Постанова

від 19.07.2012 по справі 5013/164/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2012 року Справа № 5013/164/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Лотоцької Л.О.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М ., Головко В.Г.

при секретарі: Гаврилові О.М.

за участю представників:

позивача: Хилько Ю.І., представник, довіреність № б/н від 05.07.2012 року;

відповідача: Юрах В.М., представник, довіреність № б/н від 18.07.2012 року;

Затинацький Д.О., директор, наказ № 1 від 29.07.1994 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Веселка»на рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2012 року у справі № 5013/164/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «П'ятихатська»(с.Володимирівка Петровського району Кіровоградської області)

до: Селянського фермерського господарства «Веселка»(смт. Петрове Кіровоградської області)

про: стягнення 58 738,33 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2012 року у справі № 5013/164/12 (суддя Коротченко Л.С.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «П'ятихатська»(надалі ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська») було задоволено частково. З селянського фермерського господарства «Веселка»(надалі СФГ «Веселка») стягнуто на користь ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська»заборгованість в сумі 56 668,17 грн., з яких: 43 392,00 грн. -основний борг; 9 867,22 грн. -штраф, 3 408,95 грн. -пеня, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 545,12 грн.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2012 року у справі № 5013/164/12 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції необґрунтованим та незаконним, таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права.

Зокрема скаржник зазначає, що судом не враховано той факт, що внаслідок невиконання позивачем договору щодо передачі у власність СФГ «Веселка»сільськогосподарської техніки, за яку він перерахував на рахунок ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська»кошти в сумі 221 250,00 грн., йому завдано збитки на суму 393 230,00 грн. Надані суду першої інстанції фінансові звіти відображають наявність у ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська»боргу перед СФГ «Веселка»та те, що суму в розмірі 43 392,00 грн. було знято з основної суми боргу позивача перед відповідачем.

Крім того, скаржник вважає, що суд при розгляді справи мав застосувати положення ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справи № 5013/164/12 та № 5013/138/12 між тими ж сторонами, з тих самих підстав та в яких обставини справи підтверджуються тими самими доказами, підлягали об'єднанню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 19.07.2012 року.

17.07.2012 року ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська»звернулося до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні з причин знаходження представника в іншому судовому засіданні.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з якихось обставин, а також з підстав, наведених у ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини та підстави оцінюються судом, який розглядає справу, для реалізації наданого йому права на відкладення розгляду справи з метою її вирішення.

Враховуючи, що позиція позивача викладена у відзиві на апеляційну скаргу, обставини відсутності заявника не є такими, що унеможливлюють вирішення спору в даному судовому засіданні, заявником не надано відповідних доказів, які б підтверджували неможливість участі представника у даному судовому засіданні, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає відхиленню.

У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 5013/1003/12 за позовом СФГ «Веселка» до ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська»про визнання вищевказаного договору про надання послуг та акта приймання-передачі недійсними, письмовий текст якого було подано після судового засідання до канцелярії суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності правочину, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На час розгляду справи та прийняття рішення місцевим господарським судом спірний договір не був визнаний судом недійсним, його недійсність прямо не встановлена законом.

Розгляд справи щодо визнання вказаного договору недійсним не унеможливлює розгляд даної справи, а тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга СФГ «Веселка»не підлягає задоволенню з наступих підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом 28.04.2011 року між ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська»- продавець та СФГ «Веселка»- покупець укладено договір купівлі-продажу № 7 (далі -Договір).

За умовами Договору, продавець зобов'язується надати послуги по дискуванню покупцю в кількості 192 га по ціні 226,00 грн. за 1 га з урахуванням ПДВ. Покупець зобов'язується прийняти роботу згідно акту виконаних робіт (п.п. 1.1.-1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що продавець зобов'язується надати послуги покупцю, а покупець оплачує вартість послуг з відстрочкою до 1 серпня 2011 року.

Відповідно до п.п. 3.1. - 3.2. Договору розрахунок за послуги здійснюється після підписання обома сторонами даного Договору з відстрочкою до 1 серпня 2011 року; сума Договору становить 43 392,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7232,00 грн.

Розділом 4 Договору встановлена відповідальність сторін.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору у разі прострочення строків оплати, передбачених п. 3.1 Договору, покупець зобов'язується сплатити продавцю штраф в розмірі 50% від суми, зазначеної в п. 3.2 даного Договору. У разі прострочення покупцем строку оплати, визначеної даним Договором, покупець сплачує продавцю пеню із розрахунку 40% на рік за кожен день прострочення оплати.

Даний Договір набирає чинності з моменту надання послуги і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.2. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками позивача та відповідача, скріплений круглими печатками сторін.

За умовами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Колегнія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Правовідносини сторін, які виникають з договорів про надання послуг врегульовані главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з Акту здачі-прийняття виконаних робіт № 4 від 28.04.2011 року, підписаного представниками сторін, позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу послуги по дискуванню 192 га по ціні 226,00 грн. за 1 га. Загальна вартість робіт (послуг) складає 43 392,00 грн., в т.ч. ПДВ 7232,00 грн.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на приписи ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В порушення наведених вимог законодавства та умов Договору, відповідач зобов'язання за Договором не виконав, за надані позивачем послуги не розрахувався.

22.12.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату у семиденний строк заборгованості за надані послуги, а також нарахованих за прострочення виконання зобов'язання сум штрафу та пені.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 43 392 грн. вартості наданих послуг, 9 867 грн. 22 коп. штрафа та 3 869 грн. пені.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати суми боргу в розмірі 43 392,00 грн. не надав, в зв'язку з чим колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції позову в цій частині та в частині пені та штрафу.

Посилання скаржника на наявність боргу позивача перед відповідачем в сумі 221 250 грн. та на те, що суму боргу в розмірі 43 392 грн. було знято з основної суми боргу ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська» перед СФГ «Веселка» відхиляються з огляду на таке.

Статтею 202 Господарського кодексу України визначені загальні умови припинення господарських зобов'язань.

Зазначеною правовою нормою визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Відповідач доказів направлення позивачу заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог не надав.

Фінансові звіти СФГ «Веселка» не можуть бути підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог і припинення в зв'язку з цим зобов'язання за Договором.

З огляду на викладене оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського фермерського господарства «Веселка» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 14.05.2012 року у справі № 5013/164/12 -залишити без змін.

(постанову виготовлено в повному обсязі 20.07.2012 року)

Головуючий суддя: Л.О. Лотоцька

Судді: Р.М. Бахмат

В.Г. Головко