Ухвала

від 18.07.2012 по справі 2а-13051/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13051/10/12/0170

18.07.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Єланської О.Е.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-13051/10/12/0170 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 27.02.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" (вул. Будьоного, 32,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим (Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим від 29.09.10 р. № 0023792301/0 про нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 8694444,30 грн., з яких: 753213,00 грн. за основним платежем та 116231,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.12. та прийняти нове рішення.

Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є правонаступником всіх прав та обов'язків Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач посилається на порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4,п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»,

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба»є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 19.04.2000, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , ідентифікаційний код - 30639184.

Працівниками відповідача у період з 07.04.11 по 13.04.11 проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09 по 30.06.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 по 30.06.10.

За результатами вказаної перевірки 16.09.10 складено акт №12249/23-7/30639184, яким зокрема, встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4,п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 753213,00грн., у тому числі: 4 квартал 2009 року у сумі 57800,00грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 293500,00грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 401913,00грн., завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1206684,00грн., у тому числі: за 1 півріччя 2009 року у сумі 673404,00грн., за 9 місяців 2009 року у сумі 1206684,00грн.,

Непогоджуючись із зазначеними висновками акту перевірки, 24.09.10р. позивач подав до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим заперечення до акту перевірки від 16.09.10 №12249/23-7/30639184.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим листом від 28.09.10 вих. №42618/10/23-7 повідомив позивача, що висновки акту перевірки від 16.09.10 №12249/23-7/30639184 відповідають законодавству та не підлягають зміні чи скасуванню .

На підставі виявлених порушень відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.10 №0023792301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 753213,00грн. та суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 116231,30грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював на час виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Стаття 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Ст.17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначав порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював на час виникнення спірних правовідносин порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включаються , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому періоді між ТОВ «Дружба»та фізичними та юридичним особами укладено договорі пайової участі для досягнення спільної мети -будівництво та введення в експлуатацію готелю 48 місць за адресою: м. Алупка, вул. Набережна, 16, копії деяких договорів долучено до матеріалів справи (т.2 а.с.22).

Ведення загальних справ Учасників договору за спільною угодою Учасників покладаються на ТОВ «Дружба», яка наділяється повноваженнями у відношенні третіх осіб ведення бухгалтерського обліку по всіх майнових та немайнових договорах і іншим зобов'язанням перед усіма третіми юридичними та фізичними особами, органами державної влади та управління, установами, організаціями, укладання та виконання договорів, пов'язаних з будівництвом об'єкту, закупівля матеріальних цінностей.

Днем виконання грошових зобов'язань по договорах в день внесення грошового вкладу на рахунок ТОВ «Дружба», Розмір паю визначається з вартості 4000,00 грн. за 1 кв.м фактичної площі долі Пайовика.

Після оформлення права власності Пайовика, право загальної пайової власності припиняється , кожна зі сторін розпоряджається виділеною йому часткою у об'єктів за своїм поглядом.

Доля пайовика рахується прийнятою пайовиком після підписання ним Акту про виконання договору ТОВ «Дружба».

Як встановлено підчас перевірки за вказаними договорами фізичні особи та ТОВ ППП «Пластополімер»перерахували ТОВ «Дружба»грошові кошти в сумі 740836,80 грн., з урахуванням повернутих коштів в сумі 5333280,00 грн. фізичній особі ОСОБА_3, у зв'язку з розірванням договору від 01.11.2007 №01/11-07.

Відповідач, посилаючись на норми Закону України «Про фінансово-кредитні механізми у управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю»від 19.06.2003 № 978-IV, вважає, що ТОВ «Дружба»не мало право залучати кошти фізичних осіб для фінансування будівництва житла, без отримання відповідної ліцензії для надання фінансових послуг та діяло всупереч нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим, вказані кошти вважає валовим доходом позивача, який є об'єктом оподаткування.

На підставі встановленого, відповідач відповідно до п.п.10.1 ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»донарахував за ставкою 25% податок на прибуток підприємств в сумі 3012850,00 грн.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" 12.07.2001 № 2664-III (зі змінами та доповненнями).

Фінансовими послугами відповідно до ст. 4 вказаного Закону вважаються в тому числі (п.п.12) операції, які відповідають критеріям, визначеним у пункті 5 частини першої статті 1 цього Закону, а саме: операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно з п.4 ст. 34 цього Закону діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, здійснюється виключно за умови отримання ліцензії.

Відповідно до Закону України від 15.12.2005 № 3201-IV, що набрав чинності 14.01.2006 було внесено доповнення до ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 47, ст. 646), відповідно до якого "Об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління. Інвестування та фінансування будівництва таких об'єктів може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, які створені та діють відповідно до законодавства, а також через випуск безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром виступає одиниця такої нерухомості".

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, позивач не отримував відповідну ліцензію на надання фінансових послуг, та не має статусу фінансової установи.

Загальні принципи, правові та організаційні засади залучення коштів фізичних і юридичних осіб в управління з метою фінансування будівництва житла та особливості управління цими коштами, а також правові засади та особливості випуску, розміщення та обліку сертифікатів фондів операцій з нерухомістю встановлені Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003 №978-IV(зі змінами та доповненнями).

Згідно п.п.4.1.6. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових доходів включаються в тому числі доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

- сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

- сум невикористаної частини коштів, що повертаються із страхових резервів у порядку, передбаченому пунктом 12.2 цього Закону;

- сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з пунктами 12.3 та 12.4 цього Закону;

- сум коштів страхового резерву, використаних не за призначенням;

- вартості матеріальних цінностей, переданих платнику податку згідно з договорами схову (у відповідальне зберігання) та використаних ним у власному виробничому чи господарському обороті;

- сум штрафів та/або неустойки чи пені, фактично одержаних за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

- сум державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду;

- сум акцизного збору, сплачених (нарахованих) покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету, та рентних платежів, а також сум збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію;

- доходів від продажу електричної енергії (включаючи реактивну);

- сум дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отриманих платником податку.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, яка діяла на 2009 рік) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи висновки про завищення валових витрат в сумі 3012850,00 грн. відповідач зробив висновок про завищення з тих самих підстав від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 1206684,00 грн., в тому числі за 1-е півріччя 2009 року та за 9 місяців 2009 року.

Проведеним по справі експертним дослідженням встановлено, що у позивача за результатами господарської діяльності за період 2-й -4-й квартал 2009, 1-е півріччя 2010 року є від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 104322,00 грн. відповідно до п.п.4.2.5. п.4.2. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вказаному періоді.

Відповідач в порядку ст. 71 КАС України не спростував доводи позивача та висновки судово-економічної експертизи.

Судова колегія зазначає, що валовий дохід - це дохід від продажу товарів (робіт, послуг) (п.п.4.1.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно п.1.31 ст. 1 вказаного Закону під продажем товарів розуміється будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено поняття первинного документу, - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинам 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу, договорів, укладених позивачем з фізичними та юридичним особами щодо пайової участі в будівництві грошові кошти в сумі 3835803,54 грн., отримані від сторін по вказаним договорам за період квітень 2009 -1 півріччя 2010 не є власністю ТОВ «Дружба».

Судова колегія зазначає, що за умови наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у позивача за період 2-4 -й квартали 2009 та 1-е півріччя 2010 року не виник об'єкт оподаткування.

Актом перевірки відповідач не встановив завищення валового доходу позивача, проте Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(п.п.4.2.2. ст. 4) до обов'язку контролюючого органу віднесено самостійне визначення суми податкового зобов'язання платника податків у разі дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, що відповідачем під час проведення перевірки встановлено не було.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з боку позивача не мале місце порушення вимог п. 4.1 ст. 4,п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.12 у справі № 2а-13051/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко