Рішення

від 09.07.2012 по справі 15/590

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/590 09.07.12

За позовомДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ВХС-Україна» Простягнення 5 728 907,67 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явися;

від відповідача: не з'явися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВХС-Україна»про стягнення 107 713,08 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2006 року (суддя Хоменко М.Г.) порушено провадження у справі 15/590.

20.12.2006 року позивач подав заяву № 1-847 від 20.11.2006 року про збільшення позовних вимог, згідно з якою просив стягнути з відповідача 107 664,93 грн. штрафних санкцій за прострочку поставки продукції та 2 236 000,00 грн. за поставку некомплектної продукції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2007 року призначено у справі № 15/590 судово-бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинено до одержання висновку експерта.

10.06.2008 року Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 15/590 без проведення експертизи, оскільки на його клопотання не було надано документи необхідні для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва № 01-1/250 від 18.06.2008 року вказану справу було доручено прийняти до свого провадження судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 25.06.2008 року справу № 15/590 прийнято до свого провадження суддею Спичак О.М. та розгляд призначено на 07.08.2008 року.

07.08.2008 року представник відповідача у судове засідання не з'явився у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.08.2008 року та продовжено строк вирішення спору на один місяць.

27.08.2008 року в судовому засіданні, вислухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про доцільність відкладення розгляду справи на 18.09.2008 року в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі.

Представник позивача в судовому засіданні 18.09.2008 року надав суду заперечення на відзив та клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне постачання продукції у розмірі 5 728 907,67 грн., а саме пеню у розмірі 2 710 307,67 грн., штрафні санкції за невиконання умов договору понад 30 днів 782 600,00 грн., штраф за некомплектну поставку обладнання у сумі 2 236 000,00 грн. та спонукати відповідача виконати певні дії, а саме здійснити належну поставку колтюбингового комплексу.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.09.2008 року надав суду заяву про відкликання клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи, мотивуючи тим, що необхідності у проведенні експертизи на даний час немає, оскільки фактично позивач не заперечує факт оплати частини вартості договору у сумі 65 000,00 грн. не бюджетними, а власними коштами.

У судовому засіданні 18.09.2008 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 09.10.2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2008 року подав суду відзив на клопотання позивача про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 09.10.2008 року встановлено, що експертиза по даній справі, яка була призначена 15.02.2007 року оплачена, проте не проведена, що підтверджується рахунком № 810 від 27.06.2007 року за експертизу № 3003/25 та платіжним дорученням № 2250 від 16.10.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2008 року на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 15/590 для проведення комплексної експертизи.

20.09.2010 року матеріали справи № 15/590 повернуто до господарського суду м. Києва без виконання у зв'язку з неоплатою проведення експертного дослідження.

З урахуванням вищевикладеного, ухвалою від 21.09.2010 року розгляд справи було призначено на 04.10.2010 року.

В судовому засіданні 04.10.2010 року представники сторін надали усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 04.10.2010 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 11.10.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2010 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні 11.10.2010 року представник відповідача подав заперечення на заяву про уточнення розміру позовних вимог від 15.09.2008 року, відповідно до якого просив суд в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні 11.10.2010 року представники відповідача подали клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке суд розглянув та відмовив в його задоволенні, у зв'язку з відсутністю підстав для залишення даної позовної заяви без розгляду передбачених пунктом 4 статті 81 ГПК України.

Крім того, суд розглянув заяву про збільшення розміру позовних вимог від 15.09.2008 року, яка була подана через канцелярію суду 18.09.2008 року та не прийняв її в частині спонукання відповідача виконати певні дії, а саме здійснити належну поставку колтюбингового комплексу, так як зазначена вимога не є збільшенням розміру позовних вимог в розумінні ст. 22 ГПК України, а є додатковою вимогою, яка не заявлялась в позові.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, комплексна судова експертиза по даній справі проведена не була, у зв'язку з неоплатою відповідачем виставленого експертною установою рахунку № 489 від 08.04.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2010 р. було призначено по даній справі комплексну судову експертизу та на підставі частини 2 ст. 79 ГПК України зупинено провадження по справі № 15/590 для проведення судової експертизи та отримання висновку експерта по даній справі.

21.02.2012 року була проведена судова експертиза, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи.

03.03.2012 року матеріали справи № 15/590 було повернуто на адресу господарського суду міста Києва.

Відповідно до частини 3 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

За таких обставин, оскільки Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз була проведена судова експертиза, що підтверджується висновком експерта, а також враховуючи те, що матеріали справи було повернуто до господарського суду міста Києва, провадження у справі № 15/590 підлягає поновленню.

Ухвалою від 18.04.2012 року поновлено провадження по справі №15/590 та призначено її розгляд на 21.05.2012 року.

Представник позивача в судове засідання 21.05.2012 року не з'явився, проте поштою на адресу господарського суду міста Києва надіслав клопотання про відкладення розгляду даної справи.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд даної справи до 18.06.2012 р.

Представник позивача у судовому засіданні 18.06.2012 р. подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи, яке суд розглянув та задовольнив. Також надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 09.07.2012 р.

Представники сторін у судове засідання 09.07.2012 р. не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 р. «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.07.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВХС-Україна»(постачальник) та Державним підприємством «Донецька вугільна коксова компанія»(покупець) було укладеного договір поставки № 328, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність покупцю колтюбинговий комплекс для буріння наклонних і горизонтальних дегазаційних бурових свердловин в кількості 1 одиниця, відповідно до специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець -прийняти та оплатити обладнання у відповідності з умовами цього договору.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог п. 3.1 договору, базисні умови поставки обладнання приймаються сторонами у відповідності з правилами «Інкотермс-2000». Конкретні умови поставки сторони погоджують в Специфікації № 1 до цього договору, якає його невід'ємною частино.

Відповідно до Специфікації № 1 до договору поставки № 328 вартість товару, що поставляється становить 11 180 000,00 грн. Умови поставки -DDP м. Вугледар Донецької області. Строк поставки - 30 днів з моменту надходження 100 % передоплати за обладнання. Умови оплати -100 % передоплата за обладнання.

Згідно з пунктом 3.2 договору, строк поставки обладнання -протягом 30 днів з моменту перерахування 100 % передоплати.

Умовами пункту 3.3 договору встановлено, що доставка обладнання здійснюється постачальником залізницею чи автомобільним транспортом. Дата поставки вважається дата товарно-транспортного документа (накладної), якщо інше не передбачено базисними умовами поставки.

Згідно з пунктом 3.6 договору, приймання обладнання по кількості і якості проводиться у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7.

Пунктом 4.3 договору встановлений наступний порядок розрахунків: оплата проводиться в гривнях шляхом перерахування бюджетних грошових коштів на поточний рахунок постачальника в порядку 100 % передоплати обладнання. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Ціна обладнання є непорушною протягом всього строку дії договору.

Відповідно до п. 6.1 договору, за прострочу поставки обладнання і надання звіту про використання грошових коштів постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості погодженої партії обладнання за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів додатково оплачує штраф в розмірі 7 % від вартості погодженої партії обладнання.

Згідно з пунктом 6.2 договору, за порушення п. 3.2 договору постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми непоставленого чи недопоставленого обладнання з моменту 100 % попередньої оплати у відповідності з наказом Міністерства Фінансів України від 06.04.1998 № 83.

Згідно з п. 6.3 договору, за порушення зобов'язань по якості (комплектності) постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20 % вартості неякісного (некомплектного) обладнання погодженої партії.

В обґрунтування поданого позову позивач пояснив, що ним на виконання пункту 4.2 договору № 328 від 28.04.2005 р., 16.05.2005 р., 05.08.2005 р, 09.09.2005 р., 04.10.2005 р., 22.12.2005 р. платіжними дорученнями № 391, № 101, № 500, № 513, № 987 було зроблено передоплату на суму 11 115 000,00 грн. за другу, третю і четверту партію устаткування в повному обсязі, за п'яту партію устаткування частково.

10.01.2006 р. платіжними дорученнями № 3328 і № 3329 позивач здійснив передоплату за реквізитами, зазначеними у договорі № 328 від 28.04.2005 р. у сумі 65 000,00 грн.

30.01.2006 р. відповідачем були повернені грошові кошти у розмірі 65 000,00 грн. у зв'язку з перерахуванням їх на невірний рахунок.

Платіжними дорученнями № 4225 та № 4226 від 02.02.2006 р. позивачем відповідачу повторно були перераховані грошові кошти у розмірі 65 000,00 грн.

28.02.2006 р. відповідач повторно повернув позивачу грошові кошти у сумі 65 000,00 грн., пославшись на те, що направлені кошти не є бюджетними.

03.03.2006 р. платіжними дорученнями № 5407 та 5406 позивач перерахував грошові кошти на рахунок відповідача у розмірі 65 000,00 грн., які останнім були прийняті.

Таким чином, позивач стверджує, що ним у відповідності до умов договору було перераховано 11 180 000,00 грн., проте відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, оскільки ТОВ «ВХС-Україна»здійснена несвоєчасна та некомплектна поставка, а саме -поставлені вузли та механізми, а не колтюбинговий комплекс взагалі. Так, зокрема, 10.03.2006 р. відповідачем здійснена поставка незначних деталей та механізмів комплекту гирлового обладнання, про що свідчить акт приймання-передачі продукції по комплектності та якості.

Оскільки відповідачем неналежним чином були виконані умови договору № 328 від 28.04.2005 р., позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 2 710 307,67 грн. пені за період з 02.02.2006 р. до 18.09.2008 р., штраф за невиконання умов договору понад 30 днів у розмірі 782 600,00 грн. та штраф за некомплектну поставку обладнання у розмірі 2 236 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з пунктом 3.2 договору, строк поставки обладнання -протягом 30 днів з моменту перерахування 100 % передоплати.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2006 р. позивачем за вірними реквізитами була перерахована остання частина суми за договором у розмірі 65 000,00 грн., тобто, станом на 02.02.2006 р. позивачем було сплачено 11 180 000,00 грн., і відповідно, відповідач, враховуючи умови договору, свої зобов'язання з поставки продукції повинен був виконати до 04.03.2006 р.

З належного в матеріалах справи «Акту приймання-передачі продукції (товарів) по договору № 328 від 28.05.2005 р.»від 10.03.2006 р. вбачається, що комісією з приймання продукції по договору № 328 від 28.04.2005 р. встановлена недостача обладнання в кількості 2 232 одиниці.

Відповідно до умов договору № 328 від 28.04.2005 р., поставка продукції за договором вважається закінченою з моменту запуску в роботу обладнання, а тому поставка частин і вузлів без введення в експлуатацію не є поставкою в цілому. Належних доказів того, що обладнання поставлено в повному обсязі без недоліків та дефектів, а також прийнято в експлуатацію, відповідачем не надано.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що відповідачем допущено прострочення з поставки обладнання та введення його в експлуатацію.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частино 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1 договору, за прострочку поставки обладнання і надання звіту про використання грошових коштів постачальник виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості погодженої партії обладнання за кожен день прострочення, а за прострочення більше 30 днів додатково оплачує штраф в розмірі 7 % від вартості погодженої партії обладнання.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за порушення п. 3.2 договору, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі однієї ставки НБУ за кожний день прострочки від суми непоставленого чи недопоставленого обладнання з моменту 100 % попередньої оплати у відповідності з наказом Міністерства фінансів України від 06.04.1998 р.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З умов договору вбачається, що прострочення виконання зобов'язань за договором № 328 від 28.04.2005 р. починається з 05.03.2006 р.

Позивач, скориставшись своїм правом, нарахував та просить стягнути пеню у розмірі облікової ставки НБУ з 02.02.2006 р. до 30.04.2008 р. Оскільки нарахування пені обмежується шестимісячним строком, то судом було здійснено власний розрахунок пені у відповідності до якого за період з 05.03.2006 р. до 05.09.2006 р. підлягає до стягненню пеня у розмірі 511 370,14 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення 782 600,00 грн. штрафу (7 %) за прострочення поставки товару понад 30 днів, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення постачання товару понад 30 днів.

Позовні вимоги про стягнення штрафу (20 %) за некомплектну поставку обладнання у розмірі 2 236 000,00 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з п. 6.3 договору, за порушення зобов'язань по якості (комплектності) постачальник виплачує покупцю штраф у розмірі 20 % вартості неякісного (некомплектного) обладнання погодженої партії.

Таким чином, для стягнення даного виду штрафних санкцій необхідно встановити вартість неякісного (некомплектного) обладнання. З метою встановлення вартості неякісного та некомплектного товару судом було призначено експертизу.

З висновку судово-економічної експертизи № 526/24-798/25 від 21.02.2012 р. вбачається, що експерт, у зв'язку з ненаданням документів передбачених умовами договору поставки № 328 від 28.04.2005 р., не зміг визначити вартість і перелік належним і неналежним чином поставленого обладнання. Позивачем належними доказами також не доведена суду вартість неякісного (некомплектного) обладнання.

Оскільки 20 % штрафу за порушення зобов'язань по якості (комплектності) товару стягуються від вартості неякісного (некомплектного) обладнання погодженої партії, яка судом і експертом не встановлена, а позивачем не доведена, то господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2 236 000,00 грн. штрафу не можуть бути задоволені за недоведеністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати пов'язані з проведенням судової експертизи покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВХС-Україна»(місцезнаходження : 04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Спаська, 9-А, код ЄДРПОУ 32073153) на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»(місцезнаходження: 83000, м. Донецьк, Ворошиловський р-н, вул. Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769) 511 370 (п'ятсот одинадцять тисяч триста сімдесят) грн. 14 коп. пені, 782 600 (сімсот вісімдесят дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов договору понад 30 днів, 12 939 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 70 коп. державного мита, 26 (двадцять шість) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 118 (одна тисяча сто вісімнадцять) грн. 64 коп. витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.07.2012 р.

Суддя Спичак О.М.