоги є необґрунтованими.

Позовні вимоги щодо стягнення 30 грн. збитків заподіяних списанням грошових коштів, які полягали у необхідності робити виписки по картці суд вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.10,11,84,214,215 ЦПК України, ст.1071 ЦК України, суд,-

РІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі філії Закарпатське регіональне управління на користь ОСОБА_3 2349,50 грн. списаних з банківської картки коштів, 171 грн. судових витрат, 300 грн. витрат по оплаті правової допомоги.

У решті позову -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Івашкович І.І.