КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8452/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" вересня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
за участю секретаря: Сімонишиної Ж.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва ДПС до Приватного підприємства «Діалог», третя особа: Святошинська районна у м.Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2011 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Приватного підприємства «Діалог», третя особа: Святошинська районна у м.Києві державна адміністрація про припинення юридичної особи. Свої позовні вимоги мотивував тим, що установчі документи ПП «Діалог»містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства. Створення приватного підприємства «Діалог»було вчинено за відсутністю волі та волевиявлення засновника на затвердження статуту з метою створення юридичної особи та заняття підприємницькою діяльністю. Створення даного підприємства було направлене на здійснення протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів. Позивачем зазначено, що рішення про створення підприємства, статут чи установчий договір повинні були прийматись на підставі внутрішнього волевиявлення та доброї волі, але саме ці обставини відсутні, що тягне за собою відсутність правових підстав та подальшу неправомірну діяльність юридичної особи в цілому. Підставами для визнання установчих документів недійсними можуть бути вчинення при оформленні цих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили; невідповідність фактичним обставинам зазначених в установчих документах відомостей. Оскільки під час реєстрації підприємства ОСОБА_2 (засновник) не відвідував державну адміністрацію, не здійснював будь-які дії, повґязані з діяльністю Підприємства, позивач просить визнати недійсними установчі (засновницькі) документи ПП «Діалог» з моменту реєстрації, а саме: з 24.12.2001 року та припинити юридичну особу ПП «Діалог».
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2012 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «Діалог» згідно Свідоцтва про державну реєстрацію Серія АОО № 720535 зареєстроване Виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 24 грудня 2001 року за місцезнаходженням: вул. Чапаєва, буд. 20, м. Алчевськ, Луганська область, 94205 та останньому присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 31707763.
Відповідно до повідомлення про взяття на облік/зняття з обліку платника податків у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання), а саме: вул. Булгакова, 5, кімната 54, м.Київ, 03134, Приватне підприємство «Діалог» знято з обліку Алчевської об'єднаної ДПІ та взято на податковий облік в ДПІ у Святошинському районі м.Києва 27 січня 2011 року.
Згідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача станом на 04 липня 2012 року та довідки про взяття на облік платника податків, керівником юридичної особи є ОСОБА_2.
У відповідності до положень статті 42 Господарського кодексу України, підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.
Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам або в результаті ліквідації.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 755-IV, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Господарського кодексу України, в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. А відповідно до ч. 5 ст. 8 вказаного Закону установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади.
Так, згідно до ст. 87 ЦКУ, для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Згідно ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
У ч. 1 ст. 57 ГКУ встановлено, що «установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання».
Статтею 247 Господарського кодексу України передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно - господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субґєкта та його ліквідації.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у громадянина України ОСОБА_2 були відібрані пояснення, відповідно до яких встановлено, що Приватне підприємство «Діалог» йому не відоме, він ніколи не працював директором та бухгалтером у вказаній фірмі, ніколи не підписував ніяких документів та не укладав ніяких договорів. Під час реєстрації підприємства ОСОБА_2 не відвідував державну адміністрацію, податкову інспекцію. Дозвіл на отримання печатки, а також самих печаток не отримував. Особисте майно та грошові кошти до установчого фонду товариства не вносив, свідомо статут підприємства не затверджував. Фінансово -господарської діяльності не вів, а також нікого не уповноважував від його імені реєструвати ПП «Діалог» та вести будь-яку фінансово -господарську діяльність, складати та підписувати первинні документи.
На підставі вищезазначених пояснень ДПІ у Святошинському районі м.Києва дійшла до висновку, що установчі документи та реєстраційні документи ПП «Діалог» (статут підприємства, установчий договір, свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво про реєстрацію платника податків, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість) містять неправдиві відомості та не відповідають вимогам законодавства.
Таким чином, на думку позивача, створення даного підприємства було направлено на здійснення протиправної діяльності, направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.
Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема, статутом Приватного підприємства «Діалог», останнє засноване 24 грудня 2001 року громадянином України ОСОБА_3, а не ОСОБА_2.
Будь-яких доказів того, що при реєстрації відповідача 24 грудня 2001 року відбулись порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, податковий орган не надав.
Крім того, жодних інших доказів, окрім пояснень ОСОБА_2, в обґрунтування позовних вимог, позивачем також надано не було.
Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 70 КАС України, належні докази визначені як докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст.70 КАС України).
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 25 вересня 2012 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Троян Н.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2012 |
Оприлюднено | 01.10.2012 |
Номер документу | 26186065 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Костюк Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні