Постанова
від 10.07.2012 по справі 5002-32/396-2012
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2012 року Справа № 5002-32/396-2012 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонової І.В.,

суддів Латиніна О.А.,

Маслової З.Д.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Білогурова Світлана Олександрівна, довіреність № 25 від 20.02.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Остап";

представник відповідача: Цирцан Олексій Андрійович, довіреність № 57 від 06.07.12, публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції";

третя особа: не з'явився, приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Калініна Надія Василівна;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Барсукова А.М.) від 19 квітня 2012 року у справі №5002-32/396-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (вул. Аеродромна, 65,Роздольне,96200)

до публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (вул. Більшовицька, 24,Сімферополь,95000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Калініна Надія Василівна (вул. Севастопольська, 30/2,Сімферополь,95000)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Остап", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" про визнання виконавчого напису № 12140 від 27 жовтня 2005 року, вчиненого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Калініною Надією Василівною, таким, що не підлягає виконанню.

В процесі розгляду справи заявою від 09.03.2012 року позивач збільшив позовні вимоги та додатково просив визнати недійсним пункт 5.3 договору застави майна від 08.09.2004 року реєстровий №7560, укладений між акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", перейменованим у подальшому у публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", та товариством з обмеженою відповідальністю "Остап".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим, товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за тверджепнням заявника апеляційної скарги, поза увагою місцевого господарського суду залишились доводи товариства з обмеженою відповідальністю „Остап" щодо поважності пропуску строку позовної давності на звернення до суду.

Крім того, заявник апеляційної скарги твердить, що суд не надав належної правової оцінки положенням Закону України „ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", які діяли на той час, відповідо до яких звернення стягнення на рухоме майно могло здійснюватись тільки за рішенням суду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 травня 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду у складі колегії: головуючий суддя Градова О.Г., судді Антонова І.В., Латинін О.А.

У зв'язку з хворобою судді Градової О.Г. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду здійснено заміну судді Градової О.Г. на суддю Антонову І.В., головуючим у справі призначено суддю Антонову І.В.

У судовому засіданні товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" підтримало доводи апеляційної скарги та просило апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції від 19 квітня 2012 року скасувати. Представник публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Калініна Надія Василівна у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не сповістила.

Оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

03 вересня 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Остап»та акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», перейменованим у подальшому у публічне акціонерне товариство «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», укладено кредитний договір № 010/04/562/2004, згідно з яким відповідач відкриває позивачу кредитну лінію у розмірі 335000,00 грн. під 23% річних зі строком повернення кредиту до 01.09.2005 року.

10 грудня 2004 року між сторонами кредитного договору укладено додаткову угоду, у відповідності до якої пункт 1.7 розділу 1 договору викладений в наступній редакції: на першому етапі кредитування банк надає позичальнику кредитні кошти у розмірі 334 774, 42 грн. для перекредитування позичальника у КРД АППБ «Аваль». Термін користування позичальником цим Траншем встановлюється до 28.02.2005 року.

8 вересня 2004 року з метою забезпечення зобов'язань за кредитним договором №010/04/562/2004 від 03.09.2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Остап»та акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»було укладено договір застави рухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Калініною Надією Василівною, зареєстрований в реєстрі за №7560.

В п 5.3 договору застави сторони дійшли згоди про те, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса.

27 жовтня 2005 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Калініною Надією Василівнною вчинено виконавчий напис № 12140 на договорі застави від 08 вересня 2004 року про звернення стягнення на рухоме майно позивача на виконання його зобов'язань за кредитним договором №010/04/562/2004 від 03.09.2004 року. Кошти, отримані від реалізації заставленого майна, нотаріусом пропановано направити на задоволення вимог Банку у розмірі 451227,70 грн.

Постановою відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції від 14.11.2005 року відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса №12140 від 27.10.2005 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Остап»боргу в сумі 451227,7 грн.

Позивач твердить, що вчинення виконачвого напису та п.5.3 договору суперечать вимогам статтей 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», які діяли на той же час та якими передбачено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом, такий позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як вчинення виконавчого напису нотаріуса вказані норми не містить.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання забовязань, визначається Законом України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до статі 4 вказаного Закону обтяження поділяються на публічні та приватні. Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду. Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Пунктом 1 частини першої статті 21 названого Закону встановлено, що до забезпечувальних обтяжень належить, зокрема, застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції Закону від 23.06.2005 року) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Частина 1 статті 26 вказаного Закону (в редакції Закону від 23.06.2005 року) передбачала, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Вказане свідчить про правильність висновку місцевого господарського суду про те, що Закон України „ Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", в редакції яка діяла станом на 27.05.2005р., не передбачав такого позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як вчинення виконавчого напису.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що звернення стягнення на рухоме майно на підставі виконавчого напису нотаріуса на той час протиречило вимогам закону, і таке стягнення могло бути здійснено лише на підставі рішення суду.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим застосування місцевим господарським судом при вирішенні данного спору строку позовної даності.

Так, згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що перебіг позовної давності у даному випадку починається з 2005 року -з моменту доведення до позивача факту вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Є обґрунтованими також доводи суду, викладені у рішенні, про неспроможність посилань позивача на поважність причин пропуску строку позовної давності у зв'язку з прийняттям Верховним Судом України рішення з аналогічного спору лише в 2010 році.

Разом з тим, згідно з частиною 3 статтею 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В якості такої заяви суд першої інстанції розцінив заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву. У вказаному відзиві публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" просив відмовити у позові, вимога про застосування при вирішенні данного спору позовної давності в ній не міститься.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати відзив на позов заявою про застосування позовної давності, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів також вбачає наявність підстав для часткового задоволення позову про визнання недійсним п. 5.3. договору застави від 8 червня 2004 року з огляду на наступне.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначає стаття 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 вказаної правової норми зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом апеляційної інстанції встановлена невідповідність вчинення виконавчого напису на договорі застави рухомого майна від 8 вересня 2004 року вимогам Закону України „Про про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»", який є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна.

В порушення вимог ст.ст. 24, 26 вказаного Закону сторони договору застави від 8 вересня 2004 року в п. 5.3. дійшли згоди про те, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З наведеного вбачається, що п. 5.3 договору в частині можливості здійснення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса протиречить вимогам закону.

На підставі статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вказане свідчить про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та часткового задоволення позову.

Таким чином, оскільки рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, та при неповному з'ясуванню обставин, воно підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 квітня 2012 року у справі №5002-32/396-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

4. Позов задовольнити частково.

5. Визнати виконавчий напис № 12140 від 27.10.2005 року, вчинений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Калініною Надією Василівною на договорі застави від 08 вересня 2004 року таким, що не підлягає виконанню.

6. Визнати недійсним пункт 5.3 договору застави від 08.09.2004 року реєстровий номер 7560, укладений між Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", перейменованим в публічне акціонерне товариство "Чорноморськиий банк розвитку та реконструкції", та товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" в частині можливості зверенення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса.

7. У задоволені позовних вимог щодо визнання недійсним п.5.3 договору застави від 08.09.2004 року реєстровий номер 7560, укладеного між Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", перейменованим в публічне акціонерне товариство "Чорноморськиий банк розвитку та реконструкції", та товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" в частині можливості звернення стягнення на предмет застави за рішенням суду відмовити.

8. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (95001, м.Сімферополь,вул. Більшовицька,24, рахунок №12008000110004 в АКБ "ЧБРР" ЄДРПОУ 20929956, МФО384577) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (96200, АР Крим смт.Роздольне, вул.Аеродромна,65, рахунок№26006000131167 в АКБ „ЧБРР" МФО 384577, ЄДПОУ 22249214) судовий збір в сумі 1073,00 грн.

9. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя І.В. Антонова

Судді О.А.Латинін

З.Д. Маслова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" (вул. Аеродромна, 65,Роздольне,96200)

2. Публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (вул. Більшовицька, 24,Сімферополь,95000)

3. Приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Калініна Надія Василівна (вул. Севастопольська, 30/2,Сімферополь,95000)

СудСевастопольський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення10.07.2012
Оприлюднено25.07.2012
Номер документу25303747
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5002-32/396-2012

Постанова від 07.03.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Ухвала від 07.02.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Ухвала від 21.11.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Ухвала від 26.09.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Яценко О.В.

Постанова від 10.07.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Антонова Іраїда Володимирівна

Ухвала від 21.05.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Градова Ольга Григорівна

Ухвала від 21.05.2012

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Градова Ольга Григорівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні