Рішення

від 18.07.2012 по справі 15/220/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.07.12 Справа № 15/220/2011.

За позовом

Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПСК "Вірона", м. Луганськ

про стягнення 3 192 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Скріпкіна О.І., дов. № 32 від 29.12.2011;

від відповідача - Бородін Д.Є., дов. б/н від 06.12.2011;

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у сумі 3 192 грн. 00 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 08.12.2012 (арк. справи 33-35) та додатковими поясненнями від 21.06.2012 проти позову заперечує та зокрема, зазначає, що між сторонами у справі був укладений договір підряду № 427-10/ЛФ від 30.07.2010 на виконання якого відповідачем виконані певні роботи. Так, між сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт і будь-яких розбіжностей виявлено не було. Відповідач вважає що доводи позивача є безпідставними, що також підтверджено і висновком будівельно-технічної експертизи № 2703/23.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Між державним підприємством "Регіональні електричні мережі", як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю "ТПСК "Вірона", як підрядником, укладено договір № 427-10/ЛФ від 30.07.2010.

Предметом вказаного договору визначено правовідносини, за якими замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту покрівлі будівлі ІЛК Луганської філії, що розташована за адресою:

м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 "з".

Пунктом 2.1 договору встановлено договірну ціну, яка складає

49 039 грн. 75 коп.

За результатами виконання робіт за договором обома сторонами підписано акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в № 1 за жовтень 2010 року та № 2 за грудень 2010 року на загальну суму 44 991 грн. 72 коп.

Позивачем вказані акти виконаних робіт оплачено відповідачу у повному обсязі.

При цьому, в ході проведеної Головним контрольно-ревізійним управлінням України позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.06.2009 по 16.06.2011 встановлено, що Луганською філією ДП "Регіональні електричні мережі" за договором № 427-10/ЛФ від 30.07.2010 зайво перераховано відповідачу грошові кошти на загальну суму 3 192 грн. 00 коп. і вказана сума є для позивача шкодою, що заподіяна з вини відповідача.

Оскільки, вказана сума шкоди, відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду зданим позовом.

Відповідач з позовом не погодився з підстав наведених к відзиві та додаткових поясненнях.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

30.07.2010 між ТОВ «ТПСК «Вірона»- Підрядник (відповідач у справі) та Управлінням ДП «Регіональні електричні мережі»було укладено договір № 427-10/ЛФ.

За умовами вказаного договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт з ремонту крівлі споруди ІЛК Луганської філії, розташованої за адресою -м. Луганськ, вул. Фрунзе, 136 «з».

Згідно п. 2.1 сторони узгодили, що вартість робіт складає 49 039 грн. 75 коп.

Згідно п.п. 2.2, 2.3,2.4, 2.5 замовник здійснює попередню оплату у розмірі 30% вартості робіт, а остаточний розрахунок здійснюється протягом 10 днів після підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами було підписано акт №1 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 року на суму 21 565 грн. 21 коп., а також акт №2 за грудень 2010 року на суму 23 426 грн. 51 коп. Вказані акти було підписано повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.

За своєю правовою природою, договір № 427-10/ЛФ є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як було наведено вище, сторонами за договором узгоджено певний обсяг робіт, вартість яких склала 49 039 грн. 75 коп. і між сторонами було підписано відповідні акти виконаних робіт на суму 44 991 грн. 72 коп.

Також, ч. 2 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені

при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

В даному випадку, відхилення або відступи від договору взагалі відсутні.

В той же час, Головним контрольно-ревізійним управлінням України була проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Луганської філії ДП "Регіональні електричні мережі". За результатами ревізії КРУ направило Позивачу вимогу від 07.09.2011 р. № 05-14/871 про усунення виявлених порушень, в якій зазначено, що ревізією фактично виконаних обсягів робіт та відповідності роботам, зазначеним в акті приймання виконаних робіт з ремонту покрівлі ЛФ ДП «РЕМ», які виконувались ТОВ "ТПСК "Вірона", встановлено фактичне завищення вартості робіт на 3 192 грн. 00 коп.

Виходячи з цього, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким з посиланням на акт перевірки КРУ зазначено, що позивачу заподіяно шкоду в сумі 3 192 грн. 00 коп.

Як свідчить текст акту КРУ, під час перевірки встановлювалися фактично виконані обсяги робіт з ремонту покрівлі. Контрольними обмірами проведеними представниками КРУ позивача та відповідача встановлені факти завищення фактично виконаних робіт, що є грубим порушенням п. 3.3.10.1 ДБН.Д.1.1-1.2000., у зв'язку з чим завищено обсяг виконаних робіт на суму 6 744 грн. 00 коп.

Запереченнями до акту, позивач з доводами КРУ не погодився та зазначив, що зняття працівниками КРУ із обсягів робіт по установці зонтів над обладнанням, улаштуванню примикань, монтажу трубопроводів із мідних труб, встановлення одного редуктора на суму 6 744 грн. 00 коп. є необґрунтованим, так як заміри виконувались без необхідних пристосувань та обладнання.

Тобто, в даному випадку сам позивач, не погодився із висновками щодо завищення обсягів виконаних робіт.

В той же час, слід зазначити, що відповідно до вимоги КРУ сума завищених обсягів складає 3 192 грн. 00 коп., в той же час в акті перевірки вказана сума взагалі не фігурує.

Виходячи з цього, суд критично оцінює акт ревізії КРУ та не може вважати його належним доказом заподіяння позивачу відповідної шкоди в сумі 3192 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи між сторонами виник спір щодо обсягу та вартості виконаних підрядних робіт, у зв'язку з чим по справі призначалася будівельно-технічна експертиза.

Відповідно до висновку № 2703/23 від 15.03.2012 будівельно-технічної експертизи зазначено, що роботи з ремонту покрівлі за актом №1 виконані в повному обсязі

Щодо висновків експерту слід зазначити, що роботи з покрівлі були зафіксовані в акті №1, у зв'язку з чим експертом і надавалися роз'яснення щодо вартості та обсягу виконаних робіт за актом №1 за жовтень 2010 року.

Відносини з відшкодування заподіяної шкоди врегульовані нормами ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За загальним правилом, визначеним ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виключення з загального правила щодо визначення особи, яка повинна відшкодувати шкоду, містяться у ст. 1172 ЦК України, яка визначає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає в себе певні елементи: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України.

Враховуючи зазначене, з'ясування наявності чи відсутності всіх елементів складу правопорушення входить до предмету доказування у даній справі

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України за постановами N 7/305 від 03.06.2008 року, N 5020-2/335-9/127-13/110 від 19.03.2009 року та іншими.

В даному випадку, наведеними вище обставинами підтверджено відсутність матеріальної шкоди заподіяної позивачу протиправною поведінкою працівниками відповідача.

Таким чином, твердження позивача спростовуються матеріалами справи, та останнім не доведено суду завищення вартості робіт відповідачем на заявлену до стягнення суму, а відповідно до 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Висновок експерта є одним із таких доказів.

Виходячи з наведеного, в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Разом з цим, слід визначити, що відповідно до заяви від 18.07.2012 відповідач не настоює на відшкодуванні витрат з оплати експертизи, у зв'язку з чим, ці витрати покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України суд, -

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

3. Витрати з оплати експертизи покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 20.07.2012

Суддя Т.А.Василенко