Справа 2-37/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 року Сокирянський районний суд Чернівецької області
в складі:
головуючого-судді: Стасіва І.С.
при секретарі: Кушнір І.В.
за участю представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Бабія М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокиряни цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до приватного підприємства «Пролиск ЛКБ» м.Новодністровськ Чернівецької області про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до приватного підприємства «Пролиск ЛКБ» м.Новодністровськ Чернівецької області про стягнення моральної шкоди. Посилається на те, що 09 вересня 2010 року директором ПП «Пролиск ЛКБ» ОСОБА_4 було надіслано начальнику Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області ОСОБА_5 лист № 437 «Щодо морального обличчя держслужбовця». В даному листі, ОСОБА_4 поширила неправдиву та недостовірну інформацію стосовно неї, а саме: безпідставно звинуватила її в тому, що 03.09.2010 року, під час робочого дня, вона з'явилась в приміщення ПП «Пролиск ЛКБ» у нетверезому стані, ще й здійснила це під час вирішення питання третіх осіб, що не пов'язано з її посадовими обов'язками, чим були порушені, гарантовані Конституцією України та ЦК України, її права на честь, гідність та ділову репутацію. 10.09.2010 року ОСОБА_5 повідомив її по телефону, що відносно неї, від директора ПП «Пролиск ЛКБ» ОСОБА_4 надійшов лист, в якому зазначено, про нібито порушення нею її посадових обов'язків, у зв'язку з чим вимагав від неї пояснень, які й були нею надані, в письмовому вигляді. Так як, поширена відносно неї ОСОБА_4 інформація в листі № 437 від 09.09.2010 року «Щодо морального обличчя держслужбовця» була неправдивою та недостовірною, та з метою захисту власних прав та інтересів, вона звернулась до Сокирянського районного суду Чернівецької області із позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації. Рішенням вказаного суду № 2-2323/10 від 09.11.2010 року її позовні вимоги були задоволені: відомості, що викладені у зазначеному вище листі визнані такими, що принижують її честь, гідність та ділову репутацію, а ОСОБА_4 зобов'язано в семиденний строк відкликати лист, надісланий на ім'я начальника Головного управління Держкомзему України в Чернівецькій області «Щодо морального обличчя держслужбовця». Додатковим рішенням цього ж суду від 17.11.2010 року, відомості поширені відносно неї ОСОБА_4, також визнані неправдивими та такими, що не відповідають дійсності.
Діями директора ПП «Пролиск ЛКБ» ОСОБА_4, які мали вияв у вигляді надсилання листа № 437 «Щодо морального обличчя держслужбовця» начальнику Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області ОСОБА_5 їй спричинено моральну шкоду, яка полягає в наступному: 10.09.2010 року, коли ОСОБА_5 повідомив їй по телефону, про те, що йому надійшов лист від ОСОБА_4 відносно неї, вона почала переносити значні моральні переживання, які значно посилились, коли їй факсом надіслали копію вказаного листа. Дані моральні переживання мали місце із-за безпідставності звинувачень, які містились в даному листі, а також через те, що їй довелось виправдовуватись перед її безпосереднім керівником, та пояснювати йому, що зазначені в листі обставини не мали місця. Через вказані події у неї сильно розболілась голова, було втрачено її нормальний робочий ритм, вона не могла виконувати належну їй роботу, так як весь час думала про безпідставні звинувачення відносно неї. Готуючи лист-пояснення на ім'я ОСОБА_5 вона дуже сильно хвилювалась, тому що не знала, як він сприйме її пояснення. Її моральні переживання підсилювались ще й тим, що копію листа «Щодо морального обличчя держслужбовця» їй було надіслано факсом, який прийняли її підлеглі працівники, які, відповідно, ознайомились із його змістом, і їй, як керівнику відділення, довелось всім пояснювати, що дана інформації неправдива. Пізніше, про вказаний лист дізнались працівники Сокирянської РДА, і як наслідок цього, багато її колег: працівників та керівників інших відділів заходили до неї та запитували в чому справа, що ще більше погіршувало її моральний стан, через необхідність у кожному окремому випадку виправдовуватись, та пояснювати ситуацію. Поширенням неправдивої інформації ОСОБА_4 було принижено її честь, гідність та ділову репутацію, порушені нормальні життєві та службові зв'язки, погіршились стосунки із оточуючими її на роботі людьми. Для того, щоб захистити свої права в суді, їй довелось звертатись за отриманням правової допомоги до фахівця - адвоката, який надавав консультації та підготував позовну заяву про захист честі, гідності та ділової репутації, у зв'язку з чим їй доводилось відпрошуватись з роботи та пояснювати для чого це вона робить, що зайвий раз примушувало її виправдовуватись перед оточуючими працівниками та керівником. Крім цього, для участі в судових засіданнях справи їй довелося три рази відпрошуватись із роботи, внаслідок чого було порушено її нормальний робочий ритм; через це доводилось залишатись на робочому місці після 18.00 години для того, щоб виконати всю необхідну роботу, а так як вона проживає в АДРЕСА_1, то вона добиралась додому вже коли було темно на дворі, і через те, що маршрутний транспорт вже не ходив, доводилось робити це на попутних автомобілях, при цьому очікуючи на машину часто більше години.
Перед судовими засіданнями вона дуже сильно переживала, так як до цього випадку, безпосередньо, із судовим розглядом справ не була знайома. Кожного разу, вночі, перед судовим засіданням, не могла заснути, через переживання у неї боліла голова. Із-за нервового навантаження, що виникло, в зв'язку із даними обставинами, погіршились її відносини в сім'ї, доводилось пояснювати рідним та чоловіку, чому вона так часто запізнюється, повертаючись з роботи, через що між ними виникали сварки, що ще більше погіршувало її моральні страждання.
22.11.2010 року листом № 502 директор ПП «Пролиск ЛКБ» ОСОБА_4 відкликала лист № 437 від 09.09.2010 року «Щодо морального обличчя держслужбовця». Перечитавши його копію, вона не могла повірити своїм очам, оскільки поряд із відкликанням листа № 437, її повторно було звинувачено ОСОБА_4 в тому, що вона нібито перебувала в стані сп'яніння, що виразилось в 9-му абзаці листа № 502 : «Державою за роль гіда по м. Новодністровську ОСОБА_6 була оплачена матеріальна винагорода у вигляді зарплати, але вона як і пан ОСОБА_7, за той же проміжок часу (пам'ять трохи гірша, не така феноменальна як у ОСОБА_7, далась таки взнаки незапланована обідня перерва), зуміла згадати лише про сухий з пожвавленням, з переходом у надривний кашель ОСОБА_3 і, зрозуміло по яких причинах, не змогла почути перегару ОСОБА_3, бо дуже голосно вже кашляла Позивачка і цей судорожний кашель заважав як слід принюхатись до випарів і флюїдів, які виділяла хвора ОСОБА_3 С.»
Спосіб викладення інформації у вказаному відклику, ставлення під сумнів справедливості винесеного Сокирянським районним судом Чернівецької області рішення, на її думку, неналежне виконання цього рішення, а також повторне звинувачення її в тому, що вона перебувала у стані сп'яніння в робочий час при візиті в приміщення ПП «Пролиск ЛКБ» завдали їй ще більше моральних страждань.
Відповідно до ч. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1, від 27.02.2009 року, способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.
А абзац 4 цієї ж частини вказаної постанови Пленуму вказує, що відповідно до пункту 4 частини другої ст. 23 ЦК моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно.
Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода може відшкодовуватись грішми, а тому, власну моральну шкоду, яку вона отримала виходячи із зазначений вище обставин, оцінює в 2400 гривень.
При підготовці даної позовної заяви та подачі її до суду нею були понесені майнові витрати, так як для отримання консультацій та підготовки позову вона звернулась до адвоката ОСОБА_8, за послуги якого сплатила 1000 грн., а також, нею було сплачено державне мито у сумі 120 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи - 120 грн.
Просить стягнути з приватного підприємства «Пролиск ЛКБ» на її користь моральну шкоду в розмірі 2400 грн та понесені нею судові витрати по справі в розмірі 1240 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити.
Представник відповідача Бабій М.М. в судовому засіданні позовні вимоги повністю не визнав та пояснив, що ОСОБА_3 помилилась щодо вибору суб'єкта звинувачення у поширенні щодо неї неправдивої та недостовірної інформації. Суб'єктом звинувачення у поширенні щодо неї неправдивої та недостовірної інформації є Головне управлінням Держкомзему у Чернівецькій області, а не ПП „Пролиск ЛКБ", а тому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за безпідставністю та закрити провадження у справі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що у вересні 2010 році вона працювала у відділі Держкомзему України м.Новодністровськ, і 03.09.2010 року у відділ заходила ОСОБА_3, яка перебувала в хворобливому стані, будь-яких ознак алкогольного сп'яніння вона не проявляла. З'ясувавши робочі питання вона попросила показати місцезнаходження ПП «Пролиск ЛКБ».
Судом встановлено, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09.11.2010 року повністю задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до приватного підприємства «Пролиск ЛКБ» про захист честі, гідності та ділової репутації.
Згідно частини 1, 2, 3 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми, або іншим майном. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Частиною 1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши досліджені письмові докази, які є належними та допустимими і такими, що мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення, так як рішенням Сокирянського суду Чернівецької області від 09.11.2010 року, яке набрало законної сили, доведено факт завдання директором приватного підприємства «Пролиск ЛКБ» моральної шкоди ОСОБА_3, тобто було порушено нормальний ритм її життя та роботи, завдано душевних страждань, і т.д. Крім цього, в зв'язку із захистом своїх прав у суді ОСОБА_3 понесла матеріальні (фінансові) витрати, що підтверджується відповідними доказами, а тому з відповідача слід їх стягнути на користь позивача.
На підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства «Пролиск ЛКБ», м.Новодністровськ Чернівецької області (р/р 26001131534, код банку 380805, ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОКПО 33330158) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жительки с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області моральну шкоду в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) гривень та понесені нею судові витрати по справі в розмірі 1240 (однієї тисячі двісті сорока) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:
Суд | Сокирянський районний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2011 |
Оприлюднено | 27.08.2012 |
Номер документу | 25286866 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні