Постанова

від 12.07.2012 по справі 5002-11/4945-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2012 року Справа № 5002-11/4945-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сотула В.В.,

суддів Гоголя Ю.М.,

Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_1;

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Агрооб'єднання "Батьківщина";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрооб'єднання "Батьківщина" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 08 грудня 2012 року у справі №5002-11/4945-2011

за позовом фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (АДРЕСА_2)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрооб'єднання "Батьківщина" (вул. Леніна, 126,Привітне, Кіровський р-н,97341)

про стягнення 15640,27 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина", про стягнення пені у сумі 9293,78 грн., 3 % річних у сумі 1191,68 грн., інфляційних втрат у сумі 5154,81 грн.

Вимоги позову мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року, укладеного із товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро", в частині оплати за отриманий товар. При цьому, як на підставу пред'явлення позову, позивач вказував на укладення між ним та товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 КЦ України) від 06 грудня 2010 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року у справі № 5002-11/4945-2011 (суддя Потопальський С.С.) позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрооб'єднання "Батьківщина" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 суму пені у розмірі 9293,78 грн., суму 3 % річних у розмірі 1191,68 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 5154,81 грн., суму судового збору у розмірі 157,00 грн., а також суму витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

В оскарженому рішенні судом першої інстанції зазначено про доведеність факту неналежного виконання товариством з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина" зобов'язань за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року. При цьому, суд визнав фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 належним позивачем по заявлених у цій справі вимогах, оскільки факт переходу до нього прав кредитора за наведеним договором підтверджується угодою про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 КЦ України), укладеною з товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" .

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати зазначене рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції заявник скарги вважав неповне з'ясування усіх обставин справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник скарги зазначав, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2009 року у справі № 2-15/960-2009 року з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина" була стягнута заборгованість за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро".

Таким чином, відповідач вважав, що обсяг його заборгованості у спірному зобов'язанні був визначений на підставі судового рішення, а тому подальше нарахування 3 % річних, інфляційних витрат та пені є безпідставним та не засновано на нормах матеріального права.

В судовому засіданні 03 липня 2012 року (а.с. 145-147 том 1) представники відповідача доповнили свої заперечення на оскаржене судове рішення, вказуючи, що товариством з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина" були здійснені платежі у рахунок виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2009 року у справі № 2-15/960-2009 року, а саме: 10 лютого 2009 року перераховано товариству з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" суму у розмірі 25200,00 грн., 31 березня 2009 року перераховано суму у розмірі 71676,44 грн, а також 19 серпня 2009 року - перераховано суму у розмірі 54905,49 грн.

Втім, як стверджували вказані представники, ці платежі не були враховані ані при здійсненні розрахунку заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина" на час укладення між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку статей 512-519 КЦ України) від 06 грудня 2010 року, ані при вирішенні справи в суді першої інстанції.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 12 липня 2012 року, представники сторін не з'явились. будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина".

Заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про причини неявки від зазначених представників на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду не надходило.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що представники заявника апеляційної скарги - товариства з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина" були присутніми в попередніх судових засіданнях апеляційної інстанції, надали свої пояснення по суті спору та необхідні письмові докази (а.с. 145-147 том 1, а.с. 16-18 том 2).

Що стосується позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, то він або його представник жодного разу до Севастопольського апеляційного господарського суду не з'явились. Тобто своїм процесуальним право на участь у судовому розгляді позивач не скористався.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність позивача, вважаючи наявні у справі докази достатніми для прийняття рішення у справі.

При повторному розгляді справи в порядку й на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступні обставини.

15 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»(покупець) був укладений договір № 23/05-01 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу (а.с. 16-17 том 1)

Згідно з пунктом 1.1 цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (товар).

Предметом договору був товар, який належав продавцю на момент його укладення або мав бути набутий продавцем у майбутньому (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору асортимент товару, його кількість, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Також сторонами за договором купівлі-продажу від 15 травня 2008 року був підписаний додаток № 1 до нього, у якому, зокрема, були визначені специфікація та вартість товару (а.с. 18 том 1).

Відповідальність сторін за договором була визначена розділом 8.

Так, пункт 8.2. передбачав, що за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Одночасно у пункті 8.3. зазначеного договору його сторони узгодили, що відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2009 року у справі № 2-15/960-2009 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»про стягнення 197277,17 грн. (а.с. 19-28 том 1) з останнього було стягнуто суму заборгованості за наведеним вище договором купівлі-продажу у сумі 46423,96 грн., 3 % річних у сумі 671,35 грн., інфляційні витрати у сумі 5935,09 грн., а також штрафні санкції у сумі 1515,73 грн.

Як слідує з мотивувальної частини наведеного судового акту, ця заборгованість виникла у товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина» у зв'язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу № 23/05-01 та розрахована станом на 15 грудня 2008 року.

При цьому позовна заява надійшла до господарського суду Автономної республіки Крим 17 лютого 2009 року.

Зазначене судове рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось, тобто набрало законної сили 29 травня 2009 року.

06 грудня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»(первісний кредитор) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено угоду № ФОП-11-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги у порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) (а.с. 30-31 том 1).

Відповідно до пункту 1.1. наведеної угоди первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина» зобов'язання щодо оплати розміру штрафних санкцій (пені, 3 % річних, інфляційних витрат), набутих первісним кредитором на підставі договору № 23/05-01 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року щодо оплати вартості отриманого товару, а новий кредитор компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

За цією угодою (пункт 1.2.) новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному у пункті 2.1. цієї угоди.

Пунктом 2.1. спірної угоди було визначено, що вартість зобов'язання, яке відступається за даною угодою, становить 15640,27 грн.

Первісний кредитор підтвердив, а новий кредитор погодив, що сума, вказана у пункті 2.1., відступається згідно договору № 23/05-01 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року, є загальною сумою (розміром) штрафних санкцій (пені, 3 % річних, інфляційних втрат), котрі нараховані товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»відповідно до умов договору та норм чинного законодавства України за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року.

У пункті 2.3. договору приведений детальний розрахунок суми штрафних санкцій, належних до стягення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина», що була відступлена позивачу у відповідність до вказаної угоди, та докази прав нового кредитора у цьому зобов'язанні.

Також у той же день сторонами за угодою № ФОП-11-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні підписаний акт прийом-передачі документів, підтверджуючих розмір заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»(а.с. 32 том 1).

Крім того, в матеріалах справи наявне письмове повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»від 28 лютого 2011 року, скероване відповідачу у справі, щодо заміни кредитора у зобов'язанні - договорі № 23/05-01 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу (а.с. 33 том 1).

Одночасно, у цьому повідомленні було зазначено про необхідність сплати товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»на користь нового кредитора суми у розмірі 15640,27 грн.

Втім, згідно з відміткою поштового відділення та фіскальним чеком про сплату за поштове відправлення зазначене повідомлення фактично надіслано відповідачу тільки 17 жовтня 2011 року (а.с.34 том 1)

Оскільки вимоги, викладені у вищенаведеному повідомленні, не були виконані відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідачів в судових засіданнях 19 червня та 03 липня 2012 року (а.с. 145-147 том 1, а.с. 16-18 том 2), перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що оскаржене судове рішення підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

Предметом спору у цій справі є вимога про захист цивільних прав нового кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зобов'язанні за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»та товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро".

Відповідно до статей 510, 520 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

За приписами статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

При цьому, положеннями статті 513 Цивільного кодексу України зумовлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є новим кредитором за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»та товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро", на підставі угоди № ФОП-11-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги у порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) (а.с. 30-31 том 1).

Тобто права та обов'язки кредитора за договором від 15 травня 2008 року передані позивачу у відповідний чинному законодавству спосіб.

Стаття 514 Цивільного кодексу України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи слідує, що сума основної заборгованості за договором купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року, а також 3 % річних, інфляційних витрат та пені була стягнута з товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2009 року у справі № 2-15/960-2009 (а.с. 19-28 том 1)

Як слідує з мотивувальної частини наведеного судового акту вказані суми були нараховані товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" станом на 15 грудня 2008 року .

При цьому, вказаний позов був поданий ним до господарського суду 17 лютого 2009 року.

При цьому, протягом розгляду місцевим судом справи № 2-15/960-2009 розмір позовних вимог не збільшувався.

Одночасно, як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось відповідачем в апеляційній скарзі (а.с. 125-126 том 1) та його представниками в судових засіданнях апеляційної інстанції (а.с. 145-147 том 1, а.с. 16-18 том 2), рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 травня 2009 року у справі № 2-15/960-2009 було виконано товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»лише 26 серпня 2009 року .

Предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 9293,78 грн., 3 % річних у сумі 1191, 68 грн., інфляційних втрат у сумі 5154,81 грн., які нараховані за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року .

Таким чином, вказані вимоги складаються із сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих: за період 11 лютого 2009 року - по 17 лютого 2009 року -до звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" з позовом у справі № 2-15/960-2009; з 17 лютого 2009 року по 19 травня 2009 року -період розгляду справи № 2-15/960-2009 господарським судом Автономної республіки Крим, а також з 19 травня 2009 року по 26 серпня 2009 року -час виконання рішення господарського суду у справі № 2-15/960-2009.

При цьому, вимоги про стягнення вказаних сум за період з 11 лютого 2009 року по 19 травня 2009 року не заявлялись товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" у межах спору № 2-15/960-2009.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тобто, наявність судового рішення про задоволення вимог кредиторів, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору. не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. (Аналогічну позицію викладено Верховним судом України у постановах: від 20 грудня 2010 року у справі № 3-57гс10, від 04 липня 2011 року у справі № 3-65гс11, від 12 вересня 2011 року у справі № 3-73гс11, від 24 жовтня 2011 року у справі № 3-89гс 11, від 14 листопада 2011 року у справі № 3-116гс 11)

Відповідно до статті 111 - 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Таким чином, є правомірними висновки місцевого суду щодо обґрунтованості нарахування товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" до оплати відповідачем 3 % річних, інфляційних витрат та пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 15 травня 2008 року за весь час прострочення до фактичного виконання рішення господарського суду у справі № 2-15/960-2009.

Щодо посилань представників відповідача в судовому засіданні на обмеження господарським законодавством України строку нарахування пені за порушення договірного зобов'язання, судова колегія відмічає, що відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Між тим, у пункті 8.3. спірного договору купівлі-продажу його сторони узгодили, що відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

Таким чином, нарахування пені у спірному зобов'язанні обґрунтовано здійснено до 26 серпня 2009 року -дня фактичного виконання зобов'язання.

Отже, враховуючи наявність у первісного кредитора права на стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних витрат та пені за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року у зв'язку з невиконанням останнім спірного договору купівлі-продажу, є правомірним подальша передача цим кредитором позивачу у даній справі своїх прав по вказаних вимогах на підставі угоди про заміну кредитора у зобов'язанні.

Вбачається, що у тексті наведеної угоди наведений детальний розрахунок сум, право на стягнення яких було передано фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 (а.с.30 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав вказаний розрахунок вірним, але відповідних мотивів, з яких він погодився зі здійсненими нарахуваннями, в оскарженому судовому рішенні наведено не було.

Втім, у пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення" від 23 березня 2012 року № 6, вказано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі , та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору , і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін , виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Одночасно у пункті 4 наведеної постанови викладено, що згідно зі статтею 43 ГПК наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом .

Усуваючи встановлені недоліки судового розгляду, судовою колегією перевірено розрахунок позовних вимог, заявлених позивачем у цій справі, в результаті чого встановлено наступне.

Оскільки предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних витрат та пені за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором від 15 травня 2008 року, ключовим при визначенні розмірів вказаних сум є вірне визначення основної заборгованості сторони за цей час.

Судовою колегією встановлено, що звертаючись із позовом у справі № 2-15/960-2009 (а.с. 19-28 том 1), сума основної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»станом на 15 грудня 2008 року була визначена товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" у розмірі 153842,98 грн.

Втім, вирішуючи спір у вказаній справі, господарським судом Автономної республіки Крим встановлено, що зазначена сума розрахована товариством з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" невірно та розмір заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»станом на 15 грудня 2008 року становить 143300,40 грн.

Таким чином, саме з цієї суми заборгованості слід виходити, розраховуючи позовні вимоги у даній справі.

Також, з рішення господарського суду Автономної республіки Крим у справі № 2-15/960-2009 слідує, що 10 лютого 2009 року відповідачем була сплачена сума у розмірі 25200,00 грн ., а 31 березня 2009 року ним сплачена сума у розмірі 71676,44 грн.

Копії приведених платіжних доручень були надані представниками товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, оскільки не були витребувані судом першої інстанції (а.с. 3,5 том 2 ).

Отже, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року складала :

з 11 лютого 2009 року по 31 березня 2009 року - 118100,40 грн. (143300,40 грн. - 25200,00 грн.=118100,40 грн.) з урахуванням платіжного доручення від 10 лютого 2009 року ;

з 31 березня 2009 року по 26 серпня 2009 року -46423,96 грн. (118100,40 грн.- 71676,44 грн.= 46423,96 грн.) з урахуванням платіжного доручення від 31 березня 2009 року.

Таким чином, розмір інфляційних витрат за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року належить розраховувати наступним чином .

Індекс інфляції у лютому -серпні 2009 року складав: у лютому 2009 року -101,5 , у березні 2009 року -101,4, у квітні 2009 року -100,9, у травні 2009 року - 100,5, у червні 2009 року - 101,1.

Тобто, за кожний з цих місяців індекс інфляції у спірному зобов'язанні склав:

з 11 лютого 2009 року по 30 березня 2009 року -3424,91 грн. (1,029 -індекс інфляції х 118100,40 грн. заборгованості)

з 31 березня 2009 року по26 серпня 2009 року - 1021,33 грн. ( 1,022 -індекс інфляції х 46423,96 грн. заборгованості)

Всього: 4446,24 грн .

Сума 3 % річних за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року складає :

з 11 лютого 2009 року по 30 березня 2009 року - 456,22 грн. ( 118100,40 грн. заборгованості х 3 х 47 днів прострочення : 365 : 100)

з 31 березня 2009 року по 26 серпня 2009 року - 568,53 грн. ( 46423,96 грн. заборгованості х 3 х 149 днів прострочення : 365 : 100)

Всього: 1024,75 грн.

Сума пені за період з 11 лютого 2009 року по 26 серпня 2009 року розрахована апеляційною інстанцією, виходячи з наступного:

Подвійна облікова ставка НБУ за зазначений період складає: з 11 лютого 2009 року по 30 березня 2009 року -24 %, з 31 березня 2009 року по 14 червня 2009 року -24 %, з 15 червня 2009 року по 11 серпня 2009 року -22 %, з 12 серпня 2009 року по 26 серпня 2009 року -20,50 %.

Отже, сума пені складає:

з 11 лютого 2009 року по 30 березня 2009 року - 3649,79 грн. (118100,4 грн заборгованості х 47 днів х 24 -подвійна ставка НБУ /365)

з 31 березня 2009 року по 14 червня 2009 року -2319,93 грн. (46423,96 грн. заборгованості х 76 днів х 24 -подвійна ставка НБУ /365)

з 15 червня 2009 року по 11 серпня 2009 року -1622,93 грн. (46423,96 грн. заборгованості х 58 днів х 22 -подвійна ставка НБУ /365)

з 12 серпня 2009 року по 26 серпня 2009 року -391,11 грн. (46423,96 грн. заборгованості х 15 днів х 20,50 -подвійна ставка НБУ /365)

Всього: 7983,76 грн.

Таким чином, всього стягненню з відповідача підлягала сума у розмірі 13454,78 грн. (4446,24 грн. + 1024,75 грн. + 7983,79 грн.)

При цьому судова колегія зазначає, що доводи представників відповідача щодо неврахування позивачем здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»платежів від 10 лютого 2009 року на суму 25200,00 грн. та від 31 березня 2009 року на суму 71676,44 грн. є помилковими, а помилка у розрахунку позовних вимог виникла у зв'язку з невірним визначенням суми основної заборгованості цього товариства станом на 11 лютого 2009 року.

Одночасно, судова колегія приймає до уваги надане до матеріалів справи платіжне доручення від 19 серпня 2009 року № 11 про сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Агрооб'єднання Батьківщина»на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" суми у розмірі 54905,49 грн. (а.с. 3 том 2).

Разом з тим, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, вказана сума була фактично зарахована на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Триденна Агро" лише 26 серпня 2009 року, що не заперечували представники відповідача.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент прийняття рішення господарський судом першої інстанції оплата вказаної суми відповідачем не здійснена.

Відтак, сума у розмірі 13454,78 грн. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Отже, з огляду неповне з'ясування господарським судом обставин справи, що призвело до невірного вирішення позову в частині визначення розміру суми, яка підлягає стягненню з відповідача, судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог

Повний текст постанови складений 16 липня 2012 року.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 104 (частина 1 пункт 1,2 ), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина" задовольнити частково.

2 . Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року у справі № 5002-11/4945-2011 скасувати частково, виклавши пункти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

Позов задовольнити частково у розмірі 13454,78 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрооб`єднання Батьківщина" (97341, Кіровський район, с. Привітне, вул. Леніна. 126, ЄДРПОУ 33797492) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму у розмірі 13454,78 грн., з якої: сума пені у розмірі 7983,76 грн., суму 3 % річних у розмірі 1024,75 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 4446,24 грн., а також суму судового збору у розмірі 134,64 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

3 . Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя В.В.Сотула

Судді Ю.М. Гоголь

К.Г. Балюкова

Розсилка:

1. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) (АДРЕСА_2)

2. товариство з обмеженою відповідальністю "Агрооб'єднання "Батьківщина" (вул. Леніна, 126,Привітне, Кіровський р-н,97341)