Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а-5767/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 липня 2012 року 10:40 № 2а-5767/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва ДПС про визнання дії протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень №0010302307,№0001212307 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2011 року № 0010302307, від 17.02.2012 року № 0001212307.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем було прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі (2 556 378,00 грн. -основний платіж, 81 232,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Позивач вважає, що висновки працівників ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо нікчемності правочину, укладеного між ним і його контрагентом, не підтверджені належними документальними доказами, які б свідчили про наявність у ТОВ "РОЗЕТКА.УА" умислу на отримання лише незаконної податкової вигоди та відсутність у товариства наміру досягнення фінансово-господарського результату. У той же час, суми податку на додану вартість, включені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний період, підтверджуються належним чином оформленими видатковими та податковими накладними

Позивач посилався на те, що відповідачем не надано жодних доказів того, що виконання договору носить безтоварний характер; не існує доказів недійсності первинних документів, а тому дані документи є чинними.

На думку позивача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі необґрунтованих висновків про те, що взаємовідносини позивача з контрагентом є фіктивними, а правочин нікчемним. При цьому податковим органом не досліджено грошового потоку коштів товариства, не витребувано всіх необхідних документів, які підтверджують факт вчинення господарської операції по договору купівлі-продажу № 01/01/11, що свідчить про неповну, необ'єктивну перевірку, а тому винесені податкові повідомлення - рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважаючи свої рішення законними та обґрунтованими, прийнятими за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд замінив первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва на належного відповідача - Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" (ідентифікаційний код 37193071) зареєстровано 24 червня 2010 року Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію від 24.06.2010 року № 10701020000040314).

ТОВ "РОЗЕТКА.УА" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.06.2010 року за № 56531 та перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100291522 (форма № 2-ПДВ) від 06 липня 2010 року ТОВ "РОЗЕТКА.УА" є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 371930726554).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва на підставі наказу від 24.10.2011 року № 2155, згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "РОЗЕТКА.УА" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Екліпт" за січень, лютий, березень, квітень, липень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 27 жовтня.2011 року № 1415/23-7/37193071 (далі -Акт перевірки від 27.10.2011 року № 1415/23-7/37193071).

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ "РОЗЕТКА.УА" вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 556 378 грн., в т.ч. у січні 2011 року - 441667 грн., лютому 2011 року - 404070 грн., березні 2011 року - 719717 грн., у квітні 2011 року -666000 грн., у липні 2011 року -324924 грн.

На підставі Акту перевірки від 27.10.2011 року № 1415/23-7/37193071 ДПІ у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0010302307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 2 556 378 грн., визначені штрафні (фінансові) санкції: 81 325 грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку вказане податкове повідомлення-рішення до ДПА у м. Києві. Рішенням ДПА у м. Києві від 27.01.2012 року №845/10/251-114 скаргу ТОВ "РОЗЕТКА.УА" було задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.11.2011 року №0010302307 в частині 3 грн. застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Підтвердження факту відкликання податкового повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0010302307 відповідач не надав але прийняв 17 лютого 2012 року податкове повідомлення-рішення № 0001212307 (на виконання рішення ДПА у м. Києві).

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся з повторною скаргою до ДПС України. За результатами розгляду повторної скарги ДПС України залишило без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.11.2011 року №0010152307 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з Акту перевірки від 27.10.2011 року № 1415/23-7/37193071, при проведенні аналізу податкової звітності ТОВ "РОЗЕТКА.УА" згідно даних додатку № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»до податкової декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень, липень 2011 року встановлено наявність взаєморозрахунків між ТОВ "РОЗЕТКА.УА" (код ЄДРПОУ 37193071) та ТОВ "Екліпт" (код ЄДРПОУ 37001992). В акті також містяться посилання на відомості отримані з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Зазначені доводи відповідача суд до уваги не бере з огляду на ст. 83 Податкового Кодексу України, ст. 69-70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено в акті, перевіркою встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських, торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ у контрагента позивача.

При цьому акт не містить конкретизації визначення «відсутність»; в акті немає посиланнь на джерела відомостей про відсутність об'єктів нерухомості: у власності, оренді, безоплатному користуванні; перевірки дотримання вимог трудового законодавства на предмет законної реєстрації усіх працюючих на підприємстві. Акт перевірки не містить логічно ув'язаного зв'язку між отриманою інформацією про відсутність будь-яких засобів та кінцевою метою, спрямуванням дій на правомірну або протиправну мету. До того ж акт перевірки стосується не ТОВ "Екліпт", а іншого суб'єкта підприємницької діяльності.

Разом з тим, суд зауважує, що доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентом позивача господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємства основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності є необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

ДПІ у Печерському районі м. Києва зазначила, що відповідно до акту про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Екліпт" (код ЄДРПОУ 37001992) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.07.2011 року від 17.10.2011 № 1349/23-9/37001992 встановлено:

До ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов лист від УПМ ДПА у м. Києві від 26.07.2011 № 4512/7/26-3015, де зазначено що:

В результаті відібрання пояснення у гр. ОСОБА_1 (засновник ТОВ "Екліпт") встановлено, що він зареєстрував на своє ім'я ТОВ "Екліпт" без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також, в поясненні гр. ОСОБА_1 від 12.05.2011 року зазначено, що будь-яких договорів від імені та в інтересах ТОВ "Екліпт" ОСОБА_1 не укладав. ОСОБА_1 не надавались до податкових органів будь-які податкові декларації від імені ТОВ "Екліпт", та нікого на це не уповноважував. Також, не уповноважував здійснювати будь-кого вести фінансово-господарську діяльність ТОВ "Екліпт". ОСОБА_1 не видавав довіреностей, які б дозволяли іншим особам діяти від імені та інтересах ТОВ "Екліпт".

Суд ом встановлено, що при проведенні перевірки ТОВ "РОЗЕТКА.УА" податковий орган використав вказаний вище акт перевірки контрагента - ТОВ "Екліпт", проте не досліджував безпосередньо пояснення гр. ОСОБА_1, вказані пояснення були надані лише в судове засідання та досліджені судом.

На підставі вказаного податковим органом в акті від 27.10.2011 року № 1415/23-7/37193071 зроблено висновки, що ТОВ "Екліпт" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, фінансово-господарська діяльність "Екліпт" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ "Екліпт", фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Екліпт" та ТОВ "РОЗЕТКА.УА" є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ)).

Зазначене пояснення суд до уваги не приймає оскільки воно не може бути доказом з огляду на вимоги ст. 65 Кримінально-процесуального Кодексу України, ст. 83 Податкового Кодексу України та ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, зроблений податковим органом висновок, про те що податкові накладні складені ТОВ "Екліпт", не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ "РОЗЕТКА.УА" суму ПДВ в розмірі 2556378 грн., а ТОВ "РОЗЕТКА.УА" безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 2556378 грн., сформованого за рахунок ТОВ "Екліпт", чим порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України не відповідає зібраним матеріалам та діючому законодавству.

Суд, керуючись ч.1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екліпт" (Постачальник) та ТОВ "РОЗЕТКА.УА" (Покупець) укладено договір купівлі - продажу№ 01/01/11.

Серед умов договору відсутні положення які суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, або спрямовані на заволодіння майном держави у дохідній частині бюджету. Будь хто з осіб, що підписали догові на перемет наявності у них протиправного умислу навіть не опитувалися. Докази про такий намір не існують.

Відповідно до видаткових накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, ТОВ "Екліпт" в січні-квітні 2011 року та в липні 2011 року поставлено, а ТОВ "РОЗЕТКА.УА" отримано техніку на загальну суму 15 338 264,54 грн. в т.ч. ПДВ - 2 556 377,42 грн.

Транспортування електронної техніки здійснювалося ТОВ "Постман" на підставі укладеного з ТОВ "РОЗЕТКА.УА" договору про надання кур'єрських послуг № К0052/100 від 01.10.2010 року.

Позивачем надано суду копії товарно-транспортних накладних від 04.01.2011 року № 00000001, від 01.02.2011 року № 00000001, від 01.03.2011 року № 00000001, від 01.04.2011 року № 00000001, від 01.07.2011 року № 00000002, від 11.07.2011 року № 00000037, від 18.07.2011 року, № 00000043, від 25.07.2011 року № 00000058, що підтверджують поставку товару автопідприємством ТОВ "Постман" до ТОВ "РОЗЕТКА.УА" за видатковими накладними №04/01-03 від 04.01.2011 року, №01/02/03 від 01.02.2011 року, № 01/03/02 від 01.03.2011 року, № 01/05/02 від 01.04.2011 року, № 01/05/03 від 01.04.2011 року, № 01/07/01 від 01.07.2011 року № 11/07/01 від 11.07.2011 року, № 18/07/01 від 18.07.2011 року, №25/07/01 від 25.07.2011 року. Зазначені докази підтверджують реальність та товарність укладеної угоди.

Оплата за отримані послуги від виконаних робіт ТОВ "Постман" підтверджується банківськими виписками № 26002285365200 з 07.12.2011 до 07.12.2011, № 26002285365200 з 17.01.2011 до 17.01.2011 та ін., копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно наданих копій платіжних доручень N 659 від 06 червня 2011 року на суму 1 470 092,38 грн., № 641 від 27 травня 2011 року на суму 1 600 000,00 грн., N 546 від 14 квітня 2011 року на суму 1 285 876,60 грн., №748 від 14 липня 2011 р. на суму 1 447 519,00 грн., N 742 від 12 липня 2011 р. на суму 1 400 000,00 грн., N 543 від 13 квітня 2011 р. на суму 2 714 123,40 грн., N 516 від 01 квітня 2011 р. на суму 2 000 000,00 грн., N 838 від 30 серпня 2011 р. на суму 1 949 541,15 грн., N 740 від 11 липня 2011 р. на суму 250 000,00 грн., N 513 від 31 березня 2011 р. на суму 1 134 900,00 грн., N 505 від 28 березня 2011 р. на суму 893 700,00 грн., N 333 від 31 січня 2011 р. на суму 2 650 000,00 грн. за поставлену техніку ТОВ "РОЗЕТКА.УА" розрахувалася з ТОВ "Екліпт".

Податковий орган банківську установу не перевіряв, доказів, що перераховані позивачем кошти були використані не за призначенням платежу, не навів.

ТОВ "Екліпт" було виписано податкові накладні від 04.01.2011 року № 04 на загальну суму 2 650 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 441 666,67 грн.; від 01.02.2011 року № 08 на загальну суму 2 424 419,76 грн., в т.ч. ПДВ 404 069,96 грн .; від 01.03.2011 року № 01 на загальну суму 4 318 303,64 грн., в т.ч. ПДВ 719 717, 27 грн.; від 01.04.2011 року № 34 на загальну суму 2 735 662,06 грн., в т.ч. ПДВ 455 943,68 грн.; від 01.07.2011 року № 1 на загальну суму 494 264,71 грн., в т.ч. ПДВ 82 377,45 грн.; від 11.07.2011 року № 11 на загальну суму 571 862,65 грн., в т.ч. ПДВ 95 310,44 грн.; від 18.07.2011 року № 23 на загальну суму 538 991,98 грн., в т.ч. ПДВ 89 832,00 грн.; від 25.07.2011 року № 27 на загальну суму 344 421,80 грн., в т.ч. ПДВ 57 403,63 грн.; від 01.04.2011 року № 16 на загальну суму 1 260 337,94 грн., в т.ч. ПДВ 210 056,32 грн.

Під час оформлення податкових накладних ТОВ "Екліпт" було зареєстроване платником ПДВ індивідувальний податковий номер 370019926555 № свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 100274262 (згідно Акту перевірки від 17.10.2011 року № 1349/23-9/37001992 ТОВ "Екліпт"). Таким чином, податкові накладні підписані представником юридичної особи, що є платником ПДВ. Питання про перевищення повноважень представника, що підписав документи від імені ТОВ "Екліпт" в судовому порядку не порушувалося.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі -Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Положення покладає на керівника підприємства, головного бухгалтера обов'язок обліковувати первинні документи. За п. 2.15 Положення Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників .

Положенням забороняється приймати до виконання лише первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. (п. 2.16 Положення).

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні питання про недійсність податкової накладної.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на висновок спеціаліста № 234 від 15.07.2011 року, оскільки він суперечить іншому письмовому доказу - висновку спеціаліста від 07.12.2011 року яким встановлено, що в договорі купівлі-продажу № 01/01/11 від 01.01.2011 року, видатковій накладній № 01/05/03 від 01,04.2011 року, податковій накладній № 34 від 01.04.2011 року, видатковій накладній № 01/05/02 від 01.04.2011 року, податковій накладній № 16 від 01.04.2011 року, видатковій накладній № 31/05/01 від 31.05.2011 року, податковій накладній № 40 від 31.05.2011року, видатковій накладній № 31/05/02 від 31.05.2011 року, податковій накладній № 41 від 31.05.2011 року, договорі постачання № 15 від 01.04.2011 року, видатковій накладній № 08/04/01 від 08.04.2011 року, податковій накладній № 23 від 08.04.2011 року, видатковій накладній № 19/04/01 від 19.04.2011 року, податковій накладній № 29 від 19.04.2011 року підписи виконані гр. ОСОБА_1

Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Господарська діяльність ТОВ "Екліпт" на момент здійснення правочинів не припинена, воно є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 370019926555 № свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 100274262.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом, який на момент здійснення господарських операцій був належним чином зареєстрований як платник податку на додану вартість, мав оформлений договір, який не був визнаний в судовому порядку недійсним, а також підтверджений виданими ним податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту.

Крім цього, за вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Суд звертає увагу, що оцінюючи укладені позивачем правочини, відповідач зробив висновок про їх нікчемність з огляду те, що вони не спричиняють реального настання правових наслідків.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним. Тому відповідач невірно кваліфікував укладені позивачем з його контрагентами правочини.

Згідно з ч.2 ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Слід зазначити, що на підтвердження своїх висновків, за якими податковий орган дійшов висновку про фіктивність укладених позивачем правочинів, відповідних судових рішень відповідач суду не надав.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Вирішуючи спір про нікчемність правочину з підстав укладення його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільству, в усіх випадках потребує встановлення та доведення обставин, що підтверджують наявність умислу в діях хоча б однієї зі сторін.

Суд враховує той факт, що відповідачем не доведено факту притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб та відповідальності посадових осіб контрагента позивача за ухилення від сплати податків або за інші правопорушення. Сторонами по даній справі не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб та визнання їх винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 205 або 212 КК України, яка б набрала законної сили.

Також, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора ТОВ "РОЗЕТКА.УА" на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків або з іншою протиправною метою.

Крім того, постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року Постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О. від 05.04.2012 про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Розетка. УА»за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва Марголіса Д.О. від 30.03.2012 про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Розетка. УА»за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України скасовано .

З урахуванням викладеного, суд вважає, що волевиявлення позивача та ТОВ "Екліпт" на укладення договору було вільним та відповідало їх внутрішній волі, а договір спрямований на реальне настання передбачених ним наслідків. Відтак, ТОВ "РОЗЕТКА.УА" правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 2 556 378 грн., в т.ч. у січні 2011 року - 441667 грн., лютому 2011 року - 404070 грн., березні 2011 року - 719717 грн., квітні 2011 - 666000 грн., липні 2011 - 324924 грн.

Разом з тим, позивачем також надано докази того, що укладений договір купівлі-продажу з ТОВ "Екліпт" пов'язаний з господарською діяльністю Позивача.

Так, позивачем надано суду витяги бухгалтерських реєстрів, докази руху товару по контрагенту ТОВ "Екліпт" за січень 2011 р., за лютий 2011 р.,за березень 2011 р., за квітень 2011 р., за липень 2011 р., згідно наданих доказів - видаткових та податкових накладних електронна техніка, отримана ТОВ "РОЗЕТКА.УА" від ТОВ "Екліпт", реалізувалася іншим покупцям: згідно видаткової накладної № 33470 від 12.04.2011 року ТОВ "Медгарант", № 33417 від 13.04.2011 року ТОВ "ІТ-Інжирінг", № 33916 від 14.04.2011 року ТОВ "Ігрова компанія "Перша студія" № 34339 від 15.04.2011 року ТОВ "Агенство "Луком-Україна" № 34528 від 15.04.2011 року ТОВ "Серп Трейд" та ін.

Таким чином, матеріали справи містять документальні докази, надані на підтвердження виконання договору позивача із ТОВ ТОВ "Екліпт" які відповідають вимогам, які ставляться до первинних документів, у позивача наявне підтвердження оплати придбання товару, а також використання їх у власній господарській діяльності, наявні податкові накладні, що дає позивачу правові підстави для віднесення сум ПДВ по вказаній операції до податкового кредиту.

ДПІ у Печерському районі м. Києва не доведено, що зміст зазначеної вище угоди не відповідає дійсним намірам сторін, щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

В зв'язку з тим, що ТОВ "РОЗЕТКА.УА" була правомірно сформована сума податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Екліпт", висновки Акта від 27.10.2011 року № 1415/23-7/37193071 про порушення позивачем норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI є помилковими.

Відтак, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 556 378 ,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 81 232 ,00 грн. було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 17.11.2011 року № 0010302307, та податкового повідомлення-рішення від 17.02.2012 року № 0001212307, у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість висновків перевірки та правомірність винесених податкових повідомлень-рішень від 17.11.2011 року № 0010302307, від 17.02.2012 року № 0001212307.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Розетка.УА" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0010302307 та від 17 лютого 2012 року № 0001212307 Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

Судові витрати в сумі 2 146,00 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій