Рішення

від 01.06.2012 по справі 2-5167/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-5167/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 червня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Фурсай М.О., Коршак Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архетон Україна», ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач), через свого представника, 24 листопада 2010 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архетон Україна»(далі -Відповідач № 1), ОСОБА_2 (далі -Відповідач № 2), про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 04 червня 2009 року на перехресті вулиць Ставропольська -Тешебаєва в м. Києві, з вини Відповідача № 2, яка керувала автомобілем марки «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, власником якого є Відповідач № 1, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його автомобіль зазнав пошкоджень. Вказує, що згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2009 року Відповідача № 2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Зауважує, що діями Відповідача № 2 йому заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 30 710 грн., із яких вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 26 710 грн., а також ним сплачено кошти у розмірі 4 000 грн. за умовами договору про надання правової допомоги по даній цивільній справі. Крім того, Позивач зауважує, що діями Відповідача № 2 йому заподіяно моральну шкоду, розмір якої він оцінив у 1 200 грн., мотивуючи тим, що внаслідок пошкодження його автомобіля, він зазнав значних хвилювань та змушений був відмінити ряд запланованих зустрічей. Також зауважує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його автомобіль втратив товарний вигляд і, що він змушений прикладати зусилля для відновлювального ремонту автомобіля, який постійно використовує у своїй роботі та побуті, та змушений користуватися послугами громадського транспорту, таксі тощо. Крім того, вказує, що моральні страждання посилилися і тим фактом, що Відповідач № 2 відмовилася відшкодувати заподіяну шкоду добровільно, що змусило його звернутися до адвоката, з метою захисту своїх інтересів у суді. Просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути з Відповідача № 1 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 30 710 грн. та з Відповідача № 2 - моральну шкоду у розмірі 1200 грн., а також присудити на його користь судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

В ході судового розгляду справи Позивач, через свого представника, уточнив позовні вимоги, зокрема, просив суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача № 1 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 21 827 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., із Відповідача № 2 -моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

У судовому засіданні Позивач та його представник, з урахуванням уточнень, позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задоволити.

Представники Відповідача № 1 у судове засідання з'явилися лише два рази. Подали заперечення на позов, з якого вбачається, що Відповідач № 1 позов не визнає, вважає, що позов в частині пред'явлення вимог до Відповідача № 1 є безпідставним, оскільки на його думку, належним відповідачем у справі має бути Відповідач № 2, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода. Крім того, вважають, що оскільки Позивач не є власником автомобіля, який зазнав пошкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, позов задоволенню не підлягає.

Після повернення справи із експертної установи, представник Відповідача № 1 у судове засідання з'явився, але до участі у справі не був допущений судом, оскільки закінчився строк довіреності, виданої на його ім'я.

Відповідач № 2 у судове засідання жодного разу не з'являлася. Про місце, день та час судового розгляду повідомлена в установленому законом порядку через оголошення у газеті. Причина її неявки до суду невідома.

Суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність Відповідача № 2 та повноважного представника Відповідача № 1, оскільки Позивач та його представник не заперечували щодо розгляду справи у відсутність останніх.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 04 червня 2009 року, на перехресті вулиць Ставропольська-Тешибаєва в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, та автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням Позивача та Відповідача № 2, відповідно.

Власником автомобіля марки «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, є Відповідач № 1 (а.с. 15).

Позивач керував автомобілем марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2 на підставі довіреності, виданої на його ім'я 20 березня 2008 року ОСОБА_3 (а.с. 12).

Крім того, судом також встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, Відповідач № 2 перебувала у трудових відносинах із Відповідачем № 1.

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2009 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 11).

За змістом частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Крім того, за змістом статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням транспортного засобу. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

За змістом частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до Висновку № 7023/11-16 судової авторознавчої експертизи, складеного 13 вересня 2011 року, розмір матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 -володільцю автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 04 червня 2009 року на перехресті вулиць Ставропольська-Тешибаєва в м. Києві, складає 14 557 грн. 84 коп. (а.с. 78-86).

З огляду на викладене, у відповідності до вимог частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, із Відповідача № 1 на користь Позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 14 557 грн. 84 коп.

Суд критично оцінює позицію Відповідача № 1 в частині щодо того, що оскільки Позивач не є власником автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, він не має права на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки за змістом статті 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 386 Цивільного кодексу України глави 29 цього Кодексу, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З огляду на викладене, незважаючи на те, що Позивач є володільцем автомобіля, а не його власником, позов в частині щодо стягнення із Відповідача № 1 матеріальної шкоди на користь Позивача є правомірним та таким, що ґрунтується на вимогах Закону.

Крім того, Позивач просить стягнути із Відповідача № 1 моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з таких підстав.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.

За змістом частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що через порушення Відповідачем № 2 Правил дорожнього руху, 04 червня 2009 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, володільцем якого є Позивач, отримав пошкодження.

За таких обставин, виходячи із положень статті 1167 Цивільного кодексу України, позов в частині щодо стягнення із Відповідача № 1 моральної шкоди у розмірі 1 000 грн. є безпідставним, оскільки Відповідач № 1 в цій частині позовних вимог є неналежним відповідачем, тому у задоволенні вказаної позовної вимоги суд відмовляє.

Крім того, Позивач також просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача № 2 на його користь моральну шкоду у розмірі 1 000 грн.

Позов в цій частині підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідач № 2, порушивши Правила дорожнього руху України, скоїла дорожньо-транспортну пригоду, наслідком якої стало пошкодження автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, володільцем якого є Позивач. Вказана обставина підтверджена постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 липня 2009 року.

З огляду на викладене, суд визнає встановленим той факт, що вчинення Відповідачем № 2 дорожньо-транспортної пригоди, призвело до пошкодження автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, володільцем якого є Позивач та до порушення звичного для нього способу життя. Тому суд, зважаючи на характер та обсяги душевних страждань Позивача, характер майнових та немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає, що визначений Позивачем розмір моральної шкоди у 1 000 грн., є таким, що відповідає зазначеним принципам розумності та справедливості, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у відповідності до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд має вирішити питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивач просить суд стягнути із Відповідача № 1 на його користь 4 000 грн. за надання правової допомоги. Вказана вимога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, при наявності Договору про надання правової допомоги у цивільній справі, укладеного між Позивачем та адвокатом ОСОБА_4 від 10 липня 2010 року, остання представляла інтереси Позивача на підставі довіреності, виданої на її ім'я 28 січня 2011 року. Із заявою про допуск її до участі у розгляді справи, як особу, яка надає правову допомогу Позивачеві, представник Позивача до суду не зверталася взагалі.

За таких обставин, будь-які підстави вирішувати питання щодо присудження на користь Позивача судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, у суду відсутні.

Крім того, у відповідності до вимог статей 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача № 1 на користь Позивача підлягають присудженню судові витрати, пов'язані із розглядом справи, зокрема, судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., витрати, понесені Позивачем при проведенні судової автотоварознавчої експертизи у розмірі 2 115 грн., вартість відправленої телеграми на адресу Відповідача № 1 у розмірі 45 грн. 86 коп.; із Відповідача № 2 на користь Позивача підлягають присудженню судові витрати, пов'язані із розглядом справи, зокрема, вартість відправленої телеграми на адресу Відповідача № 2 у розмірі 46 грн. 94 коп., вартість публікації оголошення в газеті про виклик Відповідача № 2 у судове засідання у розмірі 630 грн.; крім того, із Відповідача № 2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

А всього із Відповідача № 1 на користь Позивача підлягає стягненню 17 053 грн. 30 коп.; із Відповідача № 2 на користь Позивача підлягає стягненню 1 676 грн. 94 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 23, 386, 396, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 56, 60, 79, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архетон Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою -з а д о в о л ь н и т и частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Архетон Україна»(ідентифікаційний код 32772409) на користь ОСОБА_1 17 053 ( сімнадцять тисяч п'ятдесят три) гривні 30 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 676 (одна тисяча шістсот сімдесят шість) гривень 94 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог -в і д м о в и т и.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп..

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.