Постанова

від 19.07.2012 по справі 27/366

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2012 р. Справа № 27/366

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В., суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Київенерго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 14.05.12 у справі№ 27/366 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доЖитлово-будівельного кооперативу "Озерний" простягнення заборгованості

за участю представників сторін від:

позивача: Марковська В.В. (дов. від 13.02.12)

відповідача: Клімова В.М. -голова правління

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Озерний", в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило стягнути 113 044,81 грн. боргу, 23 281,13 грн. інфляційних втрат, 9 701,11 грн. 3% річних, 9 910,20 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії у гарячій воді за договором № 23-0087 від 14.09.00. При цьому, позивач посилався на приписи статей 526, 546, 611, 625 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.03.12, ухваленим суддею Дідиченко М.А., позов задоволено в частині стягнення з ЖБК "Озерний" на користь ПАТ "Київенерго" 93 044,81 грн. боргу, 23 281,13 грн. інфляційних втрат, 9 701,11 грн. 3% річних, 200 грн. пені. В частині стягнення 20 000 грн. боргу провадження у справі припинено на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України через сплату відповідачем цієї суми до прийняття рішення у справі. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції зменшив розмір пені до 200 грн. Виконання вказаного рішення розстрочено на 12 місяців зі сплатою щомісячно до 12 числа кожного поточного місяця рівними частинами по 10 694,34 грн. Вмотивовуючи оскаржуване рішення, суд виходив з доведеності матеріалами справи факту порушення відповідачем строків оплати за надані позивачем послуги з постачання теплової енергії за договором № 23-0087 від 14.09.00. При цьому, суд керувався приписами статей 525, 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 233 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Донецький апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Рудченка С.Г. -головуючого, Поляк О.І., Кропивної Л.В., постановою від 14.05.12 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін з тих же підстав.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі в частині зменшення пені скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити. Подана касаційна скарга обґрунтована доводами щодо порушення судами обох інстанцій приписів частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені.

Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О, пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 14.09.00 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" та Житлово-будівельним кооперативом "Озерний" було укладено договір № 23-0087 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -договір), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених договором. Порядок розрахунків за теплову енергію визначений сторонами у додатку № 4 до договору. Відповідно до пунктів 2, 3 вказаного додатку відповідач щомісяця с 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення. Сплату за вказаними документами відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця. Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.00. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (пункти 8.1, 8.4 договору). Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2009 року по вересень 2011 року на загальну суму 586 955, 64 грн., що підтверджується обліковими картками (табуляграмами). Проте, свої зобов'язання за договором відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за використану теплову енергію, з урахуванням часткової сплати боргу, у розмірі 113 044, 81 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду є вимога Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Озерний" про стягнення 113 044,81 грн. боргу, 23 281,13 грн. інфляційних втрат, 9 701,11 грн. 3% річних, 9 910,20 грн. пені. Судові рішення у справі переглядаються в оскаржуваній частині, а саме в частині зменшення розміру пені. Відповідно до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Пунктом 3.5 додатку № 4 до договору сторони узгодили, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду відповідачеві нараховується пеня на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої законодавством України. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою нарахування позивачем пені в розмірі 9 910,20 грн. є порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, встановлених договором. Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, визнав правомірними вимоги позивача про нарахування пені та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені до 200 грн. Колегія суддів визнає правомірним висновок попередніх судів про наявність підстав для зменшення розміру пені з огляду на наступне. За приписами статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України унормовано, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказані норми кореспондують з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якого, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні зазначених правових норм, вирішується на підставі аналізу судом, що розглядає спір по суті. Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо. Ухвалюючи судові рішення у справі, судами попередніх інстанцій підставно враховано майновий стан відповідача, відсутність завдання збитків позивачу через несвоєчасну сплату відповідачем наданих за договором послуг, що слугувало підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Доводи касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки не спростовують установлених судами обставин та ґрунтуються на переоцінці доказів, але, відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. За таких обставин справи, колегія суддів визнає, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального права, тому підстави для скасування переглянутої постанови апеляційного суду відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.12 у справі господарського суду міста Києва № 27/366 залишити без змін.

Головуючий суддя: Т.Добролюбова

Судді: Т.Гоголь

В.Швець