Постанова

від 04.07.2012 по справі 2а-8452/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 липня 2012 року 15:18 № 2а-8452/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Тимошенко К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва до третя особа про Приватного підприємства «Діалог» Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація припинення юридичної особи

за участю:

від позивача -Котляр А.С.;

від відповідача -не з'явився;

від третьої особи -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва (надалі -«позивач») звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Діалог»(надалі -«відповідач», ПП «Діалог»), третя особа -Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, у якому просить суд: визнати недійсними установчі (засновницькі) документи ПП «Діалог»з моменту реєстрації, а саме: з 24.12.2001 р.; припинити юридичну особу ПП «Діалог».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що установчі документи ПП «Діалог»містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства. Створення приватного підприємства «Діалог»було вчинено за відсутністю волі та волевиявлення засновника на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю. Створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Крім того позивачем зазначено, що рішення про створення підприємства, статут чи установчий договір повинні були прийматись на підставі внутрішнього волевиявлення та доброї волі, але саме ці обставини відсутні, що тягне за собою відсутність правових підстав та подальшу неправомірну діяльність юридичної особи в цілому. Підставами для визнання установчих документів недійсними можуть бути вчинення при оформленні цих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили; невідповідність фактичним обставинам зазначених в установчих документах відомостей. Оскільки під час реєстрації підприємства ОСОБА_2 (засновник) не відвідував державну адміністрацію, не здійснював будь-які дії, повґязані з діяльністю Підприємства, позивач просить визнати недійсними установчі (засновницькі) документи ПП «Діалог»з моменту реєстрації, а саме: з 24.12.2001 р. та припинити юридичну особу ПП «Діалог».

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не сповістив, про дату та час судового засідання повідомлявся за адресою, внесеною до ЄДРПОУ, однак поштові відправлення поверталися на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва з відміткою поштового органу «за закінченням терміну зберігання». Письмового відношення відповідача до заявлених позовних вимог суду не надано.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Третя особа -Святошинська районна у м. Києві державна адміністрація, відповідно до статті 35 КАС України про дату, час і місце судового засідання належним чином повідомлена, про причини неявки суд не повідомила, письмового відношення до заявлених позовних вимог суду не надіслала.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2012 року справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 04 липня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 04 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Діалог»згідно Свідоцтва про державну реєстрацію Серія АОО № 720535 зареєстроване Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 24 грудня 2001 року за місцезнаходженням: вул. Чапаєва, буд. 20, м. Алчевськ, Луганська область, 94205 та останньому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 31707763.

Відповідно до повідомлення про взяття на облік / зняття з обліку платника податків у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання), а саме: вул. Булгакова, 5, кімната 54, м. Київ, 03134, Приватне підприємство «Діалог»знято з обліку Алчевської об'єднаної ДПІ та взято на податковий облік в ДПІ у Святошинському районі м. Києва 27 січня 2011 року.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 04 липня 2012 року та довідки про взяття на облік платника податків, керівником юридичної особи є ОСОБА_2.

У відповідності до положень статті 42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам або в результаті ліквідації.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Господарського кодексу України в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. А відповідно до ч. 5 ст. 8 вказаного Закону установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.

Так, згідно до ст. 87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

У ч. 1 ст. 57 ГКУ встановлено, що «установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання».

Статтею 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно - господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субґєкта та його ліквідації.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у громадянина України ОСОБА_2 були відібрані пояснення, відповідно до яких встановлено, що Приватне підприємство «Діалог»йому не відоме, він ніколи не працював директором та бухгалтером у вказаній фірмі, ніколи не підписував ніяких документів та не укладав ніяких договорів. Під час реєстрації підприємства ОСОБА_2 не відвідував державну адміністрацію, податкову інспекцію. Дозвіл на отримання печатки, а також самих печаток не отримував. Особисте майно та грошові кошти до установчого фонду товариства не вносив, свідомо статут підприємства не затверджував. Фінансово -господарської діяльності не вів, а також нікого не уповноважував від його імені реєструвати ПП «Діалог»та вести будь-яку фінансово -господарську діяльність, складати та підписувати первинні документи.

На підставі вищезазначених пояснень ДПІ у Святошинському районі м. Києва дійшла до висновку, що установчі документи та реєстраційні документи ПП «Діалог»(статут підприємства, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість) містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства.

Таким чином, на думку позивача, створення даного підприємства було направлено на здійснення протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, статутом Приватного підприємства «Діалог», останнє засноване 24 грудня 2001 року громадянином України ОСОБА_3, а не ОСОБА_2.

Будь-яких доказів того, що при реєстрації відповідача 24 грудня 2001 року відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, податковий орган не надав.

Крім того, жодних інших доказів, окрім пояснень ОСОБА_2, в обґрунтування позовних вимог, позивачем також суду надано не було.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 70 КАС України належні докази визначені як докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70 КАС України).

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодних належних доказів, в тому числі, вироку суду, в обгрунтування заявлених позовних вимог про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів ПП «Діалог»з моменту реєстрації, а саме: з 24 грудня 2001 року, та припинення юридичної особи ПП «Діалог».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва відмовити

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя В.П. Катющенко