Ухвала

від 04.10.2017 по справі 2а-5767/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 року м. Київ К/9991/74848/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Шевчук П.О.,

за участю:

представника позивача - Оліуса Є.В.,

представника відповідача - Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року

у справі № 2а-5767/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Розетка.УА

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Розетка.УА (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0010302307 від 17 листопада 2011 року та № 0001212307 від 17 лютого 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2012 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0010302307 від 17 листопада 2011 року та № 0001212307 від 17 лютого 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. присуджено на користь ТОВ Розетка.УА за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2012 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Печерському районі м. Києва провела документальну невиїзну перевірку ТОВ Розетка.УА з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Екліпт за січень, лютий, березень, квітень, липень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 1415/23-7/37193071 від 27 жовтня 2011 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги пункту 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2556378,00 грн., у тому числі: у січні 2011 року - 441667,00 грн., у лютому 2011 року - 404070,00 грн., у березні 2011 року - 719717,00 грн., у квітні 2011 року - 666000,00 грн., у липні 2011 року - 324924,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач (покупець) неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового період податок на додану вартість за договором купівлі-продажу № 01/01/11 від 01 січня 2011 року, укладеним з ТОВ Екліпт (постачальником), оскільки за висновками акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17жовтня 2011 року № 1349/23-9/37001992 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Екліпт з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 липня 2011 року встановлено: недодержання ТОВ Екліпт вимог частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ Екліпт при придбанні та продажу товарів (послуг), оскільки товари (послуги) по таких правочинах не були передані в порушення вимог статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 квітня 2010 року по 31 липня 2011 року, які підпадають під визначення статті 134 Податкового кодексу України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01 квітня 2010 року по 31 липня 2011 року, які підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що: стан платника ТОВ Екліпт - місцезнаходження не встановлено ; за юридичною адресою товариства відсутні первинні бухгалтерські документи та регістри бухгалтерського обліку; згідно фактично поданої податкової звітності та проведених заходів встановлено відсутність у ТОВ Екліпт трудових ресурсів, виробничого обладнання та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ; до ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшов лист від УПМ ДПА у м. Києві від 26 липня 2011 року № 4512/7/26-3015 (вх.. № 3907/8 від 27 липня 2011 року), в якому зазначено, що в результаті відібрання пояснень у громадянина ОСОБА_3 (засновник ТОВ Екліпт ) встановлено, що він зареєстрував на своє ім'я ТОВ Екліпт без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, будь-яких договорів від імені та в інтересах ТОВ Екліпт ОСОБА_3 не укладав, податкову звітність до податкових органів не подавав та нікого на це не уповноважував, довіреностей, які б дозволяли іншим особам діяти від імені та в інтересах ТОВ Екліпт , не видавав. Вказані обставини слугували підставою для висновку податкового органу про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ Екліпт здійснюється поза межами правового поля, а правочини, укладені позивачем з ТОВ Екліпт , не спричиняють реального настання правових наслідків.

17 листопада 2011 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0010302307, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ Розетка.УА суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 2637613,00 грн. у тому числі: 2556378,00 грн. - за основним платежем, 81235,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку.

Рішенням ДПА у м. Києві від 27 січня 2012 року № 845/10/25-114 Про результати розгляду первинної скарги було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0010302307 від 17 листопада 2011 року в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3,00 грн., а в іншій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

17 лютого 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001212307, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ТОВ Розетка.УА суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 2637610,00 грн. у тому числі: 2556378,00 грн. - за основним платежем, 81232,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач правомірно включив до податкового кредиту відповідного податкового періоду податок на додану вартість, сплачений у складі вартості товарів, придбаних у ТОВ Екліпт , оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаним суб'єктом господарювання підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, виданими належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість, листом-повідомленням ТОВ Екліпт № 11В02 від 02 листопада 2011 року, підписаним ОСОБА_3, висновком Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 07 грудня 2011 року № 504. Також, суд виходив з того, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у позивача та ТОВ Екліпт при укладенні та виконанні договору купівлі-продажу № 01/01/11 від 01 січня 2011 року мети, яка суперечить інтересам держави та суспільства, податковим органом надано не було, з урахуванням того, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року було скасовано постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_4 від 05 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ Розетка.УА за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, та постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_4 від 30 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ Розетка.УА за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абзаців 1, 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, реальність господарських операцій з придбання позивачем у ТОВ Екліпт товарів згідно договору купівлі-продажу № 01/01/11 від 01 січня 2011 року (т.1 арк. Справи 239-241) підтверджується: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, виписками банку, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, витягами з регістрів бухгалтерського обліку (т.1 арк. справи 39-222, 253-264, 267-335, додаток 1 (арк. справи (3-312), додаток 2 (арк. справи 3-251), додаток 3 (арк. справи 3-225), додаток 4 (арк. справи 3-290), додаток 5 (арк. справи 3-168), додаток 6 (арк. справи 2-205)). Транспортування товару від ТОВ Екліпт до ТОВ Розетка.УА здійснювалось ТОВ Постман на підставі договору про надання кур'єрських послуг № К0052/100 від 01 жовтня 2010 року, укладеного між позивачем (замовником) та ТОВ Постман (виконавцем) (т.1 арк. справи 231-234), що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.1 арк. справи 223-230).

На момент укладення вказаного вище договору купівлі-продажу та виконання господарських операцій за цим договором ТОВ Екліпт було належним чином зареєстрованою юридичною особою та платником податку на додану вартість (т.1 арк. справи 237-238), що не заперечувалось податковим органом.

Також, матеріали справи містять лист-повідомлення ОСОБА_3 (засновника ТОВ Екліпт ) № 11В02 від 02 листопада 2011 року (т.1 арк. справи 245), в яких ОСОБА_3 повідомив, що ним були надані нові пояснення до ГВ ПМ у Печерському районі м. Києва, відповідно до яких він спростував попередні пояснення, надаючи чітке роз'яснення, чому спочатку він надав неправдиві відомості, а також повідомив, що при веденні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ Екліпт з контрагентами, одним із яких являється ТОВ Розетка.УА , всі правочини є законними та такими, які створювали (спричиняли) правові наслідки.

При цьому, матеріали справи містять висновок Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці від 07 грудня 2011 року № 504 (т.1 арк. справи 246-251), в якому вказано, що підписи від імені ОСОБА_3 на договорі купівлі-продажу № 01/01/11 від 01 січня 2011 року та первинних бухгалтерських документах, які були надані на дослідження, виконані ОСОБА_3

Крім іншого, судами попередніх інстанцій було встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року було скасовано постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_4 від 05 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ Розетка.УА за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, та постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ОСОБА_4 від 30 березня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ Розетка.УА за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

В свою чергу, суд касаційної інстанції, двічі відкладаючи розгляд касаційної скарги у даній справі, надавав можливість органу податкової служби подати докази притягнення посадових осіб ТОВ Екліпт до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, визнання їх винними у вчиненні злочинів, передбачених статтями 205, 212 Кримінального кодексу України або звільнення від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими обставинами, проте відповідач таких доказів не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно сформував податковий кредит по господарських операціях з ТОВ Екліпт , з урахуванням того, що будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вказаних вище обставин податковим органом судам першої та апеляційної інстанцій надано не було. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та наявність підстав для їх скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Хмельницької МДПІ Хмельницької області залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2012 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

І.Я. Олендер

---

В.П. Юрченко