Постанова

від 19.07.2012 по справі 11/281

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. Справа № 11/281 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіВовка І.В., суддіСтратієнко Л.В., за участю представників сторін від позивачаЧерепанський М.В., від відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. у справі№ 11/281 Господарського суду міста Києва за позовомКомунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради доФізичної особи -підприємця ОСОБА_2 простягнення 154 827,95 грн.

Розпорядженням в.о. секретаря четвертої судової палати Черкащенко М.М. № 03.10-05/308 від 17.05.2012 р. у зв'язку з відпусткою судді Могила С.К. внесено зміни до складу суду, для розгляду касаційної скарги у справі № 11/281 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кондратова І.Д., судді: Вовк І.В., Стратієнко Л.В.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 р. Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (далі - позивач, КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (надалі -ФОП ОСОБА_2) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 104 973,15 грн. та неустойки у розмірі 49 854,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди нерухомого майна № 1085 від 19.05.2010 р. щодо внесення орендних платежів за період з січня 2011 року по 13.07.2011р. та повернення об'єкту оренди після його розірвання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2011р. у справі № 11/281 (суддя Смирнова Ю.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. (судді: Вербицька О.В. (головуюча), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.), позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального (ст. 759 Цивільного кодексу (надалі -ЦК) України) та процесуального (ст. ст. 34, 41, 79 Господарського процесуального кодексу (надалі -ГПК) права).

Позивач не надав відзив на касаційну скаргу, усно в судовому засіданні відхилив її доводи повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши згідно ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, місцевий та апеляційний господарські суди встановили, що 19.05.2010 р. між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (далі - орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (далі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 1085 (далі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування приміщення - кафе для розміщення об'єкту громадського харчування, що здійснює продаж підакцизної групи за адресою: АДРЕСА_1 (далі -приміщення, об'єкт оренди), строком з 19.05.2010р. по 19.04.2013р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради передало ФОП ОСОБА_2 в орендне користування приміщення, що підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі приміщення від 19.05.2010 р.

Пунктами 3.1, 3.3 договору сторони обумовили, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна плата становить 12 463,70 грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (частина 1 статті 19 цього Закону).

Викладені приписи кореспондуються з вимогами ЦК України, частиною 1 статті 762 якого передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, основне зобов'язання орендаря полягає у своєчасному внесенні орендної плати за користування орендованим майном.

Суди попередніх інстанцій встановили, що станом на день розгляду справи в суді першої інстанції відповідач орендні платежі за період з 01.01.2011 р. по 13.07.2011 р. не сплатив, загальна прострочена заборгованість становить 104973,15 грн.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Частиною першою статті 782 ЦК України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору (частина 2 цієї ж норми).

Господарськими судами встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується факт повідомлення орендаря про відмову від договору оренди у зв'язку з невнесенням орендної плати протягом більше ніж трьох місяців підряд (з січня 2011 року по червень 2011 року заборгованість в сумі 81577,32 грн.) і необхідність у зв'язку з цим повернути орендоване приміщення (лист позивача № 681 від 06.07.2011 року було вручено відповідачу 13.07.2011р.).

Статтею 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судами встановлено, що відповідач після припинення дії договору оренди -13.07.2011 р. не повернув орендодавцю орендоване майно, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 785 ЦК України та умов укладеного договору правомірно нарахував за період з 13.07.2011 р. по 13.09.2011 р. відповідачу неустойку у розмірі 49 854,80 грн.

Колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

При цьому, посилання скаржника на порушення норми ст. 79 ГПК України, що полягає у відхиленні клопотання про зупинення розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 5011-18/1891-2012 про визнання договору оренди нерухомого майна № 1085 від 19.05.2010 р., визнаються судом касаційної інстанції безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження по справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

В даному випадку така неможливість розгляду справи № 11/281 відсутня, оскільки відповідно п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, тобто господарському суду за наявності відповідних заперечень відповідача надане право самостійно встановити обставини недійсності договору, в тому числі які розглядаються іншим судом.

Доводи заявника касаційної скарги стосовно того, що акт прийому-передачі приміщення від 19.05.2010 р. не є належним доказом у справі, оскільки підписаний від імені відповідача невстановленою особою, стосуються оцінки доказів, які вже були предметом дослідження попередніми судовими інстанціями. Проте згідно з частиною другою статті 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Відтак відповідні доводи, перевірка яких перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, не можуть бути підставою для задоволення касаційної скарги.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі оскаржувані рішення та постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2011р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. у справі № 11/281 -без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. Суддя Вовк І.В. СуддяСтратієнко Л.В.