Постанова

від 24.10.2008 по справі 9/216-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2008 року                                                      

Справа №9/216-08

Судова колегія у складі:

головуючого судді-доповідача

Бабакової Л.М.,

судді Істоміної О.А., судді

Білоусової Я.О.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача -Пейков В.П.

-дов. № 2611/312 від 21.10.2008р.

відповідача -ОСОБА_1

третіх осіб 

-не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного

господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ОСОБА_1, (вх. №

2345С/2-4) на рішення господарського суду Сумської області від

15.09.2008р. по справі № 9/216-08

за позовом ВАТ

"Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш",

м. Суми

до ОСОБА_1, м.

Суми

треті особи, які не заявляють самостійних

вимог на предмет спору -                                                     

1) ОСОБА_2, м. Суми;

2) ОСОБА_3, м. Кіровоград  

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

встановила:

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.09.2008р.

(суддя Лущик М.С.) позов було задоволено. Визнано договір купівлі-продажу

частки в статутному фонді ТОВ “Автостоянка” від 02.08.2001р. № 151, укладений

між Відкритим акціонерним товариством “Сумський завод насосного та

енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” та ОСОБА_1 недійсним. Стягнуто з

ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумський завод насосного

та енергетичного машинобудування “Насосенергомаш” 85 грн. витрат по державному

миту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, ОСОБА_1, з рішенням суду першої інстанції не

погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської

області від 15.09.2008 р. скасувати, посилаючись на порушення норм

матеріального та процесуального права.

Позивач, ВАТ "Сумський завод насосного та енергетичного

машинобудування "Насосенергомаш", відзиву на апеляційну скаргу не

надав, у судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без

змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення. Вважає, що доводи

відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими

задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у

чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені

обставини, що мають значення для даної справи.

Треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відзивів на апеляційну скаргу не

надали, у судове засідання не з'явились та про причини неявки Харківський

апеляційний господарський суд не повідомили.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих

сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх

юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування

господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши

доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача,

судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2001р. між Відкритим

акціонерним товариством „Сумський завод насосного та енергетичного

машинобудування „Насосенергомаш" та ОСОБА_1 був укладений договір

купівлі-продажу частки в статутному фонді ТОВ „Автостоянка" від

02.08.2001р. № 151. Від імені ВАТ "Сумський завод „Насосенергомаш"

договір купівлі-продажу підписаний президентом позивача Сотником Миколою

Івановичем.

Відповідно до п. 1.1. даного договору позивач зобов'язувався

продати у власність відповідача свою частку у статутному фонді ТОВ

„Автостоянка", а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити цю частку.

На виконання умов договору купівлі-продажу відповідачем було сплачено позивачу

ціну договору в сумі 62581,52 грн., про що є відповідна відмітка на тексті

договору, а позивач передав відповідачу корпоративні права.

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів Відкритого

акціонерного товариства „Сумський завод насосного та енергетичного

машинобудування „Насосенергомаш" від 06.03.2001р., прийнято рішення не

ліквідовувати ДП „Автостоянка", а перетворити його в товариство з

обмеженою відповідальністю „Автостоянка", створити статутний фонд ТОВ

„Автостоянка" частково за рахунок внесення до статутного фонду ТОВ майна позивача,

що орендувалося ДП „Автостоянка" за залишковою вартістю, після

перетворення продати долю позивача в ТОВ „Автостоянка" на тендерній

основі.

Відповідно до ст. 24 Закону України „Про господарські товариства ”

в редакції від 17.05.2001 року акціонерним визнається товариство, яке має

статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної

вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.

Згідно ст. 41 Закону України „Про господарські товариства ” вищим

органом акціонерного товариства є загальні збори товариства.

Як передбачено у п. а) ч. 5 ст. 41 вказаного Закону, до

компетенції загальних зборів відноситься, зокрема, визначення основних напрямів

діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх

виконання;

Згідно ж п. е) ч. 5 ст. 41 Закону України „Про господарські

товариства” створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій

та представництв, затвердження їх статутів та положень відноситься до виключної

компетенції загальних зборів акціонерів.

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про господарські товариства”

виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його

поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді

акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень.

Правління діє від імені акціонерного товариства в межах,

передбачених цим Законом і статутом акціонерного товариства.

Відповідно до п. 11.3.2 статуту ВАТ „Сумський завод

„Насосенергомаш" правління підпорядковане та підзвітне загальним зборам та

Спостережній раді. Рішення Загальних зборів та Спостережної ради є

обов'язковими для виконання правлінням.

Відповідно до протоколу засідання правління ВАТ „Сумський завод

насосного та енергетичного машинобудування „Насосенергомаш" від

22.06.2001р. № 29, правління позивача вирішило продати частку статутного фонду

ТОВ „Автостоянка", що належить ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш",

акціонеру ОСОБА_1шляхом укладення договору купівлі - продажу.

Таким чином, в порушення ст.ст. 41, 47 Закону України „Про

господарські товариства", правління позивача прийняло рішення, що не

відповідає протоколу загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного

товариства „Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування

„Насосенергомаш" від 06.03.2001р., оскільки продаж частки статутного фонду

ТОВ „Автостоянка" було проведено не на тендерній основі.

Правління ВАТ "Сумський завод „Насосенергомаш" своїм

рішенням та укладанням договору купівлі-продажу корпоративних прав без

проведення тендеру не тільки не виконало рішення зборів ВАТ „Сумський завод

„Насосенергомаш", а своїми діями призвело до неотримання підприємством та

його акціонерами прибутку. Недоотриманням ВАТ "Сумський завод

„Насосенергомаш" прибутку в зв'язку зі зміною способу продажу

корпоративних прав та неможливість його розподілу між акціонерами було порушено

права акціонерів, передбачені ст.10 частиною "б" Закону України

"Про господарські товариства" та статутом ВАТ "Сумський завод

„Насосенергомаш".

Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав

і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав,

наданих їм за законом або статутом (положенням).

За таких обставин, оскільки спірний договір було укладено на

підставі рішення правління позивача, прийнятого всупереч рішенню загальних

зборів товариства, президент позивача Сотник М.І., діючи від імені позивача, не

мав належних повноважень на підписання цього договору зі сторони позивача.

Відповідно до ст. 48 Цивільного кодексу УРСР 1963р. недійсною є та

угода, що не відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 63 Цивільного кодексу УРСР 1963р. угода, укладена від

імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з

перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки

для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою.

Таким чином, спірний договір, підписаний від імені позивача

Сотником М.І., суперечить законодавству, а тому є недійсним на підставі ст. 48

ЦК УРСР.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.03.2008р. по

справі №16/178-08 за позовом акціонера ВАТ „Сумський завод

„Насосенергомаш" ОСОБА_4 до ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш",

третя особа - ОСОБА_1визнано недійсним з моменту прийняття рішення правління

ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш" у частині продажу частки в статутному

фонді ТОВ „Автостоянка" акціонеру ОСОБА_1 шляхом укладення договору

купівлі-продажу, а також зобов'язано ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш"

вчинити усі необхідні дії по поверненню частки у статутному фонді ТОВ

„Автостоянка" у власність ВАТ „Сумський завод „Насосенергомаш".

Дане рішення було залишено в силі постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 02.07.2008 року, яка в свою чергу була

оскаржена в Вищому господарському суді України. Як вказує представник позивача,

в судовому засіданні Вищого господарського суду України 16.10.2008р. він був

присутній та на ньому було оголошено резолютивну частину постанови, а саме, що

рішення господарського суду Сумської області від 31.03.2008р. та постанова

Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2008р. залишена без

змін.

Тобто, рішення господарського суду Сумської області від

31.03.2008р. по справі № 16/178-08 вступило в законну силу.

Судом першої інстанції правомірно було визнано оскаржуваний

договір недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР 1963р., оскільки відповідно до п.

4 „Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України від

16.01.2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що

виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до

набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу

застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати

після набрання ним чинності.

Оскільки цивільні правовідносини щодо укладення та виконання

спірного договору   існували   до  

набрання   чинності   Цивільним  

кодексом   України   від 16.01.2003р., до даних правовідносин

застосовуються норми Цивільного кодексу Української РСР 1963р.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що строк

позовної давності до пред'явлення позову закінчився.

Згідно з п. 6 „Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного

кодексу України від 16.01.2003р. правила цього Цивільного кодексу України про

позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких,

встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим

Кодексом.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність

встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності

починається від дня,  коли особа

довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка

його порушила.

Відповідач помилково вважає, що строк позовної давності становить

до 02.08.2004р., надавши заяву про застосування позовної давності, однак,

згідно пп. 6 п. 11.3.1.4 Статуту ВАТ "Сумський завод

"Насосенергомаш" передбачено право голови правління (президента)

приймати рішення щодо укладання угод від імені товариства. В даному випадку,

при винесенні рішення суду першої інстанції від 31.03.2008р. визнана

відсутність права на підпис конкретного договору, так як при укладанні

оскаржуваного договору не було враховано рішення загальних зборів від

06.03.2001р. і продаж був проведений не на тендерній основі, тому позивач набув

право на позов про визнання вказаного договору недійсним лише після прийняття

господарським судом Сумської області рішення у справі №16/178-08 від 31.03.2008

року, що підтверджується фактичним виконанням позивачем спірного договору та

відсутністю його оскарження до 31.03.2008 року.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований

висновок, що початком перебігу строків позовної давності за заявленими вимогами

є 31.03.2008 року.

Також, в своїй апеляційній скарзі відповідач вважає, що спір, який

виник між сторонами по справі №9/216-08 не пов'язаний з корпоративними

відносинами, а є цивільно-правовим спором, який, враховуючи суб'єктивний склад

учасників спору, підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції за правилами

встановленими нормами Цивільного процесуального кодексу України, тому на

підставі п.1. ст. 80 ГПК України провадження у справі мало б бути припинено.

Однак, дане твердження апелянта є помилковим, так як Законом

України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення

підсудності справу з питань приватизації та з корпоративних спорів»до

підвідомчості (підсудності) господарських судів віднесено справи, що виникають

з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його

учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а

також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що

пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності

цього товариства, крім трудових спорів. Зазначеним законом також визначено

поняття корпоративних відносин як відносин, що виникають, змінюються та

припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це

права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської

організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні

господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної

організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а

також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно до ст. 1 та ст. 12 ГПК України, справи, що виникають з

корпоративних відносин, підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо

сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами

підприємницької діяльності.

Так як укладанням оскаржуваного договору купівлі-продажу було

порушено права акціонерів товариства позивача, тому, позивач обґрунтовано

звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав і

охоронюваних законом інтересів згідно зі ст. 1 та ст. 12 ГПК України.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що за таких обставин

оскаржуване позивачем рішення першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні

обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного

матеріального та процесуального права, а тому рішення господарського суду

Сумської області від 15.09.2008р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна

скарга відповідача -без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 102,  п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського

процесуального кодексу України, судова колегія

                                                       постановила:

Апеляційну скаргу відповідача, ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.09.2008р. по

справі № 9/216-08 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 23.10.2008р.

       Головуючий

суддя                                                           

Бабакова Л.М.

                               Судді                                                          

Істоміна О.А.

Білоусова Я.О.